Позиції Я. П’єтрася та Ґ. Морґентау

Політологічний підхід стосовно проблеми ієрархічного ранжування видів міжнародних відносин найкраще презентує Я. П’єтрась, стверджуючи, що «...теорія міжнародних відносин має конкретизувати теорію політики, враховуючи, правда, дуже виразну специфіку досліджуваних суспільних відносин». Політика як специфічна сфера людської діяльності, на думку Я. П’єтрася, є однією з найважливіших складових міжнародних відносин, вона великою мірою визначає їхній характер та зміст. Антитезою до панівної позиції політики є твердження, що кожний із видів міжнародних відносин має власну, відносно відмежовану (автономну) від інших сферу, а саме їх поняття потрібно розглядати як узагальнююче. З усіх конкретних теорій зовнішньої політики найбільш відомою вважається теорія Ґ. Морґентау. Він визначає зовнішню політику перш за все як політику сили, в якій національні інтереси підносяться над будь-якими міжнародними нормами, принципами і тому сила (військова, економічна, фінансова) перетворюється на основний засіб досягнення поставлених цілей. Звідси випливає і його формула: «Цілі зовнішньої політики повинні визначатися в дусі національних інтересів і підтримуватися силою». Зокрема, Ґ. Морґентау, формулюючи основні принципи реалізму, стверджував, що зовнішня політика керується власними реаліями та закономірностями і тому зберігає автономію від інших видів міжнародних відносин. У підсумку вона завжди є боротьбою за владу в міжнародному середовищі, тобто за легалізацію права впливати на зміст і характер процесів, що у ньому відбуваються. Ґ. Морґентау зазначає, що суб’єкти міжнародних відносин не завжди діють політично чи з політичних міркувань.

Мы поможем в написании ваших работ!