Поняття робочого часу. Правила внутрішнього труд . розпорядку як засіб регулювання РЧ
Робочий час– це тривалість обов’язкового перебування працівника на роб.місці з метою виконання посадових обов’язків (є водночас загальною мірою кількості праці).
Загальна тривалість роб.часу визначається з одного боку рівнем розвитку виробництва, з іншого – фізичними і психофізіологічними можливостями людини.
Скорочений РЧ – скорочена тривалість РЧ з оплатою праці повного робочого дня або тижня (інваліди, хворі, вагітні).
Неповний РЧ – скорочена тривалість робочого дня або тижня, встановлена за погодженням сторін трудового договору з оплатою пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Використання РЧ регламентують типові правила внутрішнього трудового розпорядку (є нормативним актом), визначають порядок прийняття і звільнення працівників, основні обов’язки працівників і роботодавців, заохочення за успіхи в роботі, відповідальність за порушення трудової дисципліни, графіки змінності. За порушення Правил несуть відповідальність, може бути компенсовано будь-якими досягненнями у праці.
Режим праці й відпочинку
Режим праці й відпочинку – це регламентоване чергування періодів роботи і перерв на відпочинок протягом робочої зміни, доби, тижня, року. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і річний режими праці й відпочинку.
Змінний режим – визначає загальну тривалість роб.зміни (початок,частота перерв,обід,кінець).
|
|
|
Добовий – кількість змін роботи за добу, час відновлення працездатності між змінами.
Тижневий – різні графіки змінності, кількість і порядок надання вихідних днів, порядок переходу працівників з однієї зміни на іншу.
Річний – кількість робочих та неробочих днів у даному періоді, графік основн., додаткових відпусток.
Вони формуються з урахуванням працездатності людини. Працездатність – це фізіологічний показник, який відображає взаємозв’язок людини з умовами зовн.середовища і хар-ом трудової діяльності.
Графік: понеділок – входження, вівторок-середа працездатність, потім ¯.
(перерву на обід і короткочасні перерви на відпочинок).
Типовий режим можна знайти за показником стомлення або за показником кількісної оцінки окремих факторів умов праці, які об’єднуються у наступні групи:
- п сихофізіологічні – фізичне і нервово-психічне навантаження, монотонність і ритм праці;
- санітарно-гігієнічні – (мікроклімат,повітря,шум,випромінювання,освітлювання,токсичні речовини);
- режим праці й відпочинку, який забезпечує працездатність за рахунок зменшення стомлення;
- естетичні, які сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника;
- соціально-психологічні – взаємовідносини у трудовому колективі регулюють настрій працівника.
|
|
|
Р ізновиди режимів РЧ : змінного обсягу РЧ, ступінчастого графіка, поділу робочих місць, стислого робочого тижня.
Методи аналізу ефективності використання РЧ
Вивчення використання РЧ на підприємствах дозволяє виявити втрати часу та їх причин й домогтись більш раціонального використання праці персоналу.
Виявлення резервів і використання РЧ залежать від обліку РЧ – табельний облік використання РЧ.
Фонд РЧ поділяється на цілоденний і внутр ішньо змінний.
Внутр ішньо змінний фонд – це кількість годин і хвилин роботи за зміну.
Цілоденний фонд РЧ включає кількість робочих днів, необхідних відпрацюванню одним чи усіма працівниками протягом місяця, кварталу, року.
Ефективність використання цілоденного РЧ аналізують на основі табельного обліку. Використання внутризмінного РЧ визначають шляхом проведення періодичних і одночасних обстежень (фотографій і самофотографій робочого дня, моментних спостережень).
Фотографія проводиться з метою одержання даних для виявлення утрат РЧ з різних причин та розробки організаційно-технічних заходів по вдосконаленню використання РЧ. Її виконують за існуючої організації праці з усіма її недоліками. Фотографія здійснюється спостерігачем або самим працівником (самофотографія) методом безпосередніх вимірів під час виконання виробничого завдання на робочому місці. На основі матеріалів фотографії складається фактичний баланс РЧ у хвилинах і процентах, який порівнюється з нормативним. Для аналізу використання РЧ розраховують три відносні показники: коефіцієнт ефективного використання змінного РЧ; коефіцієнт неприхованих (явних) утрат РЧ; коефіцієнт прихованих утрат РЧ.
|
|
|
Фотографія РЧ дозволяє виявляти як наявні, так і невидимі, приховані утрати РЧ з метою більш продуктивного його використання.
Метод моментних спостережень – через нерівні проміжки часу (моменти) фіксує те, що відбувається на робочих місцях в обраній зоні спостереження. За цього методу значно зростає кількість спостережуваних об’єктів (працівників, верстатів, машин), поліпшується оперативність одержання потрібної інформації, забезпечується достатня точність результатів спостереження. Недоліками цього методу є неможливість точного визначення тривалості тих чи інших видів утрат РЧ протягом зміни загалом та в розрахунку на кожного конкретного працівника через те, що облік ведеться на всю сукупність об’єктів. Дозволяє обчислювати показники використання РЧ, визначати його утрати, виявляти конкретні причини утрат, робити пропозиції щодо поліпшення використання РЧ.
Оцінювання персоналу
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 163; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!