Методи нематеріальної мотивації трудової діяльності
Гуманізація праці (змістовність праці, умови, техніка)
Розвиток виробничої демократії (участь в прийнятті рішень, враховуються думки)
Залучення працівників до управління виробництвом
Планування кар’єри
Регулювання робочого часу та заохочення наданням вільного часу
Інформованість колективу як чинник мотивації
М одуль IV. Загальні засади персонального менеджменту . Тема 1 3 . Створення сприят.умов праці.
Поняття умов праці в організації
Робоче місце – це зона труд.дія-і 1-го чи декількох виконавців, оснащена необх.засобами для виконання вироб.завдань (посад.обов'язків) (спец.одяг, взуття, засобів зв'язку, оргтехніка, транспорт і т. ін.
Організація робочих місць передбачає здійснення комплексу організаційно-технічних заходів, ® на продуктивності й привабливості праці, збереження здоров'я працівників.
Умови праці – це обстановка, в якій здійснюється труд.ді-ть, тобто характер устаткування та організації робочих місць, рівень дотримання санітарно-гігієнічних і естетичних норм, психологічний клімат. Забезпечення належних умов праці передбачає розв'язання широкого кола проблем – від правових форм, які впливають на продуктивність праці, до психофізіології труд.дія-і та обладнання приміщень® до працездатності. Робота у вказаному напрямі передбачає забезпечення:
1) достатніх розмірів робочих приміщень, їх раціонального планування, виділення ізольованих кабінетів з урахуванням характеру й форм праці, гігієнічних та естетичних вимог;
|
|
|
2) достат.кіль-і повітря, світла, інтер'єрів приміщень;
3) нормального t 0 режиму та вентиляції в приміщеннях;
4) спокійної та безшумної в них обстановки в робочий час;
5) зручного розміщення необхідних технічних засобів, документів, довідкових матеріалів;
6) зручні меблі, пристосованих до характеру праці і фізичних даних працівника.
У реалізації цих вимог врахов.полож.фізіології, натомії, психології, медицини, естетики, ергономіки.
Ф актори , які в п ливають на формування умов праці , створюють виробниче середовище
1 група - соціально-економічні – нормативно-правові (закони, норми, стандарти, форми контролю); економічні (матер.стимулювання, моральне заохочення, система пільг та компенс.за несприят.умови праці); соціально-психологічні (відношення працівників до праці, психолог.клімат); суспільно-політичні (форми руху працівників за створення сприятл. умов, винахідництво і раціоналізація).
2 група - техніко-організаційні – предмети праці та їх продукти (сировина, матеріали, готові вироби); технологічні процеси; засоби праці; організаційні форми виробництва, праці та управління.
|
|
|
3 група – природні фактории – географічні (кліматичні зони); біологічні (особливості рослинного та тваринного світу у сільському господ-і); геологічні (характер добування корисних копалин).
Класифікація та оцінювання умов праці на виробництві
Згідно з гігієнічною класифікацією праці умови праці поділяються на 4 класи:
1 клас – оптимальні умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.
2 клас – допустимі – хар-ся такими рівнями факторів виробн. і труд.процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функ-го стану організму відновлюються за час регламентов.відпочинку та не чинять несприятл.впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство.
3 клас – шкідливі умови – хар-ся такими рівнями шкідл.виробн.факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятл.вплив на організм працюючого та/або його потомство (4 ступенів)
4 клас – небезпечні (екстремальні) – хар-ся такими рівнями шкідливих факторів виробн.середовища і труд. процесу, вплив яких протягом роб.зміни створює загрозу для життя, високий ризик проф.уражень.
|
|
|
Основні напрями поліпшення умов праці на виробництві
Управління умовами праці – це безперервний процес здійснення організаційно-технічних, соціально-економічних та інших заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників, зменшення впливу несприят. і шкідливих факторів на організм людини. Необхідне планування управління умовами праці.
Виділяють такі напрями поліпшення умов праці на виробництві:
- вдосконалення технологічних процесів ;
- механізація та автоматизація виробничих процесів;
- впровадження дистанц.управління виробн.процесами ®виведення із зони несприят.умов праці;
- удосконалення конструкцій устаткування або заміна застарілого устаткування новим;
- раціональне планування та інженерне забезпечення виробничих процесів;
- влаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем;
- виготовлення та установка ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо);
- доведення до норми рівнів шуму, вібрації, температурного режиму тощо;
- раціоналізація режимів праці та відпочинку;
- використання індивідуальних засобів захисту тощо.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 167; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!