Утримання відділення патології вагітних



1. До структури відділення входять палати, маніпуляційна, оглядова, кабінет функціональної діагностики, приміщення для денного перебування хворих і допоміжні приміщення: кімната особистої гігієни, санітарні вузли та інші.

2. Відділення призначається для допологової госпіталізації вагітних з різними екстрагенітальними захворюваннями і ус­кладненнями вагітності.

3. Вагітних жінок з гострими респіраторними захворюван­нями у дане відділення не кладуть.

4. Вологе прибирання палат, коридорів та всіх допоміжних приміщень проводять 2 рази на день із застосуванням дезинфі­куючих розчинів, регулярно провітрюють палати.

5. Палати відділення повинні бути невеликі — на 2-4 ліжка.

Санітарно-протиепідемічні заходи у родопомічних закладах

  Проблема боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ) в Україні за умов імунодепресивного впливу на організм комплексу екологічних факторів довкілля набирає особливо важливого значення, визначаючи значною мірою успіх бороть­би з дитячою захворюваністю та смертністю.

  Складність вирішення цієї проблеми зумовлена відсутніс­тю достовірних даних про розповсюдження внутрішньолікар-няних інфекцій, мінливістю збудника, труднощами мікробіо­логічної діагностики та ідентифікації етіологічного фактора. В умовах лікарні формуються госпітальні штами збудників, що стійкі до антибактерійних препаратів і дезинфектантів.

  Внутрішньолікарняну інфекцію (ВЛІ) Комітет експертів ВООЗ визначає як захворювання мікробного походження, що виникли внаслідок інфікування в стаціонарі при обстеженні, лікуванні або перебуванні в лікарні та розвинулись як у стаціо­нарі, так і після виписки з лікарняного закладу протягом б міс.

  Особливе значення має проблема ВЛІ для родопомічних ус­танов внаслідок перебування в них найбільш вразливого до ін­фекції контингенту — новонароджених та вагітних жінок.

  Серед причин ВЛІ у породіль та новонароджених переваж­не значення мають: патологічні пологи, перинатальна гіпок­сія, передчасні пологи, інтенсивна терапія з інструментальним втручанням, відсутність материнського молока та догляду, зас­тосування антибіотиків з профілактичною метою, носійство медичним персоналом патогенної та умовно-патогенної мік­рофлори, порушення протиепідемічного режиму в акушерських стаціонарах, тривале знаходження новонароджених та породіль у родопомічних установах (понад 5 днів).

  До основних збудників ВЛІ належать: стафілококи, саль-монелли, шигели, кишкові палички, клебсіели, ентеробакте-ри, протеї, синьогнійні палички, стрептококи, ентерококи, гри­би роду Кандіда, віруси.

  Госпітальні штами формуються в стаціонарі протягом ба-гатомісячної послідовної селекції мікроорганізмів, які набува­ють нових властивостей, що підсилюють їх патогенний потен­ціал (адгезивність, токсигенність, гемолітична активність).

  Госпітальні штами набувають високої вірулентності, здат­ні до виживання та накопичення в розчинах, у вологих субстан­ціях (ганчірки, пелюшки, щітки), можуть зберігатися в дезин-фекційних препаратах при зниженій концентрації розчинів у разі порушення їх приготування та зберігання.    Госпітальні шта­ми грампозитивних бактерій набувають стійкості до сушіння.

  Головним резервуаром госпітальних штамів мікроорганіз­мів є новонароджені діти, матері та медичний персонал.

Дезинфекція різних об'єктів у пологових будинках

1. Інструменти з металу, вироби із скла стерилізуються шляхом кип'ятіння у дистильованій воді протягом ЗО хв.; у 15% розчині питної соди у дистильованій воді протягом 15 хв., або у

повітряних стерилізаторах при температурі 120°С протягом 45 хвилин.

2. Вироби з полімерних матеріалів стерилізуються шляхом занурення в дезрозчин з наступним промиванням у воді. Дез-розчини і часи дії:

— хлорамін В 0,25% — 30 хв.;

— хлоргексидину біглюконат 1% — 30 хв.;

— сульфохлорантин 0,2% — 30 хв.;

— дезоксон 13% — 30 хв.

3. Поверхні приміщення обробляють шляхом дворазового протирання дезрозчином з інтервалом у 15 хв. або зрошення — час дії 60 хв. Дезрозчини: хлорамін В 0,75%, хлоргексидину біглюконат 1%, сульфохлорантин 0,2%.

4. Гумові вироби (міхур для льоду, гумові трубки приладів) обробляють шляхом дворазового протирання дезрозчином з інтервалом в 15 хв. з наступним промиванням водою. Дезроз­чини: хлорамін В 1%, перекис водню 3%, хлоргексидину біг­люконат 1%, сульфохлорантин 0,2%.

5. Зонди, соски, балони для відсмоктування слизу у новона­роджених стерилізуються шляхом кип'ятіння у дистильованій воді протягом ЗО хв., у 15% розчині питної соди у дистильова­ній воді протягом 15 хв., або шляхом автоклавування — водя­на насичена пара під тиском при температурі 110°С.

6. Стетофонендоскопи, сантиметрові стрічки — дворазове протирання хлораміном В 0,5% або хлоргексидином 1% з ін­тервалом у 15 хв.

7. Термометри — занурення у розчин хлораміну В 0,5% про­тягом 30 хв.; перекису водню 3% — 30 хв.; хлоргексидину біглюконату 0,5% 30 хв.; сульфохлорантину 0,2% — 30 хв.

8. Церати — фартухи, мішки, матраци протирають розчи­ном хлораміну В 1%, хлоргексидину біглюконату 1%, сульфох­лорантину 0,2%.

9. Підкладні церати — занурення у розчин хлораміну В 1% протягом ЗО хв.; хлоргексидину біглюконату 1% 60 хв.; суль­фохлорантину 0,2% - 30 хв., гіпохлориту натрію 0,25% на 15 хв.

  Механізми поширення інфекції:

1. Контактний (руки медичного персоналу, медична апара­тура, предмети догляду за немовлятами).

2. Фекально-оральний (молоко, розчини для пиття, зонди, катетери);

3. Повітряно-крапельний.

4. Трансфузійний.

  У розвитку інфекції виділяють такі етапи:

1. Контамінація — контакт новонародженого з мікрофло­рою під час пологів, первинної обробки, заходів реанімації в пологовій залі тощо. Контамінація характеризується невисо­ким рівнем висіву бактерій (100-1000 КУО/г), виділенням двох або трьох різних штамів бактерій, вона не спричиняє розвитку інфекції, але може призводити до колонізації.

2. Колонізація — процес заселення шкіри, носоглотки, ди­хальних шляхів, травного каналу бактеріями матері та навко­лишнього середовища. Колонізація, рівень якої перевищує 10й КУО та характеризується переважанням умовно-патогенних бактерій або грибів і дефіцитом біфідобактерій, є патологіч­ною, значно підвищує ризик розвитку інфекційно-запальних захворювань, особливо у новонароджених з перинатальною патологією та недоношених дітей.

3. Клінічна маніфестація інфекції.

  Найпоширеніші нозологічниі форми ВЛІ:

1. Локальні: омфаліт, кон'юнктивіт, піодермія, абсцес, флег­мона, пневмонія, отит, мастит, гострі кишкові інфекції, ендо­метрит, післяопераційна інфекція.

2. Генералізовані: сепсис (септицемія, септикопіемія).

3. Інші інфекції: краснуха, кір, вірусний гепатит тощо.

 

  КЛІНІЧНА АНАТОМІЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

  Жіночі статеві органи поділяють на зовнішні і внутрішні. Межею між ними є дівоча пліва (hymen).


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 72; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!