Чергування передньоязикових зубних приголосних із шиплячими
Найпоширеніші в сучасній українській літературній мові зміни |д| -|дж|, |д| - |ж|, |т| - |ч|, |з| - |ж|, с| - |ш, |ц| - |ч|. При словозміні зубні приголосні чергуються з піднебінними здебільшого в дієслівних формах.
Чергування однієї приголосної фонеми зі сполученням приголосних фонем
У сучасній українській мові розрізняють чергування однієї фонеми з двома однотипними та двома різнотипними приголосними фонемами.
| д-дж | водити-воджу-проводжати | т-ч | платити-плачу |
| зд-ждж | їздити-їжджу, в`їжджати | х-ш | прохати-прошу |
| з-ж | возити-вожу, вивожу | м-мл | громити-громлю |
| с-ш | висіти-вивішувати | ф-фл | графити-графлю |
| ст-щ | чистити-чищу | п-пл | терпіти-терплю |
| б-бл | любити-люблю | в-вл | ловити-ловлю |
При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ- від географічних назв і назв народів приголосні на стику їх із твірною основою змінюються, змінюючи й самі суфікси:
| Приголосні або групи приголосних | Суфікс | Змінюються на | Приклади |
| Г Ж З ДЗ | -ськ(ий) | -зьк(ий) - ( д ) зьк(ий) | Кривий Ріг – криворізький; Рига – ризький; Запоріжжя – запорізький; Париж – паризький; Кавказ – кавказький; француз – французький; Лодзь - лодзький |
| К Ц Ч | -ськ(ий) | -цьк(ий) | турок – турецький; грек – грецький; Суец – суецький; Вінниця – вінницький; Гадяч - гадяцький |
| С Х Ш | -ськ(ий) | -ськ(ий) | Одеса – одеський; волох – волоський; чех – чеський; Сиваш – сиваський; латиш - латиський |
Винятки: баскський, казахський, ла-маншський, меккський, нью-йоркський, тюркський, цюріхський.
|
|
|
РОБОТА В АУДИТОРІЇ
1.Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Однією рискою підкресліть комбінаторні й позиційні модифікації фонем у мовному потоці, двома - чергування фонем.
Село - села, сивенький - сивий, гуляй - гуляю, надбивати - відбив, доле – долі, глухий - заглушений, женити - жонатий; ворог - ворожий, берег – на березі, стіл - на столі, мороз - на морозі, яка - які, тиха - тихі, вода - водяний, дно - ден, чорний - черниця - чорніти.
2. До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими найдавнішими чергуваннями голосних, що позначені виділеними літерами. Поясніть ус і зміни в значенні (лексичному та граматичному), якщо вони є, які передаються за допомогою цих чергувань.
Скочити, беру, нести, могти, котити, збирати, замітати, текти, стелити, дерти, лізти, вінок, лити, спати, пливти, посол, дрижати, клонитися, везти, гребти, трусити, висихати.
3. У поданих реченнях знайдіть слова, в яких можливі чергування голосних /о/ - - /а/, /е/ - /і/, /е/ - /и/ - /о/. Випишіть ці слова, в дужках наведіть усі форми цих слів і похідні від них, де можуть відбуватися чергування.
|
|
|
1. Цього разу Антонович не міг навіть нарікати, що його, мовляв, грабують, що в нього забирають кращих людей (Гонч.). 2. І по Олимпському закону уже ти пекла не минеш: бо треба кланятись Плутону, а то і в Рим не допливеш (Котл.). 3. Сон мене ломить, і я засипаю (Фр). 4. Суконний комір тер шию (Коп.). 5. В небі летіли гуси з далекого краю (Довж.).
4. У поданих реченнях знайдіть слова, де можливі найдавніші чергування голосних. Наведіть усі форми, де відбуваються чергування.
1. Він кидає недокурок на палубу і довго тре його ногами (Ян.).2. Якась зла доля мене стереже, над моєю головою носиться з самого малу і от до сього часу (Мирн.). 3. Сісти на коня він уже не міг (Тул.).4. Як рівне золото, тяжкий стелився сніп, і жовтий ціп злітав, як блискавка несхибна (М. Р.). 5. Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає (Нар. тв.). 6.Надвечір скресає річка і ламає кригу (Коц.). 7.Дівчата перуть собі хустя (Л. У.).8.Василинка ж уже несе на стіл миски і ложки (Ст.). 9. Еней наш плив хоть дуже прудко, та вже ж він плавав не деньок (Котл.). 10. Брели літа своєю тихою ходою (Мирн.). 11. - Велике діло борону тягати або снопи возить! (Гл.). 12. - Чого це ти, Кайдашенку, лазиш через наші перелази? (Н. –Лев.).13. Солосі справді здалася собака телям... Вона підняла дубець і давай ганятися за нею, загонити у двір (Мирн.). 14. Наталя вернулася з осторогою до дверей, замикає на ключ (Вас.).
|
|
|
5.Доберіть до кожного слова спільнокореневе, де /о/, /е/, що стоять
у відкритому складі, можуть чергуватися з /і/ в закритому складі.
Складіть речення з кожним із дібраних слів.
Овес, пагони, Києва, корені, соколи, воля, шестеро, семи, вечори, осені, печі, покоси, радості, боби, воли, коні, промені, камені, братова, нога, корова, полоти, киселик, бойовий.
6.Поясніть, чому не відбувається чергування фонем /о/ та /е/ з /і/ у
поданих словах.
Терен, город, бережок, крапель, березень, роздерти, пеньок, землероб, горбок, чверть, вагоновод, товстий, Коваленко, потоп, вихователь, таточко, кружечка, зелененько, заток, пагорбок, перетворень, орел, борця, почерк, кишень, імен, студент, конверт, винось, перст, чудес, торгпред, лоб, ростовський, закон, могти, Козловський, збереш.
7.У поданих реченнях поясніть випадки чергування /е/ з /о/ після
шиплячих та / j /, зокрема: а) вкажіть, коли /е/ та /о/ виступають
закономірно; б) поясніть відхилення від цієї закономірності; в) у кожному
випадку наведіть, де це можливо, з української або російської мови
паралельний приклад із іншою формою чергування.
|
|
|
1. Вже звечоріло (Руд.). 2. Хлопці ошелешено дивилися на нього (Вин.). 3. Як смачно хрустять восени під ногою оці жолудеві чашечки! (Доня.). 4. Величезне, як млинове жорно, і червоне, як жар, сходило сонце (Донч.). 5. Щока під рукою шершава, гаряча і мокра (Вин.). 6. Вітер шелестів соняшниками (Гонч.). 7. Очерет сухий та жовтий вітер хилить до землі (Граб.). 8. Захід сонця став жовтіти та блідніти (Мирн.).
8. З поданих речень випишіть слова із фонемосполученнями /ри/, /ли/, що походять з давніх /р ъ /, /л ъ /, /рь/, /ль/. Наведіть приклади-відповідники з української або російської мови, які б свідчили про можливість чергування. Окремо відзначте групи /ри/, /ли/ іншого походження.
1. Килина довго терла його цеглою, шарувала піском у березі, поки таз не залиснів(Н.-Лев.). 2. Він був голоден і злий. Скрипів чобітьми, гримав дверима (Коц.). 3. З-поміж густих малахітових джунглів конопель у видолинку майне блакитна блискавка - степова річечка (Плач.). 4. А теплого переджнив'я степ бринить від ніжних дзвінких мелодій (Плач.). 5. Сонце хилилось уже на захід і кривавим блиском обливало сніжні полонини (Фр.). 6.Глитаючи її [воду] у борсанні безсилім, примару смерті я побачив віч-на-віч (М. Р.). 7. Та присядьмо ж на межнику, візьмемо жменю крихкого чорнозему. Землисті кристалики, пористі грудочки... (Плач.). 8. Вже не рибки пливли у воді, а вербові листочки (Тют.). 9. Взявся Скіф вивертати дуби та бронзовим батьковим мечем рити рів (Плач.). 10. Голі, давно білені, муровані стовпи стриміли понуро вгору (Фр.). 11. Роки не згинаютьстеповика, не потьмарюють молодечого блиску в очах (Плач.). 12. Карпо Петрович зі скрипом дриґав ногою в такт своїм думкам (Коц.).
9. У поданих реченнях знайдіть випадки наявних або можливих історичних чергувань приголосних. Поясніть, якими діючими в давню епоху законами вони зумовлені. Доберіть форму слова, яка свідчить про наявність чергування. Окремо виділіть випадки, коли приголосні фонеми /г/,/к/, /х/ не чергуються в сучасній мові, поясніть причину цього.
1. Ну, що ж це я роблю? Мені треба писати про човен, а я забув і пишу про хмари. Про старий отой човен у клуні в засторонку, про човничок отой. 2. Приємно знайти в траві пташине кубло. 3. «Землю» я задумав як твір, що провіщав початок нового життя на селі. 4. За плугом ходив і в плузі не покладав рук! 5. Не плач, хлопчику. 6. На платформах в сірих солдатських шинелях, неголені, зморені, сплять сини. 7. Ото ж, кажу, міркуючи собі в човні на кожусі, поволі затулив я очі. 8. За річкою крутий берег, а далі, праворуч, другий висип лози. 9. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу... 10. Б`ють гармати. 11. Чого ти плачеш? 12. Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Чому ж я мушу зневажати все минуле? 13. Ношу дрова до куреня, розводжу і чищу картоплю... 14. На озері створюється тиша. 15. Качки раділи, гуляли, плескались. Уже і в ніч пішло, а вони все плещуться. 16. До берега наближався Тихон з рябим мисливським собакою (за О. Довженком).
10. У поданих реченнях знайдіть випадки різноманітних змін приголосних, що відбуваються при словотворенні та словозміні. Зокрема, проаналізуйте зміни, що відбуваються: а) при утворенні вищого ступеня порівняння прикметників та прислівників; б) при утворенні прикметників із суфіксом -ськ(ий); в) при утворенні іменників із суфіксом -ств(о); г) при утворенні іменників та прикметників із суфіксом -ин; д) при утворенні прізвищ на –енко.
1. За рід свій чумацький я згадав лише тоді, коли читав «Чумаки»
Максима Рильського (Кос.). 2.Та ось «чавунка», так тоді в народі називали залізницю, скасувала чумацтво (Плач.). 3. Він у нещаснім засліпленню змарнував свою батьківщину (Фр.). 4. Полчища шляхетських військ поповнюють Чернігівщину (Плач.). 5.Аж ось він опинився у великій кімнаті, - там сиділо за столом велике товариство (Л. У.). 6.Квітчина повість менедуже вразила й здивувала (Кос.). 7.Кавказькі племена нападали на донців та російські приволзькі поселення (Плач.). 8. Яринка потягла великий ліщиновий сніп на горбок (Донч.). 9.Я ріс під впливом матері, до якої був ближчим, ніж до батька (Коц.). 10. Стара планшетка, що йому колись подарував батько, була для нього... дорожчою за життя (Руд.). 11. Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (Н.-Лев.). 12. Я хотіла б показати Раді наші товариські звичаї (Я. У.). 13. Цілу ніч ми розмовляли з батьком, як би то знайти мені кращу роботу (Кос.). 14. Оце батько розкаже про наїзди на Туреччину (Мирн.). 15. Тоня спочивала, а перед очима пропливло дитинство на Полтавщині... (Плач.). 16. В хаті Мар'яни з кожного кутка проглядає охайність і убозтво (Ст.). 17. Бій наростав. Як лісове птаство, стрекотіли автоматники (Гонч.).
11. Затранскрибуйте текст, зокрема вкажіть усі випадки наявних або можливих змін голосних і приголосних у потоці мовлення, усі випадки фонетичних та історичних чергувань.
Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за горизонту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу зовсім чорна, а самий верх її, самий вінець її майже над нашими головами, було написано шаленими крученими криваво-червоними і жовтими мазками. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одбивалося в воді, і здавалося, що ми стояли не на землі, що ріки немає, а є міжхмарний темний простір, і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками (О. Довженко).
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 409; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!