Кодекс професійної етики судді
Затверджений
V з'їздом суддів України
24 жовтня 2002 р.
Стаття 1. Суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Стаття 2. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя. Він не вправі використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб.
Стаття 3. Суддя не може належати до політичних партій і професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Стаття 4. Суддя вправі брати участь у громадській діяльності, публічних заходах, якщо вони не завдають шкоди його статусу, авторитетові суду і не можуть вплинути на здійснення правосуддя.
Стаття 5. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов'язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні.
Стаття 6. Суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв'язку з розглядом справи в закритому судовому засіданні. Він не може робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.
|
|
|
Стаття 7. Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Стаття 8. Суддя у визначеному законом порядку надає засобам масової інформації можливість одержувати відомості, виключаючи при цьому порушення прав і свобод громадян, приниження їх честі й гідності, а також авторитету суду та статусу судці.
Стаття 9. Судця при здійсненні правосуддя не повинен допускати проявів учасниками процесу чи іншими особами неповаги до людини за ознаками раси, статі, національності, релігії, політичних поглядів, соціально-економічного становища, фізичних вад тощо.
Стаття 10. Суддя має утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри в рівність професійних судців, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
Стаття 11. Суддя, що перебуває на адмініст ративній посаді в суді, повинен утримуватися від поведінки, дій або висловлювань, які можуть призвести до втрати віри в рівність статусу суддів і в те, що професійні судці колективно управляють внутрішньою діяльністю
|
|
|
судів. Стаття 12. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Державна судова адміністрація
Незалежна судова влада може існувати у суспільстві тільки за умови реального розподілу влади. Організаційна залежність судів, що панувала останнім часом, відкривала перед місцевими органами виконавчої влади певні можливості для втручання у здійснення правосуддя. Відтоді, як була створена Державна судова адміністрація, ситуація докорінно змінилася.
Поняття та повноваження Державної судової адміністрації
Організаційне забезпечення діяльності судів, яке Законом "Про судоустрій України" покладено на Державну судову адміністрацію, включає заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного та незалежного здійснення правосуддя. Законодавчо передбачено, що Державна судова адміністрація спільно з радою суддів розробляє і затверджує нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції.
|
|
|
Державна судова адміністрація є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення судів.
Суть організаційного забезпечення діяльності судів розкривається у повноваженнях Державної судової адміністрації. Чисельність її працівників затверджується Кабінетом Міністрів. Державна судова адміністрація може здійснювати свої повноваження безпосередньо або через підпорядковані їй територіальні управління, які утворені в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Територіальні управління державної судової адміністрації виступають як органи виконавчої влади.
До прийняття пакету документів щодо судової реформи, фінансування та матеріально-технічне забезпечення більшості судів загальної юрисдикції здійснювалось через систему органів юстиції. Чинним законодавством передбачено здійснення цих повноважень через судову адміністрацію, яка виконує функцію головного розпорядника коштів Державного бюджету щодо фінансування судів. Фінансування КСУ, ВСУ, вищих спеціалізованих судів та їх територіальних органів відбувається окремо.
МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ
|
|
|
Закон України "Про судоустрій України"
(Відомості Верховної Ради України, 2002, № 27—28, ст. 180)
(Витяг)
Стаття 126. Повноваження державної судової адміністрації
1. Державна судова адміністрація:
1) забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції,кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування,Академії суддів України;
2) вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вноситьу встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;
3) вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує необхідну потребу у спеціалістах, здійснює через Міністерство юстиції України та інші органи замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;
3) веде статистичний і персональний облік даних про кадри судів,готує матеріали щодо призначення, обрання та звільнення суддів;
4-1) оприлюднює інформацію щодо ініціювання питання про обрання суддів безстроково;
5) забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфі
кації;
6) організовує проходження навчальної практики в судових установах і розробляє відповідні програми;
7) організовує роботу по веденню судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства в судах загальної юрисдикції;
8) готує матеріали для формування пропозицій шодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону;
8) виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів у випадках, передбачених цим Законом;
9) здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів;
10) забезпечує медичне обслуговування і санаторно-курортне лікування суддів та працівників апарату судів, вживає заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом;
11) забезпечує у взаємодії з органами суддівського самоврядування, судами та іншими правоохоронними органами незалежність,недоторканість та безпеку суддів;
12) організовує та фінансує будівництво і ремонт будинків та приміщень судів, а також забезпечує їх технічне оснащення;
13) організовує впровадження в судах комп'ютеризації для судочинства, діловодства та інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності; забезпечує суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу;
14-1) забезпечує ведення єдиного державного реєстру судових рішень;
17) разом з Радою суддів України визначає нормативи навантажен
ня суддів у судах усіх рівнів та виробляє пропозиції щодо кількості
суддів у відповідних судах;
18) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 128.Територіальні управління державної судової адмініст рації
1. Територіальні управління державної судової адміністрації є територіальними органами Державної судової адміністрації України.
2. Територіальне управління державної судової адміністрації очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Державної судової адміністрації України за погодженням з
Радою суддів України.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 192; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!