Обсерваційне (друге пологове) відділення



  У кожному акушерському стаціонарі має бути друге (об­серваційне) відділення та відділення (або палати) новонаро­джених.

У структурі обсерваційного відділення існують ті ж самі під­розділи, що й у фізіологічному, але ще мають бути передбачені ізолятори, куди госпіталізують вагітних та роділь із туберкульо­зом, сифілісом, вірусним гепатитом. Госпіталізації в обсерва­ційне відділення підлягають:

— вагітні та роділлі з підвищенням температури тіла до 37,6 без клінічних ознак інфекції;

— з безводним проміжком більше 12 годин;

— з тромбофлебітом будь-якої локалізації в гострому пері­оді або у фазі загострення;

— із запальними захворюваннями нирок і сечовидільних шляхів (гостра стадія, безсимптомна бактеріурія);

— при проявах інфекції родових шляхів;

— при клінічному чи лабораторному підтвердженні інфек­ції з високим ризиком інфікування плоду;

— при внутрішньоутробній смерті плоду;

— з гострими респіраторними захворюваннями;

— з туберкульозом.

  В обсерваційне відділення поступають також роділлі із шкір­ними захворюваннями неінфекційної етіології, при відсутності документації, з аномаліями розвитку плоду, виявленими при вагітності, а також породіллі, у яких пологи відбулися за ме­жами лікувального закладу.

Переведенню в обсерваційне відділення підлягають вагіт­ні, роділлі та породіллі, у яких виявлено:

— підвищення температури тіла в пологах до 38 і вище (при триразовому вимірюванні щогодини);

— лихоманку невідомого генезу (температура тіла до 37,5 більше доби);

— післяпологові запальні захворювання.

У відділенні жінок розміщують по палатах відповідно до нозологічних форм захворювання.

Відділення новонароджених

Кількість ліжок у відділенні новонароджених має складати 105-107% загальної кількості ліжок у післяпологових палатах. Площа палат має відповідати санітарним нормам — на одне ліжко новонародженого у фізіологічному відділенні має при­падати 3,0 м2, на 1 ліжко недоношеного та новонародженого в обсерваційному відділенні — не менше 4,5 м2. З пологової зали новонародженого забирає медсестра після повторного огляду неонатологом. Час передачі новонародженого медсестрі, стан його відзначається на першій сторінці історії розвитку новона­родженого і завіряється підписами акушерки та медичної сес­три відділення новонароджених.

Основні завдання відділення новонароджених (відділення неонатального догляду та лікування новонароджених — ВНДЛН) :

— здійснення догляду за здоровими новонародженими, що не перебувають у палатах разом з матерями;

— забезпечення діагностики та лікування хворих, незрілих новонароджених;

— забезпечення інтенсивного догляду недоношеним, хво­рим новонародженим;

— при відсутності відділення інтенсивної терапії новонаро­джених здійснювати первинну реанімацію новонароджених у пологовій залі, палаті інтенсивної терапії.

У відділенні новонароджених мають бути окремі палати для здорових доношених і недоношених дітей, палати інтенсивної терапії, процедурна, кімната для збирання молока, а також допоміжні приміщення.

  Палати відокремлюються одна від одної скляними перего­родками, щоб чергова сестра могла краще слідкувати за ново­народженими. Один пост медсестри може обслуговувати не більше 20 новонароджених, а кількість недоношених, яких об­слуговує один пост, не повинна перевищувати 8. Палати для недоношених мають бути обладнані кувезами, куди централі­зовано подається зволожений кисень, підтримується температурий режим, що відповідає температурі тіла дитини, та воло­гість до 80%.

  У відділенні новонароджених, як і в післяпологовому, дот­римуються принципу циклічного заповнення палат. Це дає можливість, окрім поточного вологого прибирання, проводити у звільнених палатах генеральне прибирання (1 раз на 7-10 днів). Всі палати новонароджених оснащуються бактерицид­ними лампами, які включаються 5-6 разів на добу (коли ново­народжені знаходяться біля матері для годування). Температу­ра повітря у відділенні повинна бути 21-22С, а у палатах для недоношених на 2С вищою.

За наявності можливостей доцільним є спільне перебуван­ня породіллі та її новонародженої дитини в палаті післяполо­гового відділення. При цьому знижується можливість інфікування дитини госпітальними штамами мікробів, створюють­ся сприятливі умови для заселення організму новонароджено­го мікрофлорою матері. За такого режиму є можливість нав­чити матір навичкам догляду за новонародженими. Крім того, підвищується відповідальність матері за дотримання особис­тої гігієни і санітарного режиму в палаті. При спільному пере­буванні матері і новонародженого їх розміщують у боксах чи напівбоксах на одне-два ліжка. Кожна палата обладнана ме­дичними вагами, тумбочками чи поличками для зберігання бі­лизни, біксами для збереження стерильного матеріалу, набо­ром медикаментів для догляду за шкірою новонародженого. Бікс зі стерильним матеріалом міняють у міру використання, але не рідше 3 разів на добу. В усіх палатах мають бути дезин­фікуючі засоби. Медична сестра навчає матір догляду за ново­народженим, роз'яснює, як користуватися стерильним матері­алом і дезинфікуючими засобами. Запаси стерильного матері­алу і медикаментів, а також історію розвитку новонародженого тримають у кімнаті для медсестер. Медикаменти зберіга­ють під замком. Щоденно новонародженого оглядає лікар-неонатолог. Якщо стан дитини погіршується, слід негайно вирішувати питання про місце її подальшого перебування.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 71; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!