Що визначало розвиток музичної культури
І яка роль у ньому належить М. Лисенку
Переломне значення для розвитку української національної класичної музи-
ки мала творчість її основоположника Миколи Лисенка. Він започаткував різні
Жанри української опери: історико-героїчну, лірично-побутову, лірично-фан-
тастичну, прикладами яких є опери «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Енеї-
да», «Ноктюрн». Найвищим досягненням оперної творчості М. Лисенка вва-
жають оперу «Тарас Бульба». Написав М. Лисенко й перші дитячі опери
«Коза-Дереза», «Пан Коцький». Внеском у скарбницю української камерно-
вокальної музики стали солоспіви – романси й ансамблі, написані на тексти
давньої української літератури, західноєвропейських класиків і сучасних йому
українських поетів. Важливий напрям діяльності М. Лисенка – збирання та
обробка українських народних пісень. Композитор підготував 7 збі рок народних
пісень, покладених на фортепіано, загалом опублікувавши 600 пісень.
Викладачі та учні
відділу української дра-
ми Музично-драматич-
ної школи М. Лисенка
в Києві. 1910
Соломія Крушельницька (1872–1952)
Маючи виняткові природні вокальні й сценічні здіб-
ності, виступала на сценах провідних театрів світу,
виконуючи партії з 60 опер.
Оригінальні композиції на основі фольклору
(«Щедрик», «Ду дарик», «Козака несуть»), хорові
поеми, опери створив Микола Леонтович, монумен-
тальну кантату-симфонію «Кавказ» на слова Тараса
|
|
|
Шевчен ка написав Станіслав Люд кевич, він також
ор га ні зував видання «Артистичного вісника» – пер-
шого українського мистецтвознавчого журналу.
Висот світового вокального мистецтва сягнула
вихованка Львівської консерваторії Соломія Кру-
шельницька.
Плідно працював композитор Анатоль Вах ня-
нин – автор першої західноукраїнської опери «Купало». Він створив багато
хорових і сольних вокальних творів, аранжував народні пісні, ініціював створен-
ня Вищого музичного інституту імені М. Ли сенка у Львові, був його першим
директором.
Микола Лисенко (1842–1912)
Здобувши технічну освіту в Київському університеті, змінив
свій життєвий шлях і вирішив стати композитором. Закінчив
Лейпцизьку та Петербурзьку консерваторії. Повернувшись
до Києва, розгорнув активну мистецьку, педагогічну, вико-
навську та громадську діяльність.
У 1904 р. створив першу в Україні Музично-драматичну
школу. М. Лисенко працював майже в усіх музичних жанрах,
заклав підвалини вищої спеціальної музичної освіти в
Україні, теоретичними працями істотно розвинув вітчизняну науку про народну
музично-пісенну творчість.
Що визначало розвиток української літератури
|
|
|
У 70–90-х рр. 19 ст. українське письменство зосереджується на соціальних
і психологічних проблемах. Чи не найбільшої слави з-поміж тогочасних
укра їнських письменників зажив Іван
Нечуй-Левицький («Бурлачка», «Ми-
кола Джеря», «Кайдашева сім’я» та ін.).
Він утвердив в українській літературі
жанр соціальної повісті, зразками якої
є перелічені твори.
Визначне місце в українському лі-
тературному процесі посідав Панас
Мирний (Панас Рудченко) – автор
соціально-психологічних романів і по-
вістей. Правдивим літописом україн-
ського се ла є його роман (у співавтор-
стві з І. Біликом) «Хіба ревуть воли,
як ясла повні?».
На межі 19–20 ст. в українській літературі
утверджуються нові мистецькі принципи – нова
естетика, нові прийоми, що свідчило про модер-
ністський переворот. Ознаками нової мистецької
філософії були естетизм («мистецтво для мисте-
цтва»), інтелектуалізм, європеїзм, глибокий пси-
хологізм, інтерес до внутрішнього життя і світо-
гляду людини. Поява модерністських творів стала
ознакою зрілості, самодостатності української лі-
тератури.
Важливою рисою літературного модерну в
Укра їні було створення жіночої мистецької тра-
|
|
|
диції. Наприкінці 19 ст. у царині літератури пра-
цювала плеяда українських авторок, найяскраві-
шими з-поміж яких були Леся Українка та Ольга
Кобилян ська.
Леся Українка – творчий псевдонім Лариси
Петрівни Косач, яка досягла вершин літературно-
го Олімпу завдяки не самому тільки таланту, а й
інтенсивній духовній праці, наполегливій само-
освіті, постійному вдосконаленню техніки віршу-
вання, широкому світогляду. Леся Українка свій
мистецький ідеал убачала у вершинних творах сві-
тової літератури, прагнучи піднести до цього рівня
й українське красне письменство. Вона надзвичай-
но відповідально ставилася до тематики творів,
образність яких вражає глибиною занурення в єв-
ропейський літературний контекст та яскравим
національним колоритом.
Світове визнання Леся Українка здобула як дра-
матург-новатор. Для її драм і драматичних поем
«Одержима», «Вавилонський полон», «Кассанд-
ра», «Руфін і Прісцілла», «Оргія», «Камінний гос-
подар» характерні використання образів світової
міфології, історії та культури, глибокий інтелекту-
алізм, утвердження ідеї незламності людського
духу. Творчою вершиною поетеси стала драма-
феєрія «Лісова пісня». Леся Українка відома як
|
|
|
перекладач світової класики – Байрона, Данте,
Шекспіра.
Західноукраїнська письменниця Ольга Коби-
лянська в новелах «Природа», «Меланхолійний
вальс», «Некультурна» тонко відтворила злам у
суспільній свідомості, пов’язаний зі зміною стано-
вища жінки, її новими соціальними ролями. Герої-
ні О. Кобилянської – «аристократки духу», які
прагнуть досягти ідеалу надлюдини, не звертаючи
уваги на суспільні стереотипи.
Модернізм (від фр.
moderne – сучасний) –
загальноприйнятий тер-
мін для позначення ми-
стецтва кінця 19 – першої
половини 20 ст. Він за-
стосовується до різних
за ідейними шуканнями
шкіл, об’єдную чи нереа-
лістичні течії в мистецтві
і літературі в один на-
прям.
Леся Українка
(1871–1913)
Ольга Кобилянська
(1863–1942)
Володимир Винниченко
(1880–1951)
Василь Стефаник
(1871–1936)
Лідерами українського мо-
дернізму справедливо вважа-
ють Михайла Коцюбинського
та Василя Стефаника. Імпре-
сіоністський характер власти-
вий творам М. Коцюбинського «Intermezzo», «Сміх», «Цвіт яблуні», «Хвала
життю». У повісті «Fata morgana» майстерно поєднано риси реалістичного та
імпресіо ніст ського зображення соці альної дійсності. Імпресіонізм М. Коцю-
бинського виявлявся у поєднанні краси людини і природи, про що свідчить його
поетична повість «Тіні забутих предків», написана на етнографічно-фольклор-
ному матеріалі Гуцульщини.
Слави неперевершеного майстра соціально-психологічної новели зажив захід-
ноукраїнський письменник В. Стефаник. Для його новел характерні неповтор-
ність стилю, своєрідність оповідної манери. Автор начебто жодним словом не
виявляє свого ставлення до зображуваних ним подій, але розповідає про речі,
що не можуть лишати байдужими. У новелах «Новина», «Виводили з села»,
«Синя книжечка», «У корчмі», «Катруся», «Кленове листя», «Стратився», «Бе-
сараби» він змальовує злиденне життя простих селян – страшне через безвихідь.
Однією з тем творчості В. Стефаника була вимушена еміграція галицьких ук-
раїнців до Канади і США.
Під впливом піднесення національно-визвольного руху на початку 20 ст. по-
мітно врізноманітнилася тематика творів української літератури. Письменники
дедалі гостріше висловлювали своє ставлення до соціальних проблем, які роз-
кривали крізь призму життя представників різних верств українського суспіль-
ства, майстерно доповнюючи соціальний аналіз глибоким психологізмом.
Риси неореалізму властиві, зокрема, творчості Володимира Винниченка.
У творах «Краса і сила», «Голота», «Талісман», написаних напередодні та під
час революції 1905–1907 рр., яскраво й психологічно точно змальовано мешкан-
ців провінційних містечок, сільськогосподарських робітників, підприємців,
жахи солдатчини і царських в’язниць. В. Винниченко майстерно відтворив гірке
життя бідняків, процес пролетари зації українського села, залишивши нащадкам
чимало образків українського соціального «дна», як, приміром, у творах «Конт-
расти», «Хто ворог», «Голота» та ін. З-поміж його героїв – інтелігенти, револю-
ціонери, романтики й циніки... Широкий розголос мав його роман «Записки
кирпатого Мефістофеля».
На початку 20 ст. в українську літературу ввійшов поет-лірик Олександр
Олесь (Кандиба), який був щиро перейнятий демократичними ідеалами.
Заживши слави короля української лірики, він створив чимало віршів грома-
дянського звучання, у яких революційні гасла поєднав із людськими почуттями
і клопотами буднів. Серед них славнозвісні вірші «Айстри», «З журбою радість
обнялась».__
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 269; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!