Які пам’ятки втілюють характерні риси нових архітектурних стилів
У 40-х рр. 19 ст. класицизм поступився місцем іншому стильовому напряму,
що відповідав новим історичним умовам і мистецьким уподобанням.
Провідним напрямом в архітектурі став історизм – використання архітек-
турних стилів та декоративних елементів, що склалися в будівельній практиці
попередніх часів. Саме цим терміном характеризують поширення в архітектурі
другої половини 19 ст. – початку 20 ст. неороман ського, неоготичного, нео-
ренесансного, необарокового, неокласицистичного стилів тощо (нео- – новий).
Утілення в архітектурі рис згаданих стилів у більш
чи менш чистому вигляді і називають історизмом,
або стилізацією. Стиль архітектурних споруд, у
яких змішано елементи згаданих стилів, визначають
як еклектику.
До пошуку відповідних віянням часу методів
проектування та будівництва архітекторів спону-
кали:
нові потреби містобудування (бурхливе зрос-
тання міст);
розвиток архітектурної науки;
досягнення будівельної техніки (почали вико-
ристовувати нові конструкції, нові будівельні
матеріали – залізо, скло, кераміку і, найваж-
ливіше, залізобетон);
поява нових, не розроблюваних раніше в архі-
тектурі типів будівель – промислових, громад-
ських, житлових (замість особняків у містах
почали будувати багатоквартирні багато-
поверхівки – т. зв. прибуткові будинки для
здавання в оренду).
|
|
|
Характерною особливістю архітектури доби була
певна спеціалізація стилів: для церков обирали ві-
зантійський стиль, театри будували в ренесансному,
особняки – у романському, синагоги – у мавритан-
ському. Приміром, у Києві у стилі французького
ренесансу споруджено будівлю Національної опери
(за проектом петербурзького архітектора Віктора
Шретера). Споруду було закладено восени 1897 р.
Будівельні роботи очолив відомий київський ар-
хітектор Володимир Ніколаєв. У 1899–1909 рр.
архітектор Владислав Городецький у нео готичному
стилі спорудив Миколаївський костьол.
Еклектика – формальне
поєднання різних стилів.
Миколаївський костьол
у Києві. 1899–1909
Володимирський собор
у Києві. 1862–1882
Віктор Васнєцов. Бого-
матір з немовлям. Розпис у
Володимирському соборі
Васнєцову належить най-
більший доробок у розпи-
сах храму – до 3 тис. м2
стін. Він виконав 15 тема-
тичних композицій і 30 окремих постатей святих на повний зріст. Також він створив
монументальні сюжетні картини на теми вітчизняної історії, зокрема «Хрещення Во-
лодимира» та «Хрещення Русі».
За зразок для Володимирського собору в Києві правив візантійський стиль.
|
|
|
Храм було закладено в 1862 р. Його будівництво затяглося на два
десяти ліття (завершено в 1882 р.). Над проектом працювало кілька відомих ар-
хітекторів. Завершував проектування син Вікентія Беретті – Олександр Беретті.
Внутрішнім опорядженням Володимирського собору керував професор Київ-
ського університету Адріан Прахов. Він запросив найкращих живописців того
часу: Віктора Васнєцова, Михайла Нестерова, Миколу Пимоненка, Михайла
Врубеля. Виконання настінних розписів тривало понад десять років. У 1896 р.
відбулося відкриття та освячення собору.
Архітектори Львова другої половини 19 ст. найчастіше зверталися до неоре-
несансного стилю, хоча у деяких спорудах простежуються риси класицизму.
Йдеться, зокрема, про будівлю Національного університету «Львівська полі-
техніка» (1873–1877), спроектовану архітектором Юліаном Захарієвичем – за-
сновником й організатором Львівської архітектурної школи. Інший приклад –
колишній будинок Галицького сейму (1877–1881), архітектором якого був
Юліуш Гохбергер (тепер головний корпус Львівського національного університе-
ту ім. Івана Франка). У неоренесансному стилі споруджено будинок Львівсько-
го оперного театру (1897–1900 рр., архітектор Зигмунт Горголевський).
|
|
|
Будівля театру опери
і балету в Одесі. 1884–1887
Шедевр світової архітектури
та одна з найкрасивіших спо-
руд у Європі. Це перша у
Південній Україні будівля,
оснащена електрикою і паро-
вим опаленням. Фасади при-
крашають лоджії, балкони,
алегоричні скульптурні ком-
позиції, що символізують усі
види театрального мисте-
цтва.
Будинок резиденції пра-
вославних митрополи тів
Буковини і Далмації у Чер-
нівцях. 1862–1882
У червні 2011 р. цю споруду
внесено до списку Світової
спадщини ЮНЕСКО.
Характерною спорудою тих часів є театр в Одесі, зведений за проектом віден-
ських архітекторів Германа Гельмера та Фердинанда Фельнера у 1884–1887 рр.
одеським архітектором Феліксом Гонсіоровським у стилі нео ренесансу та не-
обароко. Ці самі архітектори розробили проект, за яким у 1904–1905 рр. збудо-
вано театр у Чернівцях.
У Чернівцях у 1864–1882 рр. споруджено Будинок резиденції митрополита
Буковини і Далмації (нині – один з корпусів Чернівецького національного уні-
верситету імені Ю. Федьковича) – символ буковинської столиці та її найбільша
окраса. Проект архітектурного ансамблю розробив чеський учений, архітектор
Йозеф Главка, поєднавши елементи візантійського та романського стилів.
|
|
|
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 263; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!