Соціально-правовий захист народного засідателя та присяжного
Законодавчо визначені гарантії незалежності та недоторканності професійних суддів поширюються на народних засідателів і присяжних на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя.
За час виконання обов'язків зі здійснення правосуддя у суді народним засідателям і присяжним виплачується винагорода, виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менший, ніж посадовий оклад судді відповідного суду. У випадках, коли здійснення правосуддя пов'язано з переїздом у іншу місцевість, найманням там житла, їм відшкодовуються ці витрати, а також виплачуються добові. Зазначені матеріальні виплати та компенсації здійснюються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.
Звільнення народного засідателя чи присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді з мотивів виконання обов'язків народного засідателя або присяжного визнається грубим порушенням законодавства про працю і тягне передбачену ст. 41 КпАП відповідальність винних осіб.
Вища рада юстиції
Організація роботи і повноваження Вищої ради юстиції визначаються ст. 131 Конституції, Законом "Про Вищу раду юстиції" регламентом Вищої ради юстиції.
Вища рада юстиції є колегіальним і незалежним органом, упов новаженим здійснювати формування кваліфікованого складу суд дів з метою сумлінного, неупередженого здійснення правосуддя на професійній основі, а також приймати рішення стосовно пору шень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у ме жах своєї компетенції — про їх дисциплінарну відповідальність.
|
|
|
Вища рада юстиції складається з 20 членів. На посаду члена Вищої ради юстиції (крім тих осіб, що входять до її складу за посадою) може бути рекомендована особа, яка:
— є громадянином України;
— не молодше 35 і не старше 65 років;
— проживає в Україні не менше 10 останніх років;
— володіє державною мовою;
— має вищу юридичну освіту;
— має стаж роботи в галузі права не менше 10 років.
Не можуть бути членами Вищої ради юстиції особи, які були у судовому порядку визнані недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають не зняту чи непогашену судимість.
Члени Вищої ради юстиції перед вступом на посаду, зобов'язані скласти на засіданні Верховної Ради України присягу.
Присяга. Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обоє 'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення форму вання корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
Склад та повноваження Вищої ради юстиції
|
|
|
Склад Вищої ради юстиції формується строком на 6 років шляхом призначення Верховною Радою України, Президентом України, з'їздом суддів України, з'їздом адвокатів України, з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових організацій по 3 представники, всеукраїнською конференцією працівників прокуратури — 2 представника. За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова ВСУ, Міністр юстиції України і Генеральний прокурор України.
Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень може вит-ребовувати та одержувати необхідну інформацію та судові справи від судів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань.
Повноваженнями Вищої ради юстиції є:
1) внесення подання Президенту України про призначення суддів на посаду чи про звільнення їх з посади;
2) розгляд справ і прийняття рішень з питань, що стосуються порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів ВСУ і суддів вищих спеціалізованих судів;
4) здійснення розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних, місцевих судів і прокурорів.
|
|
|
Припинення повноважень члена Вищої ради юстиції
Повноваження члена Вищої ради юстиції можуть бути припинені у випадках:
— закінчення строку, на який його призначено;
— набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
— втрати ним громадянства України;
—визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим,
—визнання його у судовому порядку недієздатним або обмежено дієздатним;
—подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;
—неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я за наявності медичного висновку, підтвердженого судом;
—порушення присяги або скоєння аморального вчинку;
—звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;
—у разі його смерті.
При порушенні присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, приймається рішення щодо доцільності продовження нею повноважень і направляється до органу, який обрав чи призначив цю посадову особу.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 144; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!