Групи займенників за значенням
За значенням займенники поділяються на вісім груп: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питально-відносні, заперечні і неозначені.
1. До особових належать займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони, які вказують на осіб - учасників комунікативного акту, а також на інші істоти, різноманітні явища. 2. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка, і тому не виражає суб'єкта (виконавця) дії, але відноситься до нього. Цей займенник може пов'язуватися із суб'єктом будь-якої особи, роду й числа: я себе поважаю, ти себе контролюєш, він собі шкодить. Він не має родових форм, не змінюється за числами, у реченні виступає у ролі додатка: Не хвали себе словом, а хвали ділом (Нар. творч.).
3. Присвійні займенники мій, твій, свій, ваш, їхній вказують на належність якогось предмета певній особі:
4. Вказівні займенники той, цей, такий (отой, оцей, отакий) вказують на ознаки, предмети, а займенник стільки - на кількість.
5. Означальні займенники сам, самий, весь (увесь), всякий, кожний (кожен), інший вказують на узагальнену ознаку предмета, явища тощо. Вони співвідносні з прикметниками й узгоджуються з іменниками в роді, числі й відмінку.
6. Питально-відносні займенники хто, що, який, котрий, чий, скільки виконують у мові подвійну роль. Вони є питальними тоді, коли вживаються для оформлення запитання про осіб і про предмети, явища (хто? що?), про ознаки, якості чи належність предмета (який? чий?), про кількість або порядок під час підрахунку (скільки? котрий?).
|
|
|
7. Заперечні займенники ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки, жодний (жоден) вказують на відсутність особи, предмета, їхніх ознак чи кількостей: Красно говорить, а слухати нічого (Нар. творч.).
8. Неозначені займенники абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, казна-хто, казна-що, хтозна-хто, хтозна-що, хтось, щось, абиякий, деякий, дечий, який-небудь, чий-небудь, казна-який, хтозна-який, хтозна-чий, якийсь, чийсь, казна-скільки, хтозна-скільки, скількись, котрийсь вказують на невизначеність особи, предмета, їхніх ознак, кількості. Вони утворюються від питально-відносних за допомоги суфіксів, префіксів: У сіни через зачинені двері доходив чийсь голос (І. Нечуй-Левицький).
Відмінювання займенників, співвідносних з іменниками.
До цієї групи належать особові, зворотний, питально-відносні (хто, що), заперечні (ніхто, ніщо), неозначені (хтось, щось, абихто, що-небудь та ін.) займенники.Особливості відмінювання особових займенників виявляються в тому, що їх форми творяться від різних основ як у однині, так І МНОЖИНІ, наприклад: я - мене, ми - нас, він - його, вона - її, вони - їх.Перед займенником мною, що починається двома приголосними, прийменниками з, під, над, перед для милозвучності вживається з голосним і: наді мною, підімною, переді мною, зі мною.Після прийменників у непрямих відмінках займенників третьої особи з'являється н: у нього, у неї, у них, над ними, до нього, на ній. Цей звук постійно виступає в орудному відмінку: ним, нею, ними. Не вживається н після прийменників всупереч, наперекір, назустрів, завдяки: завдяки їй, назустріч йому. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка.
|
|
|
Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
До цієї групи належать присвійні, означальні, вказівні (крім скільки), питально-відносні (який, чий, котрий) та утворені від них заперечні й неозначені займенники (нічий, ніякий, нікотрий, деякий, чийсь, чий-небудь та ін.). Прикметникові займенники відміняються як прикметники твердої і м'якої груп. За зразком прикметників м'якої групи відмінюються займенники весь, їхній, чий, всі інші - за зразком прикметників твердої групи.
У місцевому відмінку займенники чоловічого і середнього роду мають паралельні закінчення: на моєму - на моїм, на всякому - на всякім, на тому - на тім.
Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками.
|
|
|
До цієї групи належать відносно-питальний скільки, вказівний стільки, заперечний ніскільки. Числівникові займенники, подібно до кількісних числівників, змінюються лише за відмінками.
1. Прийменники з займенниками пишуться окремо. Наприклад: у вас, з нами, до них, з ким-небудь, ні до кого.
При особовому займеннику я в орудному відмінку вживаються прийменникизі (зо), піді (підо), наді (надо). Наприклад: Не розпитуй, матусенько, що булозо мною(Шевч.).
2. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомогою префіксів (часток) аби-, ані-, де-, -сь, пишуться разом: абищо, аніхто, деякий, чийсь тощо. Наприклад: 1. Хтось заступив у сінці (Вовч.). 2. Я маю дещо там з дочки — небіжки, піди вберися — там на жердці висить
(Л. Укр.).
3. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомогою префіксів і суфіксів (часток) будь-, -будь, -небудь, хтозна-, казна-, пишуться через дефіс: будь-хто, що-небудь, який-небудь, казна-чий, хтозна-хто.Наприклад: 1. Спи, козаче, душа щира! Хто-небудьзгадає (Шевч.). 2. >7кб« розказать про якого-небудьмагната історію-правду, то перелякать саме б пекло можна (Шевч.).
4. Частка ні з заперечними займенниками пишеться разомі ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий,
|
|
|
усіма займенниками пишеться окремо (за винятком неабиякий,
неабихто, неабищо). Наприклад:
1. Я Європу невсю обійшов, 2. Атаки гроз, порохові тумани,
Але там, де з боями Сталеві зливи і пекучі рани —
проходив,
Я не бачив веселих дібров, ніщонас не віддалить від
Я не бачив щасливих на- мети (Г. Плоткін).
родів (О. Підсуха).
5. Якщо в непрямих відмінках при заперечних чи неозначених займенниках вживається прийменник, то він ставиться між часткою і займенником, розділяючи їх. У таких випадках частка, прийменник і займенник пишуться окремо: де в чому, аби з ким, будь з ким, хтозна до кого, ні до чого, ніпри кому.
Примітка. У неозначених займенниках суфікси (частки) -будь, -небудь, -сь, що стоять завжди після займенника, ніколи не відділяються від ■ нього прийменниками: до кого-небудь, з чимось, у чому-небудь, в ким-небудь (але: будь-хто — будь в ким).
49. Особливості відмінювання числівників. Зв`язок числівників з іменниками.
Кількісні числівникимають розгалуджену систему відмінювання, яку можна представити у вигляді кількох основних типів.
І тип відмінювання:числівник один відмінюється за відмінками й числами, в однині - за родами.
II тип відмінювання:числівники два (родове розрізнення наявне у називному й знахідному відмінках), три, чотири, збірні двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо.
III тип відмінювання:числівники від п 'яти до двадцяти, тридцять, шістдесят - вісімдесят, збірні - від п ятеро і далі, неозначено-кількісні - багато, небагато, кілька, декілька.Запам'ятайте! У складених числівниках на позначення десятків (п ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят) за відмінювання змінюється лише друга частина (перша частина змін не зазнає: п 'ятдесяти, вісімдесятьом, на сімдесяти (сімдесятьох).
IV тип відмінювання:числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.
V тип:числівники назви сотень.Увага! У складних числівниках на позначення сотень змінюються обидві складові частини.
VI тип відмінювання:числівники тисяча, нуль, мільйон, мільярд відмінюються як іменники відповідної відміни та групи: тисяча як іменник першої відміни мішаної групи, мільйон, мільярд як іменники другої відміни твердої групи, нуль - м'якої.
VІІ тип відмінювання:складені кількісні числівники, в яких відмінюється кожна складова частина.
VIІІ тип відмінювання:у дробових числівниках поєднано два типи відмінювання - чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник - як порядковий.Увага! Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 203; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!