Яке співвідношення між чотирма абзацами даного уривка?
A) Перший і другий абзаци представляють традиційні підходи до вирішення проблем в області теорії еволюції, третій абзац представляє сучасний підхід до вирішення проблеми, а четвертий абзац ставить під сумнів існування даної проблеми.
B) Перший абзац демонструє проблему з позиції загальної теорії еволюції, другий і третій абзаци репрезентують можливі рішення даної проблеми, а четвертий абзац вказує на можливість того, що дана проблема існує лише на перший погляд.
C) Три перших абзаци репрезентують різні підходи до розв’язання проблеми, в основі яких лежить теорія еволюції, а четвертий абзац пропонує рішення даної проблеми за допомогою підходу, що не спирається на попередні теорії.
D) Перший абзац представляє проблематичність теорії еволюції, другий абзац описує історію вивчення даної проблеми, а третій і четвертий абзаци пропонують способи вирішення даної проблеми.
ANSWER: B
У чому полягають розбіжності позицій Ч. Дарвіна та В. Хемілтона:
A) Дарвін стверджує, що альтруїстична поведінка з’являється, коли вона сприяє виживанню певної групи особин, надає їй конкурентоспроможність, а Хемілтон вважає, що альтруїстична поведінка сприяє тільки продовженню існування гена «альтруїстичності».
B) Дарвін вважає, що не існує альтруїстичного гена, є лише ген колективної поведінки, а Хемілтон вважає, що не існує гена колективної поведінки, є ген – егоїст.
|
|
|
C) Дарвін стверджує, що альтруїстична поведінка є наслідком соціальної необхідності, а Хемілтон вважає, що альтруїстична поведінка є засобом, який сприяє збільшенню групи особин.
D) Дарвін пояснює альтруїстичну поведінку тварин надмірним збільшенням кількості особин у певній групі, а Хемілтон стверджує, що альтруїстичний ген виник як наслідок недостатньої кількості особин у певній групі тварин.
ANSWER: A
Якого пояснення альтруїстичної поведінки тварин немає у цьому тексті:
A) Альтруїстична поведінка виникає, коли є конкуренція між групами тварин одного виду за ресурси, як необхідний елемент конкурентоспроможності цілої групи.
B) В процесі еволюції виник так званий «альтруїстичний» ген, який спонукає окремих тварин до самопожертви, щоб цей ген більш успішно поширювався у наступних поколіннях особин певної групи тварин.
C) Альтруїстична поведінка виникає коли виживання групи тварин починає залежати не від кількості особин у потомстві, а від можливості протистояти несприятливим умовам, з якими група тварин ще не стикалася.
D) Альтруїстична поведінка не є насправді такою, оскільки вона сприяє взаємовигідним взаєминам всередині певної групи тварин, які сприяють виживанню і окремих особин, і групи тварин в цілому.
|
|
|
ANSWER: C
Текст А
(1) Класно-урочна система – це коли у визначений час протягом певного періоду в певному просторі відбувається навчальна діяльність з певної теми, дисципліни чи напрямку, для чого організовують групи учнів, частіше за все за віковою ознакою. Навколо класно-урочної системи незаслуговано створилося багато негативних асоціацій, пов’язаних не з нею самою, а з авторитарною, занадто зарегульованою системою навчання, яка позбавляє учня індивідуальності.
(2) Оскільки клас і урок уже набули негативного відтінку майже в кожного з нас, то дісталося й класно-урочній системі. Але ця система – зручний та зрозумілий усім спосіб домовлятися про спільне навчання в одному просторі в один час. Адже коли в навчальному процесі залучено багато людей – студенти, вчителі, батьки (непрямо) – то без конкретного графіка, визначення часу, коли ми займаємося тими чи іншими речами, ця система просто не зможе працювати. В класно-урочній системі є безперечна користь. Як будь-яка система, вона сприяє формуванню в дітей правильного підходу до здобуття знань.
(3) Головний негатив цієї системи полягає в тому, що по дорозі загубили сенс. Класно-урочна система замість просто зручного способу вести спільну діяльність стала самоціллю, ритуалом авторитарної освітньої системи та способом виховувати однакові гвинтики для індустріального світу. Разом із тим школи Фінляндії, Великої Британії, Японії чи Сінгапуру успішно реалізують класно-урочну систему, уникаючи більшості негативних наслідків, які цій системі приписують.
|
|
|
(4) На сучасному етапі неможливо відмовитись від класно-урочної системи в освіті. Без планування, без календарного розкладу досить складно організувати численну кількість людей на спільну діяльність, на підготовку до цієї спільної діяльності. У демократичному навчанні вона буде нормально працювати, бо там немає всіх цих атрибутів і ритуалів авторитарної системи.
(5) Я читав про різні ініціативи щодо можливості скасування класно-урочної системи, але не міг спостерігати їх на власні очі на великому масштабі. Ми у своїй школі не відмовляємося від класно-урочної системи. Але ставимося до неї гнучко й вкладаємо в неї свої сенси.
Текст Б
(6) Принцип стандартизації навчального процесу через уніфікацію навчального контенту в уніфікованій часовій структурі для уніфікованих за віком груп дітей називається класно-урочною системою. Головна користь від існування цієї системи - зручність використання для всіх. ЇЇ можна чітко прописати. Я думаю, що для досягнення цілей грамотності вона працює. Гірше-краще, але працює.
|
|
|
(7) Головним недоліком цієї системи є відсутність кастомізації. Вона працює з середньою температурою по лікарні. І у випадках, коли потреби дитини, вчителя, сім'ї, батьків відрізняються від тих, що записані двома стрічками в мануалі, вона не справляється. Вона не є гнучкою. З точки зору її практичної реалізації, вона створена для того, щоб навчити читати, писати, рахувати з метою отримати людину, яка вміє синхронізуватися в конвеєрі, стандартизуватися. З таким же результатом вона працює і зараз.
(8) Питання щодо того, чи потрібна в освіті на сучасному етапі класно-урочна система, розв’язується в залежності від того яку мету ставить держава і які в неї ресурси. Якщо у держави мета: ми хочемо надсучасну систему освіти, але не можемо зараз звільнити всіх вчителів, бо це створить соціальну напруженість для суспільства, до того ж, у нас немає ресурсу для того, щоб вливати в цю сферу, – то ні, не потрібно нічого змінювати. Хоча навіть у цьому найгіршому варіанті можна ж сказати: "Друзі, у нас немає ресурсів, робіть, що хочете". І просто децентралізувати систему. Але для цього потрібна певна політична воля, а цієї політичної волі, я так розумію, може й не бути.
(9) Я впевнений, що не можна удосконалити систему, не відмовившись від неї: це буде просто більш швидкий кінь, хоча вже потрібно авто. Мені говорять, що можна зробити тюнінг «Запорожцю». Можна, але тюнінг «Запорожця» з точки зору затрати ресурсів може обійтися більше, ніж купити щось краще.
(10) Найпростіша альтернатива класно-урочній системі – це онлайн-технології домашнього навчання. Індивідуального або групового, коли відбувається просто об'єднання за інтересами. Коли кожна дитина прописує собі (з батьками, безперечно) свій індивідуальний план роботи, отримання вмінь, знань та навичок, які вона хоче опанувати. Також є технології, є майстри, які ними володіють, – технології навчання, які дозволяють працювати з різновіковими групами в разі, якщо вони більш-менш схожі з точки зору вмінь і навичок. Але зрозуміло, що це організаційно на порядок складніше. Є ще приклади, коли робота відбувається не в класно-урочній системі, а в системі різновікових груп, які навчаються за інтересами.
В нашій школі є різновікові групи та індивідуальне навчання. І вільний вибір дітьми своїх предметів, своїх уроків. День структуровано за блоками активностей. Але в кожного з дітей ці блоки активності заповнюються по-різному. У нас є 5 уроків по 45 хвилин, але в когось це одні уроки, у когось – другі, треті. Я говорю про дітей одного віку. А хтось у принципі не йде на уроки. Це і є кастомізація. Думаю, що на цьому шляху рано чи пізно й буде знайдено справжню альтернативу класно-урочній системі. Яка думка об’єднує Текст А і Текст Б:
A) Сучасна школа має спрямовувати свої зусилля на виховання у учнів творчості.
B) Головна мета держави – дати надсучасну освіту, і всі школи можуть це забезпечити.
C) Сучасна школа має реформуватись в напрямі застосування більш індивідуалізованого підходу до учнів.
D) Не можна реформувати сучасну систему освіти без відмови від класно-урочної системи.
ANSWER: С
Що є предметом розбіжностей авторів тексту А та тексту Б:
A) Наявність негативного відношення у суспільстві до класно-урочної системи
B) Наявність певної користі у застосуванні класно-урочної системи
C) Можливість введення альтернативних систем навчання
D) Необхідність відмови від класно-урочної системи
ANSWER: D
В тексті Б на відміну від тесту А НЕ обговорюється наступне питання:
A) Альтернатива класно-урочній системі
B) Необхідність збереження класно-урочної системи
C) Питання, чи потрібна класно-урочна системи.
D) Як організується навчання в школі, де працюють автори
ANSWER: B
З яким висловом з тексту Б НЕ погодився би автор тексту А:
A) Я впевнений, що не можна удосконалити систему, не відмовившись від неї.
B) Головна користь від існування класно-урочної системи - зручність використання для всіх.
C) Принцип стандартизації навчального процесу через уніфікацію навчального контенту в уніфікованій часовій структурі для уніфікованих за віком груп дітей називається класно-урочною системою
D) Питання щодо того, чи потрібна в освіті на сучасному етапі класно-урочна система, розв’язується в залежності від того яку мету ставить держава і які в неї ресурси.
ANSWER: A
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 948; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!