Перелік питань із курсу «Вікова та педагогічна психологія»
1. Поняття про психологію розвитку та вікову психологію, її значення в навчально-виховному процесі.
2. Особливості та структура дослідження психічного розвитку дитини. Методи вивчення психіки дитини.
3. Переваги та недоліки спостереження й самоспостереження у процесі вивчення психіки дитини.
4. Аналіз різних видів експериментів, особливості їх застосування в педагогічній практиці.
5. Психодіагностичні методи та вимоги до їх використання.
6. Соціометрична методика при дослідженні малих дитячих груп.
7. Характерні риси розвитку психіки. Сутність кількісних та якісних змін в онтогенезі.
8. Рушійні сили психічного розвитку дітей різного віку.
9. Характеристика біогенетичного і соціогенетичного підходів до розвитку психіки особистості.
10. Вікова періодизація психічного розвитку дітей і дорослих. Фази пренатального розвитку дитини.
11. Особливості психічного розвитку дітей першого року життя.
12. Роль соціального оточення для психічного розвитку немовляти, провідний тип діяльності та психічні новоутворення цього періоду.
13. Перші форми спілкування немовляти з дорослою людиною. Найважливіші досягнення раннього дитинства.
14. Роль предметно-маніпулятивної діяльності у психічному розвитку дитини раннього віку.
15. Передумови і початок формування особистості в ранньому віці.
16. Криза трьохрічних, причини її виникнення та прояви.
17. Сюжетно-рольова гра дошкільників та її структурні компоненти.
|
|
|
18. Розвиток пізнавальної сфери дошкільника.
19. Психологічна характеристика готовності дошкільняти до навчання в школі.
20. Особливості та вплив провідного виду діяльності на формування психіки учнів молодшого шкільного віку, характер психологічних новоутворень у цьому віці.
21. Розвиток пізнавальних процесів у дітей молодшого шкільного віку.
22. Особливості взаємин молодшого школяра зі значущими дорослими (вчителями, батьками) та однолітками.
23. Особливості формування особистості у молодшому шкільному віці.
24. Характеристика психологічних новоутворень у підлітковому віці.
25. Схожість та відмінність теоретичних підходів до проблеми кризи в підлітковому віці.
26. Зміст та роль провідного виду діяльності в становленні особистості підлітка.
27. Почуття дорослості підлітків, джерела становлення дорослості.
28. Особливості стосунків підлітків із дорослими та ровесниками.
29. Зміст та роль провідного виду діяльності у психічному розвитку юнаків і дівчат.
30. Фактори формування особистості та психічного розвитку в ранній юності.
31. Відмінності в навчальній діяльності та інтелектуальному розвитку підлітка та старшокласника.
|
|
|
32. Характеристика криз віку дорослості, причини їх виникнення.
33. Загальні особливості дорослого віку.
34. Особливості емоційної сфери дорослої людини зрілого віку.
35. Фізіологічні обмеження, що супроводжують старість. Особливості поведінки, що притаманні літній людині.
36. Зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на задоволеність старістю.
37. Специфіка теорії оперантного навчання Б. Скінера. Технічні дефініції першого порядку концепції Б. Скінера. Режими підкріплення та технічні дефініції другого порядку концепції Б. Скінера. Рекомендації для педагогів по використанню принципів обумовлення у навчанні.
38. Специфіка теорії когнітивного розвитку Ж. Піаже. Психотехнічні дефініції теорії когнітивного розвитку Ж. Піаже. Характеристика практичного використання теорії Ж. Піаже у навчанні. Зміст стадій когнітивного розвитку Ж. Піаже. Критика теорії когнітивного розвитку Ж. Піаже.
39. Дефініційна модальність психологічних територій. Механізми взаємодії психологічних територій. Схема розвитку психологічних територій дитини в батьківській сім’ї. Специфіка концепції еманації «Я» М. М. Решетнікова. Способи заповнення «фрагментарного», «надламаного» «Его» за О. Ємельяновою.
|
|
|
40. Механізми трансляції дисфункціональних батьківських посилань дитині та психотипи людей із комплексом самоприниження та комплексом мученика, що формуються на місці надлому «спустошеного Его» внаслідок таких трансляцій. Характеристика дітей, що виросли в сім’ях із залежними стосунками.
41. Механізми трансляції дисфункціональних батьківських посилань дитині та психотипи людей із комплексом нарцисизму та людей із садистичними нахилами, що формуються на місці надлому «спустошеного Его» внаслідок таких трансляцій. Характеристика причин порушень дисципліни дітьми. Типологія латентних мотивів та цілей «дисфункціональної» поведінки за Дрейкурсом та Зольцем. Робота практичного психолога зі схемою Дрейкурса.
42. Характерологічні особливості агресивних дітей та роль сім’ї у формуванні моделі агресивної поведінки дітей. Фактори, що сприяють становленню дитячій агресивності в сім’ї та аналіз особливостей сімей агресивних дітей. Аналіз проблеми емоційного, психологічного та фізичного насилля над дітьми. Особливості насилля дітей у школі та їх наслідки у дітей – жертв насилля.
43. Основні правила встановлення меж дозволенного по Дж. Еліуму. Психологічний підхід до формування самостійності дитини в розрізі методологічно-прикладного вектору чотирьох кольорових зон біхевіоральних паттернів дитини за Ю. Б. Гіпенрейтер.Вплив факторів сімейного виховання на формування психологічної позиції дитини.
|
|
|
44. Критерії психологічної готовності дитини до шкільного навчання. Соціально-психологічний феномен – шкільний клас. Типологія «важких класів» та їх особливості (соціально-психологічні особливості класу загалом та психологічні особливості окремих учнів). Основні напрямки роботи шкільного психолога з «важким класом».
45. Деструктивні вербальні посилання, що сприяють неадекватному зворотному зв’язку в континуумі «дорослий-дитина». Специфіка конструктивних вербальних посилань у континуумі «дорослий-дитина». Психотехнічний інструментарій на оволодіння навичками конструктивних інтеракцій у рамках «Я-повідомлення» в континуумі «дорослий-дитина».
46. Специфіка ефективності психолого-педагогічних методів впливу: розвиток навичок «активного слухання»; позитивні наміри дитини у фокусі уваги дорослих. Психотехнічний інструментарій на оволодіння навичками конструктивних інтеракцій у рамках «активного слухання» в континуумі «дорослий-дитина».
47. Технічні прийоми нейтралізації небажаної поведінки: «Тайм-аут», «Гіперкорекція», «Штраф», «Методика негативних наслідків (гальмування)», «Оцінка відповідей», «Насичення», аверсивні технічні інтервенції.
48. Технічні прийомимоделювання позитивної поведінки: «шейпінг», «зчеплення», token-програми («знакова» або «жетонна система» підкріплення). Спеціальні біхевіоральні методи: «скілл-терапії» Д. Мейхенбаума, метод холдінга. Специфіка корекційної інтервенції в рамках роботи з окремими дитячими проблемами по Б. Грюнвальду та Г. Макабі.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 136; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!