Становлення системи знань у Стародавньому Китаї.
Розвиток знань у Стародавньому Китаї пояснюється найважливішими природничо-науковими і технічними відкриттями, які значно випереджали відкриття в інших країнах, зокрема, в країнах Європи (винайдення компасу, сейсмографу, паперу та ін).
З підвищенням техніки виробництва і нагромадженнням багатств материнський лад змінився патріархальним, склалися племена і племенні союзи. До 3 тис. до н.е., як свідчать міфи, складається патріархальна династія родових і племенних вождів Ся, але з цієї епохи не дійшло до сучасності знань про світогляд тих давніх китайців.
В 2 тис. до н.е. почався розклад первісно-общинного ладу і зароджуються класи. На основі цього виникають ряд рабовласницьких держав, зокрема, держава Інь. Біля 1400 р до н.е. іньці осіли в долині середньої течії р.Хуанхе.
В умовах функціонування цієї держави виникає писемність. Найдавнішим китайським письмом традиційно вважають гуа – комбінації ліній та штрихів, які були покладені в основу ворожильної “Книги перемін” (Іцзін). Ще письмо було початковим становленням ієрогліфів. Авторство ієрогліфічного письма приписують державному міністру Цан Се (27 – 26 ст до н.е.), якого ніби-то наштовхнули на це сліди птахів на землі та тіні від гілок. Це письмо прийнято називати “узя гу вено”.
Археологічні знахідки не тільки підтверджують згадані архаїчні дати появи китайської писемності, а й вказують на більш ранній. Тут також зазначимо, що інські написи на кістках тварин і черепах дуже обмежені. Разом з тим, ці, навіть дуже обмежені написи, дозволяють дізнатися про уявлення стародавніх китайців про навколишній світ. Це стосується орієнтації по країнам, обчислення часу, винайдення способів фіксації лічби тощо.
|
|
|
В 12 ст. до н.е. держава Інь була завойована племенами Чжоу. Період з часу знищенння інської держави і до 3 ст. до н.е. відомий в китайській історіографії під назвою Чжоу. В умовах планування Чжоу виникає велика кількість нових держав. Наймогутнішою була держава Цінь.
В цих умовах письмо “узя гу вень” змінюється на “джоу вень” (чи “до чжуань”). Його ще називають “велике письмо для печаток”. Саме цим викликані стислі написи на чжоуському ритуальному посуді з бронзи. В умовах розвитку нових держав змінювалась і письмо. Пізніше засновник Цінської імперії Цінь Шіхуан велів своїм міністрам розробити єдину, спрощену систему письма. Її назвали сяо чжуань (“мале письмо для печаток”). Через сотню років Цен Мао розробив ще простіше письмо лі шу (“ділове письмо”), а з появою пензля, туші і паперу в країні з’явилося кайшу (“установне письмо”), яке остаточно склалося у 4 ст. до н.е. і використовується в наші дні майже без змін. Поряд із “лішу” та “кайшу” китайці епохи Хань використовували скоропис, який оформився у стилі сін шу (“швидкий шрифт”) та цао шу чи цао узи (“травяні знаки”). В основі цього письма і став відомий світові ієрогліф.
|
|
|
Китайський ієрогліф – карколомна комбінація рисок, кількість яких часом сягає 52-х. Запам’ятати конструкцію ієрогліфа, тим більше відтворити її на папері, не просто. Грамотний китаєць мав вивчити щонайменше 7 тис. ієрогліфів, які розміщувалися вертикальними стовпцями згори до низу (стовпці розміщувалися справа на ліво). Загалом же в старокитайських текстах використовувалося близько 10 тис. ієрогліфів. Основна складність китайської писемності полягала в тому, що вона, на відміну від усної мови, не змінювалася, між нею і мовою зберігалися певні “ножиці”. Розділових знаків в китайському письмі тоді ще не було.
Спочатку китайці писали на кістках жертовних тварин і панцирах черепах, а з 12 ст. до н.е. – на бронзових виробах. На поч. І тис. до н.е. для письма вони почали використовувати бамбукові чи деревяні дощечки, шовкові стрічки, а з І ст. до н.е. папер.
Китайська мова була багатодіалектна. Мовні розбіжності між незалежними царствами були такими значними, що населення сусідніх царств, щоб порозумітися між собою, доводилося проходити спецкурс навчання.
|
|
|
Освіту китайці здобували у приватних та державних школах, де велася підготовка чиновників та перекладачів. Численні грамотії набирали собі учнів, передаючи їм не лише знання, але й власні погляди на життя та суспільну мораль. Через те, що бажаючих навчатися було надто багато, ханський імператор Уді навіть запровадив конкурсні іспити. Вихідці із провінційної еліти, щоб набути репутацію “вченої людини”, яка відкривала шлях до чиновницької кар’єри, записувались у приватні конфуціанські школи. У таких школах налічувалося до 10 тис. осіб. Разом з тим діти чиновних батьків здебільшого прагнули не до знань. Їхньою головною метою було занесення до шкільних списків. Вчителі, до яких записувалась ціла орава учнів, могли передати свої знання небагатьом. Освіченим у Китаї вважався той, хто опанував “6-ма мистецтвами”: ритуалом, музикою, вмів стріляти з лука, правити колісницею, читати, писати і рахувати.
На базі писемності і освіти виникає мовознавство. Початок китайського мовознавства відноситься до епохи Хань (з 3 ст до н.е. – 3 ст. н.е.). потреба в уніфікації письма, яка виникла в результаті об’єднання країни, а також роботи по відновленню канонічних книг, визначили необхідність вирішення конкретних теоретичних задач в області філології, ієрогліфіки, фонетики і діалектології. В коментарях до літопису “Чуньцю”, які були написані Конфуцієм, визначаються вже деякі питання граматичного аналізу стародавнього тексту. Ян Сюн в І ст. до н.е. укладає “Фаньянь” (“Діалекти”) – збірник слів-синонімів в різних діалектах. Сюй Шень (І – ІІ ст.) створює словник “Шо вень узе узи” (“Про елементи і складні знаки”), який заклав основи теорії письма (аналіз, категорії ієрогліфів, ключі і фонетика). Ця праця в Китаї залишається основоположною з теорії письма. Всі ці праці ханських вчених на довгі роки визначили напрям робіт наступних китайських філологів. Тут можна стверджувати – ця галузь знань стала наукою.
|
|
|
| 1. Розкрийте зміст поняття „цивілізація”. 2. Які здобутки лишила по собі шумеро-вавілонська цивілізація? В який системі знань вавилонці досягли найбільших успіхів і чому? 3. Чим у Стародавньому Єгипті була викликана потреба вивчення прикладної математики? Чим був викликаний високий рівень досягнень єгипетської медицини? 4. В чому полягає вклад Стародавньої Індії у світову скарбницю наукових знань? 5. Чим був викликаний розвиток мовознавства в Стародавньому Китаї? |
Лекція 5.
ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ НАУКИ І ТЕХНІКИ У ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V–XIІІ ст.)
Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!