Оцінка динаміки якості продукції



(тис.грн.)

Показники

Минулий період

Звітний період

Динаміка

абсолютна відносна
1 .Собівартість кінцевого браку 490 500 + 10 2,0
2. Витрати по виправленню браку 140 150 +10 7,1
3. Витрати на брак (1 + 2) 630 650 +20 3,2
4. Вартість браку по ціні використання 30 20 -10 33,3
5.Сума утримань з осіб – винуватців браку 90 80 -10 -11,1
6. Сума штрафів сплачених постачальниками за неякісну сировину 35 50 15 42,9
7. Втрати від браку (3-4-5-6) 475 500 25 5,3
8. Виробнича собівартість продукції 8576 14700 6124 71,4
9.Частка втрат від браку у виробничій собівартості продукції, % 5,53 3,4 -2,13 -
10. Обсяг продукції в діючих цінах 11300 12820 1520 13.5

 

На аналізованому підприємстві в звітному періоді зросли витрати і втрати від браку відповідно на 20 тис.грн. та 25 тис.грн. Відносний їх ріст складає 3,2 % і 5,3%. Зважаючи на ріст обсягу продукції і зниження частки втрат від браку в виробничій собівартості продукції можна стверджувати про високу якість продукції підприємства та відмітити її позитивну динаміку. Цей висновок підтверджується ще й порівнянням темпів росту втрат від браку, виробничої собівартості продукції і обсягу продукції. Перші значно відстають від останніх.

ІІІ етап – Вивчення впливу якості на зміну показників ефективності господарювання.

Високий рівень якості сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню прибутку не тільки за рахунок обсягу продажу, але і за рахунок більш високих цін. У процесі аналізу розраховується вплив зміни якості на наступні показники діяльності підприємства:

   - випуск товарної продукції ( ТПя ), виручку від реалізації (  Вя ) і прибуток (  Пя ). Розрахунок здійснюється наступним чином:

        ТПя = (Р1 - Р0 ) х g1 ;      Вя = ( Р1 - Р0 ) х РП 1 ;

              

             Пя = [( Р10 ) х РП1 ] – [(С 1 - Со) х РП1 ] ,

 

де Р1 , Ро – ціна продукції до і після підвищення якості ;

Со , С 1 - відповідно собівартість продукції до і після підвищення якості ;

g1 - кількість виробленої продукції підвищеної якості ;

РП1 - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Якщо підприємство випускає продукцію по сортах і відбулися зміни сортового складу, то, насамперед, необхідно розрахувати середньозважену собівартість одиниці продукції та середньозважену ціну одиниці продукції, а потім, за наведеними вище алгоритмами, визначити вплив якості на випуск продукції, виручку і прибуток від її реалізації.

Розрахуємо вплив зміни якості на обсяг продукції ( Δ Тякості ) методом абсолютних різниць на основі даних таблиці 2.14.

Δ Тя= ( 9,1 – 8,95 )100= 15 000 грн.

За рахунок підвищення якості продукції ( про що свідчить ріст середньозваженої ціни) обсяг випуску продукції порівняно з планом зріс на 15000 грн

Вплив браку на обсяг продукції вираховують шляхом множення питомої ваги втрат від браку у виробничій собівартості на фактичний обсяг продукції.

І V етап - Оцінка витрат на забезпечення якості.

Існує цілий ряд визначень і трактувань терміну “ витрати на забезпечення якості ”. Одне визначення пов’язане з втратами зумовленими недосягненням 100 % рівня якості продукції. Інше визначення охоплює тільки втрати , що є різницею між рівнем витрат , які необхідні для досягнення відмінних характеристик якості і поточними фактичними витратами . За оцінками спеціалістів витрати на забезпечення якості становлять 15-20 % від обсягу продажу і включають такі статті як витрати на виправлення браку, вартість відходів виробництва, повторне обслуговування, проведення перевірок якості, тестів, забезпечення гарантій і т. д.

Аналіз витрат на забезпечення якості повинен здійснюватися з врахуванням таких припущень:

- будь-який брак, зумовлений конкретною причиною;

- превентивні заходи дешевші за виправлення браку;

- важливі параметри піддаються вимірюванню.

Витрати на забезпечення якості, як правило, класифікують таким чином:

1. Витрати на тестування - витрати на перевірку якості матеріалів, тестування і виконання інших завдань, які повинні забезпечити придатність продукції чи процесу.

  2. Витрати на попередження браку: сума всіх витрат, пов’язаних з попередженням браку, наприклад, витрати на виявлення причин дефектів, проведення заходів по усуненню цих причин, на підвищення кваліфікації персоналу, перепроектування продукції чи системи, на придбання нового обладнання чи модернізацію діючого.

3. Витрати , зумовлені внутрішніми причинами: витрати, які виникають всередині підприємства через надмірні виробничі відходи, простої, на виправлення браку, на ремонт.

4. Витрати , зумовлені зовнішніми причинами. Сюди відносять витрати на виконання гарантійних зобов’язань, врегулювання скарг, втрата репутації і ремонт продукції.

Цілком логічно, що найбільшу важливість повинні мати заходи по попередженню браку. Досвід показує, що кожна гривня , витрачена на такі заходи, здатна зекономити 10 гривень.

V етап - Пошук можливостей підвищення якості продукції.

Підвищення якості продукції повинно стати для кожного підприємства безпреревним процесом, який пов’язаний з постійним вдосконаленням як продукції, так і технологічного процесу . Методи , які використовуються для підвищення якості, коливаються в діапазоні від чітко структуризованих, складних програм, в яких застосовуються елементи статистичного контролю, до простих рекомендацій, які витікають з детального аналізу чи застосування “мозкового штурму”. Зосередимо увагу на інструментах статистичного контролю, який включає:

а) контроль прийомки;

б) статистичний контроль процесу;

в) аналіз можливостей виробничого процесу.

Контроль прийомки передбачає тестування довільної вибірки продукції з партії продукції і обґрунтування рішення: чи варто прийняти всю партію, ґрунтуючись на якості даної довільної вибірки. Такий контроль досить часто застосовується при закупках чи отриманні продукції від постачальників. Він повинен здійснюватися у відповідності з певним планом вибірки, який включає визначення кількості одиниць у вибірці і розрахунок допустимого числа бракованих одиниць у вибірці. На величину цих показників впливають наступні фактори: прийнятний рівень якості, ризик виробника, допустимий рівень дефектів в партії, ризик споживача , вибір і обґрунтування яких і є завданням аналізу.

Статистичний контроль процесу полягає в тестуванні довільної вибірки із загального виходу продукції технологічного процесу з тим, щоб підтвердити, що вироби випускаються у відповідності з технічними нормами в межах завчасно встановлених допусків. Якщо характеристики продукції, яка пройшла тестування, виходять за межі допуску, то це є сигналом для коректування виробничого процесу. Контроль процесу передбачає складання карт, які ґрунтуються на статистичних даних з встановленням верхніх і нижніх меж. Ці контрольні межі відмічаються на карті, а потім відмічаються частки браку кожної протестованої вибірки. Вважають, що виробничий процес протікає правильно, якщо вибірки , які здійснюють протягом дня , не виходять за верхню і нижню контрольні межі. При складанні контрольних карт необхідно враховувати такі фактори, як розмір вибірки, кількість вибірок, частота вибірок і контрольні межі.

На рис. 2.9 показано інформацію, що відображає протікання виробничого процесу за допомогою контрольних карт.

 


Верхня контрольна межа

 

Центральна лінія

 

Нижня

 контрольна

межа

                      

                               Нормальний хід         Одна точка вища за вер- П’ять точок під цент

                                      процесу             хню контрольну межу .    ральною лінією.                             

                                                                       Необхідно виявити           Необхідно вивявити

                                                                       причиину                                 причини тривалих

                                                                       підвищеного значення      негативних змін

 

час                                      час                  час

 

 

Рис. 2.9 Варіанти розподілу даних щодо протікання виробничого процесу

 

Аналіз можливостей виробничого процесу передбачає визначення спеціального індексу, який показує, наскільки точно розсіювання технічних характеристик випущеної продукції відповідає допускам, які передбачені науково-технічною документацією.

Важливим інструментом підвищення якості є використання циклу – “планування виконання –перевірка –реакція.” Даний цикл показує послідовність і суть процесу постійного підвищення якості. На фазі “планування” визначають зони, які слід покращати (іноді їх називають темами) і формулюють конкретні завдання. Ця фаза передбачає застосування аналізу і генерацію ідей стосовно вирішення намічених завдань . На фазі “ виконання ” намічені заходи втілюються в процес. Спеціалісти, як правило, рекомендують складати для початку короткостроковий план і в подальшому документувати всі його зміни. На цьому етапі можуть використовуватися контрольні картки. На фазі “перевірка” проводиться оцінка даних , отриманих від реалізації плану. Мета цієї фази - переконатися в тому, що фактичні результати співпадають з першочергово складеним планом. На завершальній фазі , “реакція”, результати підвищення формуються у нову стандартну процедуру і відтворюються у всіх аналогічних процесах , в масштабах підприємства. В таблиці 2.16 показано схему розглянутого вище циклу.

  

Таблиця 2.16

Загальний план покращання якості

  

Етап загального плану безперервного покращення Склад  робіт Функція Інструмент

Планування

1. Виберіть тему •Визначіть проблему, яка потребує вдосконалення. Обґрунтуйте, чому вибрана саме дана проблема •Стандартизація •Підвищення кваліфікації.  •Негайні заходи і запобі- гання недолікам
2. Оцініть поточну ситуацію •Зберіть інформацію. •Визначіть основні характеристики проблеми .  •Звузьте проблемну зону •Визначіть пріоритети: в першу чергу вирішуються складні проблеми •Контрольний графік •Гістограмма. • Аналіз (Раrеto)
3. Проведіть аналіз •Складіть список всіх можливих причин складних проблем. •Дослідіть взаємозв’язок між причинами і проблемами. •Виберіть деякі причини і висуньте припущення стосовно можливих взаємозв’язків між ними. •Зберіть інформацію і дослідіть причинно-наслідковий зв’язок. •Контрольний графік •Діаграма розсіювання  •Основна структура
4. Намітьте контрольні заходи •Розробіть заходи для усунення причин проблеми . •Внутрішня технологія •Досвід
Виконання   •Розробіть заходи (експерментальним способом)  

 

Перевірка

5. Підтвердіть ефективність застосування контр.заходів •Зберіть інформаію про ефективність контр. заходів  •Проведіть порівняння “до і після контр.заходів”  
6.Стандартизуйте контр.заходи •Змініть існуючі стандарти  
Реакція 7.Визначіть проблеми, які залишилися і дайте оцінку всій процедурі    

Цікавим інструментом підвищення якості, який заслуговує на увагу, є розробка систем забезпечення якості , орієнтованих на споживача. Вони ґрунтуються на розуміння якості з точки зору споживача і систематичній роботі на основі такого розуміння для подальшого розвитку. Розуміння якості з точки зору споживача означає:

- розуміння у всіх можливих випадках проблем і цілей споживача і сприяння їх вирішенню та досягненню ;

   - знання, як споживач нагромаджує свій досвід і приймає рішення, чи варто йому продовжувати справу з певною компанією.

Діяльність на основі розуміння якості споживачем охоплює не тільки усунення виявлених проблем, але вона включає ще й :

- погляд на діяльність працівників очима споживачів;

- розробку орієнтованих на клієнта систем забезпечення якості, які охоплюють всі затратні елементи;

- підвищення ефективності не тільки в межах однієї господарської одиниці, але і показників ефективності партнерів, постачальників, каналів обслуговування, які також впливають на досвід споживача.

Споживачі розглядають якість не з точки зору відповідності продукції технічним вимогам чи її придатності для використання. Вони , як правило, мають певну думку стосовно якості і цілей, які хочуть досягнути, користуючись продукцією чи послугою. Вибравши той чи інший товар, кожен покупець починає протягом певного часу послідовно нагромаджувати досвід. Цей досвід приводить до формування конкретних емоційних станів, таких , як задоволення, захоплення, злість, смуток і т.д., які і впливають на його майбутній вибір. Увага до вражень, цілей, досвіду і емоційного стану споживачів допоможе товаровиробникам сформувати взаємовигідні зв’язки. Такі зв’язки і повинні стати основою програм покращання якості.

Ми перерахували лише деякі інструменти підвищення якості продукції , якими не вичерпується весь спектр заходів, спрямованих на підвищення якості.

Вивчення і вибір інструментарію досягнення високих показників якості для кожного підприємства є важливим і цілком індивідуальним аспектом управління якістю і одночасно завданням операційного аналізу, яке потребує спеціального вивчення.

(i) КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Охарактеризуйте основні завдання і джерела інформації аналізу реалізації продукції.

2. Поясніть, у чому полягає відмінність між валовою і товарною продукцією, товарною продукцією і реалізованою.

3. Що таке асортимент продукції і як розраховується коефіцієнт асортиментності?

4. Назвіть послідовність проведення аналізу реалізації продукції.

5. Як оцінюють виконання договірних зобов’язань підприємства?

6. В якій послідовності здійснюють аналітичне дослідження якості продукції?

7. Що розуміють під якістю продукції і якими показниками вона вимірюється?

8. Назвіть основні етапи методики аналізу конкурентоспроможності продукції.

9. Як оцінюють вплив структурних зрушень на ефективність господарювання?

10. Що розуміють під ритмічністю виробництва?

11. Якими показниками оцінюють ритмічність випуску продукції?

12. З якою метою проводять маркетинговий аналіз?

13. Назвіть послідовність аналізу обґрунтованості формування портфеля замовлень підприємства.

14. Дайте оцінку основним методам стимулювання збуту.

 

Розділ 2.
Аналіз наявності і використання основних засобів


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 215; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!