Будівлі страхового товариства
«Дністер» у Львові, спорудженій
у 1905–1906 рр. архітектором Іва-
ном Левинським. Її силует нага-
дує традиційні споруди Карпат.
Будівля оздоблена ліпниною та майолікою, в орнаментиці якої використано по-
пулярні тоді мотиви гуцульської кераміки.
У творчості яких художників
Утілено особливості українського мистецтва доби
В образотворчому мистецтві другої половини 19 ст. активно розвивався по-
бутовий жанр, тематика якого була спрямована на зображення повсякденного
життя народу за принципами реалізму.
Істотну роль відігравав і реалістичний пейзаж як самостійний жанр та як
елемент побутової картини. Активно розвивався й портретний жанр.
Великої популярності серед сучасників зажив Костянтин Трутовський. «Всю
мою художню діяльність я присвятив Малоросії і люблю цей край», – свідчив він.
Відомим твором митця є картина «Весільний викуп» (1881).
Костянтин Трутов-
ський. Ве сіль ний ви-
куп. 1881
На околиці села мо-
лодь, селяни, діти спо-
стерігають, як розгор-
тається традиційний
український обряд. По-
бутову замальовку до-
повнює майстерно від-
творений пейзаж, на
тлі якого відбува ється
подія.
Микола Пимоненко. Святочне ворожіння. 1888
На картині «Святочне ворожіння» зображено сцену
ворожіння на воску. Дівчата вилили розплавлений
віск у воду і, вийнявши захололий шматок, розгля-
дають його химерні форми, намагаючись розгадати
за тінню на стіні свою майбутню долю.
Зображенню сільського побуту, природи та
звичаїв української провінції присвятив свою
творчість художник-реаліст Микола Пимонен-
ко, найвідомішими картинами якого є «Святоч-
Не ворожіння», «Весілля в Київській губернії»,
«Жнива», «Проводи рекрута». Художник ви-
вчав побут, одяг, природу і надзвичайно точно
відтворював їх. За майстерне поєднання побуто-
вого жанру й поетичного україн ського пейзажу
М. Пимоненка називають співцем україн ського села.
У живописі другої половини 19 – початку 20 ст. популярним був пейзажний
жанр. У картинах природи художники втілювали не просто певний пейзажний
мотив – вони створювали національно самобутній образ батьківщини. Визнач-
ними українськими пейзажистами були Сергій Світославський та Петро Лев-
ченко. Картину Петра Левченка «Село взимку. Глухомань» вважають перли-
ною українського пейзажного живопису.
Визнаним майстром пейзажу був Сергій Васильківський. У його картинах
переважали українські мотиви: «Ранок (Отара в степу)», «Дніпрові плавні»,
Сергій Васильківський.
Сторожа запорозьких воль-
ностей (Козаки в степу).
1890
Двоє вершників, зупинив-
ши коней, вслухаються в
тишу безлюдного, випалено-
го сонцем степу. Попереду,
на горизонті, блищить сму-
га Дніпра, справа бовва ніє
курган. А над усім цим – ви-
соке небо з хмарами. Верш-
ники на сторожі.
«Ранок на Дніпрі». Пейзаж у творчості С. Васильківського органічно поєдну-
вався з історичними сюжетами з доби козацтва («Козачий пікет», «Запорожець
у розвідці», «Козаки в степу», «Козача левада») або з побутовими картинами
(«Козак в степу», «Ярмарок у Полтаві»).
Сучасники називали С. Васильківського «небес ним» художником через
особливе ставлення митця до неба. Уславився С. Васильківський і в історично-
му жанрі. Найвизначнішим його твором на історичну тему вважають картину
«Сторожа запорозьких вольностей» («Козаки в степу»).
Помітну роль у розвитку історичного жанру як в українському, так і в ро-
сійському живописі відіграв твір Іллі Рєпіна «Запорожці», або «Запорожці
пишуть листа турецькому султанові». Цей твір – чи не найзнаменитіша
картина, присвячена історії українського козацтва. Ніхто до Рєпіна з такою
переконливістю, розмахом і психологічною глибиною не відображував Січ і
козаків-запорожців.
Ілля Рєпін. Запорожці
пишуть листа турецькому
султанові. 1880–1891
Митець народився в Чу-
гуєві на Харківщині і був
пов’язаний з Україною не
тільки походженням, а й
творчістю. На багатьох
його полотнах позначи-
лись обізнаність з істо-
рією та побутом України і
щирі симпатії до рідної
землі.
Миколі Самокишу належить слава
засновника батального живопису в Укра-
їні. Найвідоміші його картини – «Бій
Максима Кривоноса з Ієремією Вишне-
вецьким» та «Бій Богуна з Чарнецьким
під Монастирищем в 1653 р.». Протягом
1901–1908 рр. разом із С. Васильківсь-
ким М. Самокиш писав монументальні
панно для інтер’єру будинку Полтавсь-
кого земства.
Микола Самокиш. Бій Богуна з Чарне-
цьким під Монастирищем в 1653 р. 1931
Наприкінці 19 – на початку 20 ст. творчість нового
покоління українських митців зазнає впливу поши-
реного в Європі модернізму, зокрема однієї з його
течій – імпресіонізму.
Видатним портретистом, майстром пейзажу та по-
бутового жанру був Іван Труш. Опанувавши в Краків-
ській академії мистецтв засади імпресіонізму, митець
сприяв поширенню в Україні техніки західних модер-
ністських течій. Художник залишив більш як 350 пор-
третів видатних діячів культури та науки того часу.
Справжній шедевр у галереї трушівських портретів –
портрет Лесі Українки. Малював його художник
з натури 1900 р. Цей портрет вважають одним з най-
кращих прижиттєвих портретів Лесі Українки.
Імпресіонізм (у пере-
кладі з фр. impres sion –
враження) – мистець-
кий напрям, представ-
ники якого прагнули
до найточнішого відо-
браження мінливого,
реального світу і своїх
вражень від нього. На-
зву напряму дала кар-
тина Клода Моне «Вра-
ження. Схід сонця».
Іван Труш. Портрет Лесі Українки. 1900
Поетеса вбрана в чорну сукню, одяг освіжає біле жабо,
а вся увага сконцентрована на обличчі, особливо на очах.
Чи не єдиний з українських митців, який поєд-
нав надбання французького імпресіонізму й ґрун-
товну реалістичну школу Петербурзької академії
мистецтв, створивши свій неповторний стиль, був
Олександр Мурашко. Митець творив у галузі порт-
ретного й жанрового живопису (сцени повсякден-
ного життя), проте йому були підвладні всі жанри
живопису. Протягом 1902–1904 рр. він працював у
Парижі, де захопився імпресіонізмом. Саме в Пари-
жі художник створив одну з найвідоміших своїх
картин «Дівчина в червоному капелюсі».
Картину побудовано на контрасті двох кольо-
рів – червоного і чорного, характерній рисі україн-
ського мистецтва.
Олександр Мурашко.
Дівчина в червоному ка-
пелюсі. 1902–1903
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 239; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!