Заходи інформаційно-технічного характеру

Постановою Верховної Ради України від 24 лютого 1994 р. "Про забезпечення діяльності судів" передбачено, що для ін­формаційного забезпечення судів, ВСУ, Вищому господарському суду України та Мін'юсту в обов'язковому порядку надсилаються у двох примірниках:

—закони та інші акти, прийняті Верховною Радою України;

—постанови Верховної Ради України;

—укази та розпорядження Президента України;

—постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України;

—офіційні тексти міжнародних договорів та угод України.
Мін'юст забезпечує кожного суддю за рахунок державного

бюджету необхідними кодексами, іншим нормативно-довідко­вим матеріалом; в кожному суді створюється бібліотека правової літератури. Копії зареєстрованих наказів, інструкцій, положень і розпоряджень нормативного характеру міністерств, відомств, місцевих органів влади надсилаються судам відповідно Мін'юстом та його органами на місцях.

Програмою організаційного забезпечення діяльності судів на 2003—2005 рр. передбачено розробку заходів щодо інформаційно-технічного забезпечення судового процесу з віднесенням витрат на його виконання на сторони у цивільному процесі (повна фік сація судового процесу технічними засобами, виготовлення копій рішень та інших документів, поштова кореспонденція тощо).

Поряд з цим передбачається на базі Єдиної комп'ютерної мережі господарських судів України створити Єдину комп'ютерну мережу суді 11 України; забезпечити доступ до електронних баз даних законодавства України та створити Інтернет-портал судових органів України.

Важливого значення набуває співробітництво з міжнародними ор­ганізаціями, що здійснюють правосуддя та судовий контроль в державі. Воно відбувається з метою залучення та використання міжнародної технічної допомоги при здійсненні правосудця та обміну досвідом щодо захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у державі.

Суддівське самоврядування як складова частина незалежності судової влади

Суддівське самоврядування досить давно існує у багатьох краї­нах світу і є невід'ємною складовою незалежної судової влади. Існують різні організаційні форми суддівського самоврядування. Ці органи в інших державах мають істотні повноваження, у тому числі в сфері управління справами судової влади. На сьогодні ор­ганізовані і діють міжнародні суддівські організації, що відіграють значну роль у розробці та прийнятті міжнародних та національних документів, що стосуються організації здійснення правосуддя та встановленні його демократичних засад.

Для повного та об'єктивного здійснення правосудця, судового контролю виконання професійних обов'язків судді, суди повинні во­лодіти реальною самостійністю. Це невід'ємна складова правосуддя, державної судової влади і одна з основних засад його функціонування. Самостійність є елементом незалежності. Тому існування в Україні системи органів суддівського самоврядування є гарантією незалежної судової влади. У ст. 130 Конституції чітко зазначено, що для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.

Суддівське самоврядування — це самостійне колективне ви­ рішення питань внутрішньої діяльності судів України професій­ ними суддями.

До питань внутрішньої діяльності Законом "Про судоустрій України" віднесені питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосудця. Рішення з зазначених питань органами суддівського самоврядування приймаються відповідно до чинного законодавс­тва і мають імперативний характер для суддів, апаратів судів і органів організаційного забезпечення діяльності судців.

Форми та завдання органів суддівського самоврядування

Суддівське самоврядування в Україні реалізується у формах: — зборів суддів (місцевого суду, апеляційного суду, Апеляцій­ного суду України, вищого спеціалізованого суду, ВСУ);

— конференцій судців (місцевих та апеляційних суців АРК,областей, міст Києва та Севастополя; суддів військових судів;спеціалізованих судів);

— з'їздів суддів України;

— рад суддів.

На органи суддівського самоврядування при вирішенні питань внутрішньої діяльності судів покладаються наступні завдання:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади,

2) зміцнення незалежності суддів та захист від втручання в їх діяльність;

3) участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, ма­
теріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням встановлених нормативів цього забезпечення;

3) погодження призначення судців на посади в судах загальної юрисдикції, призначення суддів КСУ та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів;

4) заохочення судців та працівників апарату судів;

5) здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

Органи суддівського самоврядування розробляють та організу­ють виконання захоців щодо реалізації завдань, визначених зако­ном. Виконання завдань органами суддівського самоврядування, загальна спрямованість їх діяльності повинні сприяти створенню належних фінансових, кадрових, матеріально-технічних та інших умов для забезпечення діяльності суддівського корпусу при від­правленні правосудця та здійсненні судового контролю; забезпе­ченню захисту від втручань у судову діяльність; дотриманню норм професійної етики судці.

Збори суддів — це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.

Збори суддів можуть бути скликані головою суду за власною ініціативою або на вимогу не менше третини від загальної кіль­кості суддів цього суду.

Під час зборів судді можуть:

—обговорювати питання внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду;

—приймати з цих питань рішення, що є обов'язковими для суддів суду;

—заслуховувати звіти суддів, які займають адміністративні посади в суді, та керівників структурних підрозділів апарату суду;

—звертатися з пропозиціями щодо вирішення питань діяль­ності суду до органів державної влади та органів місцевого са­моврядування, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і дати відповідь по суті.

На зборах суддів місцевих та апеляційних судів обирають деле­гатів на відповідні конференції суддів, а збори суддів Апеляційного суду України — делегатів з'їзду суддів України.

Виконання рішень зборів суддів місцевого суду за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду. Виконання рішень зборів суддів у судах, в яких діють президії, покладається на ці президії.

Конференція суддів — це зібрання представників суддів (де­ легатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обго­ворюваних питань.

Особлива роль у суддівському самоврядуванні належить кон­ференціям суддів, які проводяться за принципами територіаль-ності та спеціалізації судової системи. Вона скликається не рідше одного разу на рік за рішенням відповідної ради суддів. Про час початку роботи конференції і питання, що виносяться на її обговорення, судді відповідних судів повідомляються не пізніше 15 днів до початку конференції. До роботи конференції можуть бути залучені представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних та наукових закладів, правоохоронних органів, громадських організацій. Конференція суддів обговорює і вирішує коло питань, що зазначені у ст. 108 Закону "Про судоустрій України", а саме:

—обговорює і вирішує питання, що стосуються фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів;

—заслуховує звіти виконавчих органів конференції, інформації відповідних управлінь Державної судової адміністрації;

—визначає кількісний склад ради суддів та обирає її членів;

—обирає членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів;

—розробляє пропозиції на розгляд з'їзду суддів України;

—звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяль­ності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

—обирає делегатів на з'їзд суддів України;
Конференція суддів приймає рішення, що є обов'язковими для її виконавчих органів і суддів відповідних загальних або спе­ціалізованих судів. Воно приймається більшістю голосів делегатів конференції відкритим або таємним голосуванням.

Рада суддів відповідних судів — це зібрання представників відповідних судів, яке виконує функції суддівського самовряду­вання у період між конференціями суддів.

Виконавчим органом конференції суддів є рада суддів, яка обирається з числа делегатів конференції відкритим або таємним голосуванням. Вона у період між конференціями суддів організовує виконання та здійснює контроль за виконанням рішень конферен­ції, а також вирішує питання про наступне її скликання. Із свого складу рада суддів обирає голову ради, заступника і секретаря. Не можуть бути обрані головою відповідної ради суддів голови апе­ляційних і вищих спеціалізованих судів та їх заступники, а також голова військової палати Апеляційного суду України.

---

Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 163; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!