ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР



Адаптивні системи землеробства реалізуються на практиці че­рез організацію території з відповідним розміщенням культур, сі­возмін і технології вирощування сільськогосподарських культур.

Сутність нової технологічної політики, що витікає з адаптивного землеробства, полягає в тому, щоб сприяти товаровиробнику в при­йнятті самостійного господарського рішення. Воно може бути здійс­нене на основі переданих йому пакетів технологій і набору технічних засобів з орієнтацією на перевагу у використанні новітніх досягнень науково-технічного прогресу в системі державного стимулювання.

На відміну від традиційної орієнтації агропромислового виро­бництва на стандартні технологічні схеми і стандарти набору машин державна технологічна політика в нових умовах, на нашу думку, повинна базуватись на таких принципах:

• екологізація технологій вирощування сільськогосподарських культур, диференціація їх відповідно до конкретних категорій агроландшафтів у системах адаптивного землеробства;

• адаптування технологій стосовно різного рівня інтенсифікації агропромислового виробництва, виробничо-ресурсного поте­нціалу товаровиробника;

• адаптування технологій стосовно багатоукладності господа­рювання, різних форм організації праці (особистих, сімейних, колективних);

• альтернативність, можливість вибору варіантів пакетів технологій, побудованих за принципом послідовного подолання
природних факторів, що лімітують вирощування сільськогоспо­дарських культур.

Порівняно не всі технології вирощування польових культур мають пряме експериментальне обґрунтування і побудовані з врахуванням системних зв'язків. Більша їх частина склалась шля­хом різних комбінувань, наприклад нових заходів на традиційну агротехніку. Останні обставини нерідко ставали причиною еко­номічних втрат і екологічних протиріч, коли сучасні засоби інте­нсифікації, особливо хімізації, застосовувались на фоні традицій­них способів обробітку ґрунту, сівби та догляду за посівами.

Використовуючи набутий досвід, необхідно поглиблювати розробку технологій стосовно як різних категорій ландшафтів, так і виробничих відношень, враховуючи, зокрема, що виробни­чо-ресурсний потенціал товаровиробника і рівень його кваліфі­кації змінюються в значних межах.

Адаптація технологій до природних умов. Вихідним момен­том при формуванні технологій вирощування сільськогосподар­ських культур є агробіологічний паспорт сорту, в якому повинно бути відображені вимоги до умов вирощування, а також відомос­ті про вплив культури на ґрунти в зв'язку з особливостями біоло­гії і агротехніки.

Методологія формування технології полягає в послідовному по­доланні факторів, що лімітують урожайність культури і якість про­дукції. Значущість цих факторів проявляється в міру інтенсифікації виробництва, з усуненням одних підвищується значення інших.

Різні поєднання факторів і інтенсивність їх прояву визначають набір технологічних операції, що здійснюються різними засоба­ми (набором робочих органів, машин і т.д.) як в просторовому, так і в часовому вимірах.

Адаптація технологій до різних рівнів інтенсифікації виро­бництва. Для вирішення цього завдання необхідна достатньо ва­гома експериментальна основа з врахуванням складності систем­них зв'язків між виробничо-ресурсним потенціалом, парамет­рами технологій і урожайністю. Застосування добрив, пестици­дів, меліорантів створює передумови для поглиблення спеціалі­зації сівозмін, мінімізації обробітку ґрунту, зменшення норм ви­сіву насіння, маневрування з строками сівби і т.д.

Безперечно, стосовно різного забезпечення виробничими ре­сурсами, особливо добривами і іншими засобами хімізації, пови­нні розроблятися різні варіанти технологій.

Виходячи з криволінійної залежності урожайності від забез­печеності цими засобами, доцільно орієнтувати розробку техно­логій на декілька рівнів інтенсифікації. Якість їх залежить знач­ною мірою і від біокліматичного потенціалу.

З метою уніфікації оцінки технологій вирощування сільсько­господарських культур за інтенсивністю пропонується їх чотири категорії:

• екстенсивні технології, орієнтовані на використання приро­дної родючості ґрунтів без застосування добрив та інших хімічних засобів або дуже обмежене їх застосування;

• нормальні технології, що забезпечують усунення гострого
дефіциту мінеральних елементів живлення, які знаходяться в
критичному мінімумі, орієнтовані на створення і підтримку сере­днього рівня окультуреності ґрунтів, попереджуючи їх деграда­цію (ерозію, дефляцію, забруднення), що відповідають побудові
адаптивних систем землеробства;

• інтенсивні технології, що забезпечують оптимальний рівень
мінерального живлення рослин і захисту від бур'янів, шкідників,
хвороб, полягання хлібів. Продуктивність культури при цьому
рівні вкладення ресурсів відповідає оптимуму можливого. При
цьому забезпечується задана якість продукції;

• високоінтенсивні технології, розраховані на досягнення мак­симального прибутку з врахуванням екологічних обмежень техно­генезу. При цьому досягається близька до потенціально можливої за
сучасного рівня науково-технічного прогресу урожайність культур.

Інтенсивні технології принципово відрізняються від традицій­них за набором технічних, агрохімічних, біологічних засобів. Ви­сокі технології передбачають не лише забезпечення оптимально­го рівня мінерального живлення рослин і відповідного захисту від шкідливих організмів, а й якісно відмінні способи передпосі­вного обробітку ґрунту за допомогою спеціальних машин на од­накову глибину сівалками точної сівби, адекватну систему до­гляду за посівами з використанням ефективних обприскувачів, збирання врожаю високопродуктивними технічними засобами.

За деяких обставин, що раніше згадувались, викликає інтерес випробування і оцінка альтернативних технологій, зокрема орга­нічного або біологічного землеробства. Порівняльна їх оцінка з інтегральними технологіями важлива також для адекватного сприйняття їх товаровиробниками.

Розробка технологій вирощування сільськогосподарських культур повинна здійснюватись в системі багатофакторних до­слідів по блоках взаємодії: сівозміни — удобрення — пестициди; строки посіву — норми висіву насіння — удобрення, пестициди і так далі. Потім з врахуванням цих досліджень доцільно закладати інтегральні багатофакторні досліди з вивчення взаємодії відібра­них сівозмін і систем обробітку ґрунту при різних рівнях інтен­сифікації, в тому числі таких, при яких забезпечується максима­льна урожайність, тобто виявлення потенціалу агроценозів, максимальний прибуток і окупність вкладень. Методологія такої побудови технологій розроблена, створені відповідні моделі та апробовані в виробничих умовах.

На жаль, високий ступінь інтеграції досліджень в сільськогос­подарській науці досягається дуже рідко. Більша частина науко­вої інформації в землеробстві розпорошена по окремих елемен­тах, ланках, у кращому випадку блоками взаємодії. Тут важливо знайти найлегші способи синтезу фрагментарної інформації для побудови моделей технологій у першому наближенні.

Адаптування технологій до різних форм господарювання.В багатоукладній економіці виникає необхідність диференціації технологій вирощування сільськогосподарських культур стосов­но різних форм організації праці, особливо в малочисельних коле­ктивах. Особливості їх технологічного забезпечення — вузька спеціалізація сівозмін, набір культур з розтягнутими строками сі­вби і збирання для зменшення напруженості польових робіт, суміщення технологічних операцій по передпосівному обробітку ґрунту, внесенню добрив, пестицидів, сівбі і т.д.

Набори технологій розробляють стосовно різних агроекологі­чних груп земель для різних рівнів інтенсифікації виробництва і категорій товаровиробників на основі нормативів.

Ідентифікація зональної належності об'єкта відбувається від­повідно до схеми природного господарського районування земе­льного фонду. В якості критеріїв підбору або розробки техноло­гічних операцій виступають природні, економічні фактори і екологічні обмеження. Такі орієнтовні критерії подані в табл. 39.

Такий підхід технологічного забезпечення землеробства відріз­няється від традиційного відмовою від жорстких технологічних схем, багатоваріантністю вибору рішень з урахуванням змін обста­вин. В межах кожного набору технології вирощування певної куль­тури відрізняються сукупністю заходів по переборюванню природ­них факторів, лімітуючи її продуктивність. Такі моделі повинні бути типовими для окремих грунтово-кліматичних зон та регіонів.

 

ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ

У розвитку адаптивних технологій вирощування сільськогос­подарських культур визначальне значення належить технічним засобам, які повинні забезпечувати точність виконання техноло­гічних операцій відповідно до грунтово-кліматичних умов, а та­кож вимог багатоукладного господарювання. При цьому екологі­чні витрати від використання тракторів і сільськогосподарських машин не повинні виходити за межі нормативів.

Першочерговим завданням у цьому випадку є оптимізація структури і використання машинно-тракторного парку у відно­шенні впливу на ґрунт ходових систем. Гостра актуальність цієї проблеми пов'язана з загрозливими розмірами деградації ґрунтів внаслідок ущільнення під впливом посилюючого технічного на­вантаження, що все зростає.

Нині у розрахунку на один гектар ріллі в середньому прово­диться 13 еталонних гектарів механізованих робіт. Цей показник зростає в міру інтенсифікації землеробства. Збільшується потуж­ність і, відповідно, маса тракторів. За останні 30 років маса трак­торів в розрахунку на одиницю площі зросла в три рази. При цьому в структурі тракторного парку до 70 % збільшилась частка важких машин типу К-700, у яких питомий тиск на ґрунт вдвічі вищий у порівнянні з гусеничним трактором ДТ-54.

Переущільнюють ґрунт важкі комбайни, транспортно-технічні засоби та інші машини. У збиральній період транспортно-техно­логічна техніка розвиває в 1,5—2 рази більший тиск на ґрунт, ніж трактори. Встановлено, що на чорноземах питомий опір обробіт­ку ґрунту на глибину 20—22 см по слідах гусеничних і легких колісних тракторів вище на 12—15 %, ніж поза слідами, по слі­дах тракторів Т-150-К і К-701 — на 44, автомобілів і комбайнів — на 60—64, транспортних тракторних агрегатів з причепами — на 70—90 %. При цьому знижується якісне подрібнення ґрунту. Ущільнююча деформація ґрунту під впливом цих тракторів по­ширюється на глибину 50—70 см, а іноді до 1 м, у районах з під­вищеним зволоженням ущільнення ґрунту проявляється ще силь­ніше.

Для вирішення цієї досить складної проблеми розроблена нау­кова база величин допустимих норм впливу рушіїв на ґрунт, но­рмативних напружень під їх впливом на глибині 0,5 м (табл. 40).

Поряд з удосконаленням машинно-тракторного парку важли­вою перспективою щодо зниження техногенного навантаження на грунт є використання комбінованих агрегатів, що поєднують різні операції по основному, передпосівному обробітку ґрунту, внесенню добрив, сівбі. Існують серійні агрегати типів АКП, РВК, АКР та ін.

Для ефективного обробітку грунту створено багато різнопла­нових робочих органів ґрунтообробних машин, в тому числі для основного обробітку ґрунту (чизелі, розпушувачі, щілювачі, роз­пушувачі з підрізаючими робочими органами, параплау і т.д.), для поверхневого обробітку — робочих органів пасивного, акти­вного і котячого типу, прорізні, голчасті диски та ін.

 

Схема блочного комплексу дозволяє скласти агрегат, здатний за один прохід виконувати технологічні операції по рихленню ґрунту, знищенню бур'янів, вирівнюванню поверхні ґрунту, сівбі, внесенню мінеральних добрив, післяпосівному прикочуванню, внесенню пестицидів. Всього шляхом трансформування машин можливо формувати понад 60 варіантів технологій посівного комплексу та обробітку ґрунту.

Проблема технологічного і технічного забезпечення агропро­мислового виробництва повинна бути складовою частиною агра­рної реформи. Суспільство в інтересах розвитку сільського гос­подарства повинно регулювати і стимулювати підвищення техно­логічного і технічного рівня виробництва сільськогосподарської продукції. Нормативним державним документом при цьому по­винна бути система технологій і машин для сільськогосподарсь­кого виробництва як сукупність технологій і технічних засобів, включених в державні реєстри.

 

 


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 300; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!