Перелік питань із курсу «Психодіагностика»
1. Предмет, зміст та завдання психодіагностики. Зв’язок психодіагностики з іншими науками та з галузями психології. Базові галузі розвитку ПД.
2. Історія розвитку психодіагностики як науки. Основні віхи становлення вітчизняної психодіагностики, а також становлення психодіагностики на Україні.
3. Проблеми, які вимагають психодіагностичного дослідження в школі, інших освітніх закладах, дошкільних установах та на підприємстві.
4. Психологічний діагноз та його функція. Рівні психологічного діагнозу (за Виготським). Особливості постановки психологічного діагнозу за часом ПД дослідження та широтою використанням результатів.
5. Зміст підготовки психолога до проведення психодіагностичного дослідження. Фактори, що визначають психологічну майстерність практичного психолога. Можливі причини виникнення типових помилок при проведенні психодіагностичних досліджень та їх наслідки.
6. Основні принципи професійної етики та їх зміст. Вимоги до психологічної підготовки практичного психолога. Приклади відповідно до певної галузі професійної діяльності психолога.
7. Характеристика факторів, які можуть негативно вплинути на отримання об’єктивних результатів при вивченні певної вибірки. Обсяг вибірки.
8. Сутність етапів психодіагностичного дослідження. Значення етапу збору даних у забезпеченні процедур дослідження.
9. Основні системи, що є діагностично значимі. Основні структури, які можна виділити в процесі ПД.
|
|
|
10. Основні положення психолого-педагогічної діагностики, основні групи проблем та основні аспекти психодіагностичного дослідження в шкільній галузі.
11. Сильні та слабкі сторони спостереження як діагностичного методу. Теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження.
12. Значення усного опитування в психодіагностиці та зміст підготовки до інтерв’ю. Вимоги до інтерв’юера та до умов проведення інтерв’ю.
13. Форми письмового опитування, функції запитань. Форми експертного опитування та види експертних оцінок. Роль експертної оцінки.
14. Шляхи формування експертних груп та процедура експертної оцінки. Забезпечення надійності процедури відбору експертів та процедури вимірювання експертної оцінки.
15. Загальна характеристика методів психодіагностики та їх класифікація. Місце, яке відводиться тестам у ряду психодіагностичних методів.
16. Історія виникнення та розвитку психологічних тестів. Розуміння тесту в сучасній науці. Види тестів. Критерії, за якими вони розрізняються.
17. Характеристика типів вимірювальних шкал. Критерії шкали.
18. Послідовність опрацювання результатів психологічних досліджень. Критерії, за якими проводиться групування первинних результатів.
|
|
|
19. Сутність поняття «центральна тенденція», «міра центральної тенденції». Міри центральної тенденції.
20. Зміст психометрики, її завдання та види. Поняття стандартизації методів. Основні властивості психодіагностичних методик, їх сутність.
21. Підходи, у яких конкретизується розвиток ПД методів дослідження. Особливості даних підходів. Вимоги до дослідника при роботі з певними групами методів (методик).
22. Проблема адаптації іноземних та іномовних методик. Проблеми і труднощі, що виникають при конструюванні психодіагностичних методик.
23. Мета використання наочного наведення показників психодіагностичних досліджень, його функції.
24. Зміст та технологія використання методик по вивченню уваги. Характеристика методик для вивчення типів та видів пам’яті.
25. Методики для вивчення різних видів мислення, операцій мислення та рівнів їх сформованості, мислення та мовлення.
26. Методики, за допомогою яких можна вивчити емоційні стани дитини, дорослої людини. Методики по вивченню волі і вольових рис характеру. Сутність процедури їх застосування.
27. Характеристика методик, які дозволяють виявити особливості темпераменту та характеру.
|
|
|
28. Недоліки самозвітів. Їх врахування в процесі проведення психодіагностичних досліджень. Методика Леонгарда-Шмішека та методика А. Є. Лічка. Їх сутність, особливості.
29. Особливості методик по вивченню ціннісних орієнтацій та інтересів людини.
30. Поетапний план проведення дослідження ціннісних орієнтацій та самооцінки учнів. Доцільність кожного з виділених Вами етапів. Сутність методики КОС-1, особливості опрацювання її результатів.
31. Методики для вивчення рівнів самооцінки та рівня домагань, їхня особливість.
32. Поняття «мотив» і «мотивація». Предметний зміст мотиву. Методики, якими Ви скористаєтесь для вивчення мотивації учіння, діяльності, окремих вчинків. Соціометрія, референтометрія та мета їх практичного застосування.
33. Методики вивчення інтелекту дітей та дорослих, історія їх розвитку та особливості цих методик як шкал вимірювання.
34. Вивчення творчих здібностей дітей і дорослих. Зміст та технологія використання відповідних методів.
35. Вивчення компонентів Я-концепції. Методики, які можуть утворити комплексну тестову батарею вказаного аспекту дослідження.
36. Методи опрацювання емпіричних даних психодіагностичного дослідження, їхня сутність. Доцільність їх застосування.
|
|
|
«Методи психотерапевтичної роботи»
1. Психологічна роль батьківського виховання як провідна у становленні особистості («стилю життя» за А. Адлером). Порядок народження дітей у батьківський родині під кутом формування стилю життя людини.
2. «Сімейне сузір’я» – детальний опис техніки, її складові для аналізу, її використання для допомоги клієнту. Показання для використання техніки «антисугестія».
3. Техніки А. Адлера. Спільні та відмінні особливості класичного психоаналізу («Фрейдизму») та індивідуальної психології А. Адлера у теоретично-методологічних засадах.
4. Субметоди тріадичної системи як психотерапевтичного методу в психодрамотерапії. Базові концепти емпірико-теоретичної основи психодрамотерапії. Розкрийте базові елементи та соціодинамічні закони емпірико-теоретичної основи психодрамотерапії.
5. Тригерні типи міжособистісних відносин, що запускають «соціоемоційні сили» в психодрамотерапії та їх значення для соціальної мережі.
6. Соціометрична основа психодрамотерапії, можливості соціотерапевтичної діагностики, а також її теоретико-антропологічні та практичні аспекти. Розвиток рольової гри, театру імпровізації та психодраматерапії з гри.
7. Соціоемоційний розвиток та рольовий розвиток в контексті теорії ролей Я. Морено. Закономірності рольового розвитку як основи рольового навчання та основ психодраматичних технік.
8. П’ять основних етапів рольового розвитку та процеси рольового навчання. Основні психодраматичні техніки («дублювання», «дзеркало», «обмін ролями»).
9. Базові рольові категорії: первинні рольові категорії, вторинні рольові категорії та умовність ролей. Значення «універсалій» космос, час, простір та реальність для психодрамотерапії.
10. Базові антропологічні субфеномени творчої людини (спонтанність, дія, креативність, консерви). П’ять креативних якостей людини з позиції психоаналітичної теорії нарцисизму Когута та теорії ролей Морено.
11. Базові конституенти психодрамотерапії (сцена, ведучий психодрами, протагоніст, допоміжне «Я», група). Фази психодрами (warm(ing)up, фаза гри, фаза обговорення).
12. Особливості різних форм психодраматерапії (психодрама, центрована на протагоністі, або на індивіді; психодрама, центрована на темі; психодрама, спрямована на групу; психодрами, центрована на групі; імпровізаційна гра, рольова гра, ситуаційна гра, соціодрама).
13. Особливості додаткової реальності досвіду «Я»: розширення свідомості щодо зовнішньої реальності та розширення свідомості щодо внутрішньої реальності.
14. Особливості додаткової реальності як досвіду «Ти»: досвід «Ти» через обмін ролями, аксіодрама. Значення катарсису в психодрамотерапії.
15. Особливості обсерваційного катарсису, акціонального та групового катарсису. Модель психопатологічних порушень з позиції теорії ролей.
16. Базові синдроми рольового дефіциту: первинний рольовий дефіцит, при порушеннях генетичної схильності; первинний рольовий дефіцит, при затримках розвитку, ненадійність ролей при первинному рольовому дефіциті, ненадійність ролей в нових ситуаціях.
17. Базові особливості атрофії ролей та вторинного рольового дефіциту: патологічна атрофія ролей, фізіологічна атрофія ролей. Характерні особливості «зсувів» як зміщення дій та реакцій на різні рольові рівні.
18. Наведіть приклади маніакальних розладів, делінквентних та фобічних розладів. Характерні особливості рольових конфліктів: інтрарольового конфлікту, інтраперсонального рольового конфлікту.
19. Особливості психодрамотерапії в контексті динаміки потягів: гальмування спонтанності, дефіцит реальних можливостей, неадекватна рольова поведінка.
20. Особливості психодрамотерапії в контексті динаміки потягів: недостатня рольова дистанція, невроз креативності, параліч потягів.
21. Дефініційна модальність спонтанного рисунку та рисунку-експромту; спосіб створення таких типів рисунків.
22. Методологічно-терапевтичний континуум базових передумов ізотерапії. Залежність вибору ізотерапевтичного матеріалу від індивідуальних потреб клієнта.
23. Специфіка звернення до клієнта та надання інструкції в процесі ізотерапевтичної роботи. Тактика поведінки терапевта при настановах та втручанні сторонніх у роботу клієнтів.
24. Дефініційна модальність концептуальних аспектів негативних комплексів.
25. Феномен перерозподілу психічної енергії за К. Юнгом та принципи функціонування психічної енергії в юнгіанській концепції.
26. Базові концепти теорії протилежностей К. Юнга. Базові концепти теорії компенсації К. Юнга.
27. Алгоритм технічної процесуальності індивідуальної форми роботи в груповому процесі. Технічний пакет контамінованих (індивідуально-групових) ізотерапевтичних технік.
28. Специфіка технічної процесуальності діадно-групової форми роботи – види «Комунікативного малювання симультанного порядку» та види «Комунікативного малювання альтернаційного порядку».
29. Специфіка технічної процесуальності групової форми роботи «Кругового рисунку», «Загального рисунку», «Симультанне малювання загального рисунку в межах індивідуальної території», «Групового-суксесивного рисунку».
30. Технічна процесуальність групової суксесивної форми роботи «Абсурдизація рисунку в мінігрупах», «Незавершеного рисунку в мінігрупах».
31. Основні концептуальні дискурси аналізу квадрантів. Теорія поділу поля рисунку за І. Жоллє.
32. Інтерпретація атрибутивного значення локалізації елементів рисунку у центральній частині листка, у нижній частині листка, у верхній частині, у лівій частині, у правій частині листка.
33. Інтерпретація атрибутивного значення локалізації елементів рисунку в кутових частинах листка, з тенденцією до центру листка, на краю листка, «зрізаного» елементу рисунку, вихід за край листка.
34. Загальні принципи та підходи до інтерпретації рисунку в контексті опорних елементів.
35. Опорні елементи рисунку в ключі того, що в рисунку виглядає дивним, «емоційний індикатор», «бар’єри», «пропорції і розміри», «викривлення форми», «інкапсуляції», «продовження руки», «прозорості», «руху та траєкторії», «рекурсії в дитинство».
36. Опорний елемент у ключі відсутності певних деталей у рисунку (відсутності значимих деталей у рисунку при зображені на рисунку людини; відсутності значимих деталей при зображені на рисунку будинку/дерева).
37. Опорний елемент у ключі порівняння з оточуючим світом та в ключі невідповідності пори року у рисунку.
38. Тенденція підписів на рисунку, тенденція повторюваності об’єктів у рисунку, промальованої лінії вздовж верхньої частини рисунку, тенденція абстракції та тенденція нашарування рисунків.
39. Принципи та правила реалізації проективних методик: «Рисунок людини» (К. Маховер), «Автопортрет», «Людина під дощем», «Людина, що зриває яблуко» (Л. Гантт, К. Табон), «Намалюй себе» (А. Прихожан, З. Васіляускайте). «Дерево», «Три дерева» (R. Corboz, Е. Клессманн), «Будинок-Дерево-Людина» (Дж. Бук). «Зорі та хвилі» (У. Аве-Лаллемант).
40. Трактування атрибутивного значення відображення «фігури», «голови», «волосся», «рис обличчя» і «виразу обличчя», «лоба», «підборіддя», «очей», «вій», «брів», «носу», «вух», «роту», «губ», «зубів», «язика», «шиї», «тулуба», «груді», «пупка», «талії», «стегон» у зображені на рисунку людини.
41. Атрибутивне значення та специфіка відображення «рук» та їх положення відносно тіла, «кистей», «долоней», «пальців», «кулаків» та «суглобів», «ніг», «ступнів» у зображенні на рисунку людини; специфіка відображення «одежі» та «додаткових аксесуарів в одежі».
42. Атрибутивне значення розташування людини у «фас» та у «профіль», розташування «амбівалентного профілю», «пози», «дезінтеграції частин тіла», «викривлення пропорцій».
43. Принципи та правила реалізації проективних методик: «Рисунок сім’ї», «Кінетичний рисунок сім’ї» (Р. Бернс, С. Кауфман), модифіковані проективні методики «Моя сім’я» – «Сім’я, яку хочу» за А. І. Баркан. Аналіз рисунку сім’ї за А. І. Баркан.
44. Диференціація кольорів за їх психологічним впливом на людину – стимулюючі, статичні, пастельні. Атрибутивне значення та специфіка використання червоного кольору, жовтого, помаранчевого, зеленого у проективному малюванні.
45. Психічні стани та властивості особистості при наданні переваги червоному кольору, жовтому, помаранчевому, помаранчево-червоному, зеленого та при заперечуванні цих кольорів.
46. Трактування атрибутивного значення та специфіки використання рожевого кольору, малинового, персикового, голубого, білого бузкового (лілового), у проективному малюванні.
47. Онтопсихологічні погляди у трактуванні символів А. Менегетті, З. Фрейда, Х. Керлота, К. Юнга. Онтопсихологічне трактування атрибутивного значення символів: «вітру», «вогню», «води», «дощу», «річки», «місяця», «сонця», «зірок», «видуманих тварин», «гори», «ялинки», «спису», «стріли», «хреста».
48. Онтопсихологічне трактування атрибутивного значення символів: «будинку», «паркана», «кораблю», «коробки», «фонтану», «квадрату», «прямокутника», «кільця», «кола», «конусу», «кубу», «трикутника», «перетинань», «метелика», «птаха», «лебедя», «коня», «корови», «кота», «короля», «корони», «ляльки», «котла», «фруктів», «яблука», «квітів».
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 138; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!