ФІЗІОЛОГІЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ



Основною ознакою нормального функціонування репродук­тивної системи жінки є нормальний менструальний цикл. Цей біоритм детермінований генетично, у здорової жінки він стабільний протягом генеративного віку за своїми параметра­ми, а саме:

1. Тривалість нормального менструального циклу (від пер­шого дня попередньої до першого дня наступної менструації) становить у середньому 28 днів. Межі допустимих відхилень -від 21 до 35 днів.

2. Менструація (період кров'янистих виділень) має три­валість 3-4 дні (від 2-х до 6-ти днів).

3. Крововтрата допускається від 50 до 100 мл.

4. Менструації повинні бути регулярними.

5. Під час менструації жінка не повинна відчувати болю.

6. Цикл повинен бути двофазним.

Упродовж менструального циклу зміни відбуваються в усьому організмі жінки, проте найбільш виражені вони в яєчниках і матці.

Яєчниковий цикл складається з двох фаз:

І фаза - фоліку­лярна;

II фаза - лютеїнова.

  Протягом пер­шої фази відбува­ється ріст і розвиток фолікула, його до­зрівання. Цей про­цес триває зазвичай 14 діб (при 28-денному циклі). Якщо менструальний цикл у жінки триває 21 день, то 10-11, при 35-денному циклі -17-18 днів. На початку фази фолікул складається з яйцеклітини, оточеної зернистою та сполучнотканинною оболонкою. В процесі дозрівання фолікул росте, у скупченні зернистих клітин з'являється порожнина, заповнена рідиною. На кінець першої фази клітини зернистої оболонки утворюють променистий вінець (corona radiata). Яйцеклітина, котра після двох поділів стає зрілою і придатною до запліднення, знаходиться на яйценосному горбку, а в момент дозрівання відділяється від нього і потрапляє у фолікулярну рідину, яка містить фолікулярні або естрогенні гормони (рис. 6).

  Біологічні ефекти естрогенних гормонів:

1. У процесі статевого дозрівання викликають ріст та розвиток матки та молочних залоз.

2. Стимулюють гіпертрофію та гіперплазію міометрію під час вагітності.

3. Викликають фазу проліферації ендометрію.

4. Регулюють матково-плацентарний кровообіг.

5. Сприяють дозріванню епітеліальних клітин слизової вагіни.

6. Сенсибілізують міометрій до скорочуючих середників, чим сприяють підвищенню тонусу, збудливості та скоротливості матки.

7. Викликають посилення перистальтики маткових труб у момент овуляції, що сприяє прискоренню міграції сперматозоонів.

8. Під впливом естрогенів цервікальний епітелій посилено продукує слиз, слизова пробка стає проникною для сперматозоонів.

Отож, загалом ефекти естрогенних гормонів спрямовані на те, щоб сприяти зачаттю, вчасному початку та нормальному перебігові пологів.

Діаметр дозрілого фолікула становить 10-12 мм. Його полюс, звернений до поверхні яєчника, випинається, оболонка у цьому місці стоншується, фолікул розривається. Настає завершальний етап фолікулярної фази - овуляція.

  ОВУЛЯЦІЄЮ називається розрив дозрілого фолікула і вихід з його порожнини яйцеклітини. Яйцеклітина потрапляє у черевну порожнину, відтак захоплюється фімбріями ампулярної частини маткової труби. В трубі відбувається процес запліднення.

На місці фолікула, що розірвався, утворюється жовте тіло (corpus luteum). Розпочинається друга фаза менструального циклу - лютеїнова. Жовте тіло функціонує 14 днів, з 15-го до 28-го дня циклу, у ньому послідовно відбуваються процеси: а) васкуляризаціі; б)розквіту; в) зворотнього розвитку - за умови, що запліднення не відбулось і не настала вагітність (тоді ця залоза називається жовтим тілом менструації). Якщо вагітність настала, тоді утворюється жовте тіло вагітності, яке функціонує 10-12 тижнів і забезпечує нормальний перебіг перших місяців гестації.

Жовте тіло виділяє гормон прогестерон, який спричинює ряд важливих біологічних ефектів:

1. Сприяє виникненню фази секреції в ендометрії та утво­ренню децидуальної оболонки під час вагітності.

2. Зменшує збудливість та скоротливу активність матки шляхом зниження чутливості міометрію до скорочуючих ре­човин.

3. Підтримує тонус істміко-цервікального відділу матки.

4. Стимулює гіпертрофію м'язових волокон під час вагітності.

5. Готує молочні залози до секреції молока.

6. Зменшує продукцію цервікального слизу, робить його не­прохідним для сперматозоонів.

7. Знижує скоротливу активність маткових труб.

Прогестерон називають іще гормоном-протектором вагітності, оскільки його дія на організм жінки спрямована насамперед на забезпечення сприятливих умов для запліднен­ня, імплантації та розвитку плідного яйця.

У перші тижні гестації прогестерон виділяється жовтим тілом вагітності, з 10 тижня активність жовтого тіла зни­жується, з 12-14 тижня вагітності основна кількість прогесте­рону та естрогенів продукується фето-плацентарним комплек­сом.

МАТКОВИЙ ЦИКЛ. Паралельно до яєчникового циклу відбуваються циклічні зміни в матці. Найбільш виражені вони у функціональному шарі ендометрію, де послідовно проходять фази десквамації, регенерації, проліферації та секреції.

Фаза десквамації (власне менструація) триває з першого по 2-5 день циклу. Відбувається відшарування функціонально­го шару ендометрію, слизова оболонка разом із вмістом мат­кових залоз і кров'ю виходить назовні (рис. 7).

В яєчнику в цей час завершується зворотний розвиток жов­того тіла, знижується рівень прогестерону, натомість гіпота­ламус виділяє фоліберин, гіпофіз - фолікулостимулюючий гор­мон (ФСГ), під впливом якого в яєчнику починає дозрівати новий фолікул.

Фаза регенерації проходить водночас із десквамацією і за­вершується до 6-7 дня циклу. Товщина ендометрію на цей мо­мент досягає 2-5 мм.

  В яєчнику в цей час триває дозрівання фолікула.

  Фаза проліферації триває з 7 до 14 дня циклу. Під впливом естрогенних гормонів розпочинається проліферація строми та ріст залоз слизової оболонки, слизова досягає товщини 20 мм, проте залози ще не функціонують.

  В яєчнику завершується дозрівання фолікула, вміст естро­генів досягає максимуму до 14 дня, тобто до закінчення фази проліферації в матці. У гіпофізі припиняється виділення ФСГ, гіпоталамус починає продукувати люліберин, під впливом якого в гіпофізі йде виділення лютеотропного гормону, підвищується рівень лютеїнізуючого гормону.

  Фаза секреції. Розпочинається синтез секрету маткових за­лоз - створюються умови для імплантації та розвитку зародка. фаза триває з 14 по 28 день циклу.

В яєчнику в цей час розвивається та досягає свого розквіту жовте тіло, виділяється прогестерон, під впливом якого і відбу­ваються секреторні зміни в ендометрії.

  Якщо вагітність не наступає, жовте тіло менструації гине, функціональний шар ендометрію зазнає десквамації - розпо­чинається менструація і новий цикл фізіологічних змін в яєчни­ках, матці, нейроендокринній системі та в усьому організмі жінки.

  БУДОВА  І РОЗМІРИ ЖІНОЧОГО ТАЗУ

Відмінність жіночого тазу від чоловічого починає проявля­тись у період статевого дозрівання і стає виразною у зрілому віці. Кістки жіночого тазу тонші, гладенькі, не такі масивні, як у чоловіків, жіночий таз нижчий, ширший, більший за об'ємом. Крижі ширші, мис виступає вперед менше, лобковий симфіз коротший і ширший, форма входу у малий таз поперечно-оваль­на і більша, ніж у чоловіків. Лобковий кут 90-100°, у чоловіків 70-75° (рис.8).

Кістки тазу. Таз складається з чотирьох кісток: двох тазових, або безіменних, крижів і куприка.

Рис. 8. Жіночий таз:

1 - крижі; 2 - крило клубової кістки; 3 - передньо-верхня ость; 4 - передньонижня ость; 5 - вер-тлужна западина; 6 - затульний отвір; 7 - сіднич­ний горб; 8 - лобкова дуга; 9 - лобковий симфіз; 10 - вхід у малий таз; 11 - безіменна лінія.

Тазова (безімен­на) кістка (os coxae, os innominatum) до 16-18 років склада­ється з трьох кісток, з'єднаних хрящами. Це клубова, лобкова і сіднична. Після скостеніння хрящів кістки зростаються між собою і утво­рюють тазову кістку.

Клубова кістка (os ilium) складається з тіла і крила. Найтовщий вільний верхній край крила становить гребінь клубової кістки (crista iliaca). Спереду гребінь починається виступом (spina iliaca anterior superior), нижче розташований другий виступ -передньо-нижня ость (spina iliaca anterior inferior). Під передньо-нижньою остю на місці сполучення з лонною кісткою є підвищення - клубово-лонний горбок.

Гребінь клубової кістки ззаду закінчується задньоверхньою клубовою остю (spina iliaca posterior superior), нижче від якої розташований другий виступ - задньо-нижня клубова ость (spina iliaca posterior inferior). Під задньо-нижньою остю міститься велика сіднична вирізка (incisura ischiadica major). На внутрішній поверхні клубової кістки, в ділянці переходу крила в тіло, розташований гребенеподібний виступ, який утворює дугоподібну межову, або безіменну лінію (linea arcuata s. innominata).

Сіднична кістка (os ischii) має тіло, яке бере участь в утворенні вертлужної западини, і дві гілки (верхню та нижню). Верхня гілка йде вниз і закінчується сідничним горбом (tuber ischiadicum). На задній поверхні нижньої гілки є виступ -сіднична ость (spina ischiadica).

Лобкова кістка (os pubis). На верхньому краї горизонтальної гілки лобкової кістки проходить гострий гребінь, який спереду закінчується лобковим горбиком (tuberculum pubicum). Гілки лобкової і сідничної кісток, що з'єднуються між собою, обмежують досить великий замкнутий отвір (foramen obturatorium).

Лобковий симфіз - малорухоме зчленування, напівсуглоб.

Крижі (os sacrum) складаються з п'яти хребців, що зрослися між собою. Основа крижів (поверхня першого крижового хребця) зчленовується з останнім поперековим хребцем і утворює виступ - крижовий мис (promontorium).

Куприк (os coccigeus) складається з 4-5 хребців, що зрослися.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 115; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!