Принципи управління підприємством
Управління – це творчий процес, який базується на особливих здібностях керувати. Управління вимагає від керівника доброї поінформованості, рішучості і, навіть, інтуїції. Оскільки туристичне підприємство є відкритою системою, воно зможе вижити тільки тоді, коли задовольнятиме потреби спожива ча і зовнішнього середовища. Щоб одержати прибуток, потрібний для виживання, підприємство має постійно стежити за середови щем, в якому воно функціонує.
Управління здійснюється на основі розподілу і координації управлінської діяльності, в рамках якої відбувається процес управління, спрямований на досягнення накресленої туристичним підприємством мети. Управління діяльністю туристичних підприємств полягає в особливому сполученні системного, адаптивного та ситуаційного управлінських підходів, результатом чого є максимальна адаптація сервісної діяльності туристичних підприємств до сучасних потреб споживачів і можливість своєчасно змінювати та оновлювати асортимент послуг, що є основою підвищення конкурентоспроможності та економічної ефективності [12].
Рис. 1.3. Основними принципами системи управління діяльністю туристичного
Принципи управління туристичним підприємством враховують і внутрішнє, і зовнішнє середовище. Внутрішнє середовище підприємства формується під впливом змінних, які здійснюють безпосередній вплив на процес виробни цтва та продажу туристичного продукту. Основними внутрішніми змінними, тобто елементами внутріш нього середовища підприємства, є: цілі; структура; завдання; технологія; персонал (люди); організаційна культура. Усі елементи внутрішнього середовища підприємства взаємо пов’язані між собою і діють як єдине ціле. Фактори зовнішнього середовища поділяють на два основних типи: фактори прямої дії: постачальники комплексного туристично го продукту, споживачі, конкуренти, нормативна державна доку ментація; фактори непрямої дії: стан економіки, політична ситуація, нау ково-технічний прогрес та ін [13].
|
|
|
Взаємозв’язки між елементами внутрішнього і зовнішнього середовища постійно підтримуються за допомогою інформації. Управління діяльністю туристичних підприємств здійснюється на основі економічних, організаційно-розпорядчих та соціально-психологічних методів.
Економічні методи включають: господарський розрахунок, фінансування, кредитування, оподаткування, регулювання цін, матеріальне стимулювання праці та ін. За допомогою економічних методів створюється стабільний механізм економічної заінтересова ності персоналу в кінцевих результатах діяльності. Для економічних методів характерним є ефективний прямий вплив на економічні (матеріальні) інтереси як окремого працівника туристичного підприємства, так і всього колективу.
|
|
|
Організаційно-розпорядчі методи забезпечують підтримку організованості в роботі та високої дисципліни праці, без чого практично неможливе ефективне господарювання. До числа основних організаційно-розпорядчих методів, які застосовуються в управлінні туристичним підприємством, належать: статут підприємства, нормативи, інструктування працівників щодо раціонального виконання функцій та накази, розпорядження щодо оперативного вико нання і координації завдань, ритмічного виконання робіт та дотримання правил, за якими працює туристичне підприємство. Основою для організаційно-розпорядчих методів управління є вказівки керівництва у вигляді наказів, розпоряджень та інструкцій. До головних функцій управління відносять; планування; організацію взаємодії; мотивацію; контроль [14].
Складання плану завжди розглядається як початковий етап процесу управління. Адже потрібно вирішити що, як, коли та хто має виконати. Процес планування є інструментом, який допомагає в процесі прийняття управлінських рішень. Його мета – забезпечити ново введення, які б дозволили адекватно реагувати на зміни зовнішнього середовища.
|
|
|
Планування забезпечує для бізнесу такі переваги: дозволяє передбачити сприятливі можливості у майбутньому; уточнює та пояснює проблеми, що виникають; передбачає можливі управлінські помилки; дозволяє своєчасно вживати захисних заходів проти ризиків. Плани на півріччя і рік складає керівник, прогнозуючи сприят ливі фактори для розвитку підприємства, шляхи досягнення цілей. Планування допомагає усвідомити загальну мету підприємства. Застосовуються як стратегічне, так і поточне планування. Стратегічне планування є єдиним способом прогнозувати і май бутні проблеми, і можливості. Воно створює також основу для прийняття рішень. Знання того, що організація бажає досягти, допомагає зорієнтуватися у напрямах діяльності. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення, керівник знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості підприємства або зовнішнє середовище. Туристичні підприємства застосовують у практичній діяльності продуктову стратегію. Головною метою продуктової стратегії є розроблення і створення такого продуктового ряду, який забезпечив би туристичній фірмі найбільші прибутки [15].
|
|
|
Розроблена на підприємстві продуктова стратегія вирішує такі завдання: розроблення туристичних продуктів, що найбільшою мірою відповідають потребам туристів, а також розроблення і впровадження на ринок нових туристичних послуг. У продуктовій стратегії передбачено такі групи продуктів: основна – продукти, що приносять основний прибуток і ще пе ребувають у стадії зростання (організація відпочинкових турів, святкові програми тощо); підтримуюча – продукти, які стабілізують прибутки від прода жу і перебувають у стадії зрілості (тури для іноземців, екскурсійні програми для різних категорій туристів тощо); стратегічна – продукти, покликані забезпечувати майбутні прибутки підприємства (організація приймання іноземців в Украї ні, поїздки на навчання тощо); тактична – продукти, покликані стимулювати основний про даж і перебувають у стадії зростання і зрілості (продаж автобусних квитків у всі країни Європи та авіаквитків у всі країни світу, відпочинкові тури, різні види страхування тощо) [16].
Туристична фірма постійно повинна брати участь у різних виставкових заходах на території України, виставляти свої пропозиції, а також відвідувати туристичні виставки за кордоном. Після кожної з виставок фірма привозить багато друкованої інформації про країни світу, пропозиції інших туристичних фірм, візитки. Ця інформація підлягає обробці і на основі візиток та вказаних в них електронних адрес формується адресна книга, вносяться корективи при зміні адрес, яка використовується при розсилці пропозицій. Для поліпшення становища на ринку туристична фірма проводить детальний аналіз конкурентного середовища, намагається вчасно оплачувати та виконувати свої зобов’язання. Не останню роль відіграє стеження за подіями на світовому туристичному ринку за допомогою мережі Інтернет, виписуються спеціальні видання, які відображають події па місцевому туристичному ринку України та Світовому ринку. Названі функції управління потребують прийняття рішень; для їх здійснення потрібна комунікація, тобто обмін інформацією, яка необхідна для прийняття правильного рішення.
Управління туристичним підприємством у наш динамічний час є досить складною роботою, яку можуть виконувати лише фахівці нової генерації, озброєні найсучаснішими знаннями. Найкраще управління – це те, яке найкращим чином дозволяє підприємству ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно і цілеспрямовано розподіляти і спрямовувати зусилля своїх співробітників і, таким чином, задовольняти потреби клієнтів і досягати цілей із високим ступенем ефективності [17].
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 332; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!