Тема 8. Міжнародні відносини у XVII ст. Тридцятирічна війна.
Характер міжнародних відносин на початку XVII ст. Національні держави та зміст міжнародної політки Нової доби. Роль протестантизму у системі взаємин. Розвиток колоніальної системи.
Тридцятирічна війна 1618–1648 рр. Передумови (протистояння католицьких та протестантських держав; економічні інтереси). Етапи війни та їх характер, основні учасники та їх мета. Підсумки війни. Вестфальський мир.
V I . Історія Росії
Тема 1. Соціально-економічна модернізація Російської імперії у XVIII ст.
Передумови соціально-економічної модернізації. Модернізаційні процеси у Росії та Західній Європі: спільне та відмінне. Початок промислової модернізації за часів Петра І. Російська металургія у XVIII ст. Мануфактурне виробництво. Розвиток нових галузей промисловості. Урбанізація та розвиток міст Росії у XVIII ст. Сільське господарство: суперечності екстенсивного шляху розвитку. Внутрішня та зовнішня торгівля Росії у XVIII ст. Фінансова політика царського уряду та грошові реформи XVIII ст.
Тема 2. Становлення абсолютизму в Росії XVIII ст.: від реформ Петра І до «освіченого абсолютизму» Катерини ІІ
Розвиток державно-політичних інституцій Російської імперії XVIII ст. у контексті політичних процесів у Європі. Теоретичне обґрунтування ідеології абсолютизму в Росії. Реформи Петра І, перетворення Росії на імперію та становлення імперського централізованого адміністративно-бюрократичного апарату. Нові органи центральної та місцевої влади. Правлячий Сенат і Святіший Синод. Губернські реформи Петра І та Катерини ІІ. «Освічений абсолютизм» Катерини ІІ: ідеологія та практика. «Наказ» Катерини ІІ та Уложенна Комісія. Абсолютизм як інструмент російської модернізації: проблеми та протиріччя.
|
|
|
Тема 3. Трансформації соціально-економічного розвитку Російської імперії в 60–90-х рр. ХІХ ст.
Основні положення і зміст селянської реформи 1861 р. Земська, міська, судова, військова реформи та їх значення. Фінансова та освітянська реформи. Олександр ІІІ: політика «контрреформ». Громадська думка і суспільний рух в імперії. Промисловий переворот і утвердження капіталізму в Російській імперії. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, втягування Росії у світовий ринок. Фінансово-економічна урядова політика, роль іноземного капіталу в розвитку економіки Російської імперії. Соціальна структура, збереження станового устрою, майнова диференціація. Руйнування монархічної парадигми у свідомості народу.
Тема 4. Росія на початку ХХ століття: революція і реформи
Реформи С. Ю. Вітте і їх значення. Наростання нестабільності в країні. «Кривава неділя» 9 січня 1905 р. Посилення репресій і наростання революційних настроїв. Маніфест 17 жовтня 1905 р. Грудневе повстання. Політичні свободи: декларація і практичне втілення. Наділ Державної думи законодавчими функціями. Об’єднаний уряд, його функції. Акти 20 лютого 1906 р., перетворення Державної ради у верхню законодавчу палату. Нова редакція «Основних законів Російської імперії» від 23 квітня 1906 р. Принцип розділення властей. Формування політичних партій в Росії. Типи партій, їх політичні цілі й програми. Найбільші партії: Союз 17 жовтня, конституційно-демократична партія, соціалісти-революціонери, соціал-демократи, союз російського народу. Відкриття I Державної думи 27 квітня 1906 р., її склад, результати роботи. Розпуск Думи і Виборзька відозва (липень 1906 р.) II Державна дума, обговорення аграрного питання. Державний переворот 3 червня 1907 р.: розпуск II Думи і зміна виборчого закону. ІІІ Дума і політичний курс та реформи П. А. Столипіна.
|
|
|
VІІ. Історія СРСР
Тема 1. Утворення Радянської держави та її розвиток у повоєнний період
Росія після Лютневої революції. Тимчасовий уряд і Ради. Кризи Тимчасового уряду в період березень – жовтень 1917 р. Жовтневе збройне повстання в Петербурзі. Скликання і розпуск Установчих зборів.
|
|
|
Причини виникнення громадянської війни. Перша радянська Конституція і її основні положення. Політика «воєнного комунізму» та її сутність.
Криза в Росії наприкінці 1920 – на початку 1921 рр. X з’їзд РКП(б). Нова економічна політика: сутність, основні цілі та особливості реалізації.
Процес утворення СРСР. В. І. Ленін та Й. В. Сталін про принципи об’єднання радянських республік. Юридичне оформлення утворення СРСР. Перша Конституція СРСР. Посилення позицій Й. В. Сталіна. Боротьба за владу в партії і державі упродовж 1920-х рр.
Курс на індустріалізацію. П’ятирічні плани розвитку народного господарства СРСР. Фінансові джерела індустріалізації. Соціалістичне змагання та стахановський рух. Праця ув’язнених і спецпоселенців. Підсумки й уроки індустріалізації країни.
Курс на колективізацію сільського господарства. Підсумки, наслідки й уроки колективізації.
Політичне життя країни та формування режиму особистої диктатури Й. В. Сталіна упродовж 1930-х рр. Антисталінські угрупування в більшовицькій партії. Вбивство С. М. Кірова. Політичні процеси 1936-1938 рр. Конституція 1936 р.
Зовнішня політика СРСР та курс на створення системи колективної безпеки. Мюнхенський договір. Радянсько-японські відносини. Радянсько-німецькі договори 1939 р. та їх наслідки. Початок Другої світової війни.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 145; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!