Народні засідателі та присяжні
Конституцією передбачено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо через органи державної влади і управління та у різних формах. Однією з форм здійснення судової влади є безпосередня участь у здійсненні правосудця народних засідателів та присяжних.
Залучення народних засідателів та присяжних до розгляду справ у суді спрямована на реалізацію принципу колегіальності у правосудді. Забезпечення їх участі у діяльності органів судової влади є ознакою демократичності, являє собою один із заходів соціального контролю за законністю і справедливістю діяльності суддів.
Народні засідателі— громадяни України, які у випадках, виз начених процесуальним законодавством, вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями, забезпечуючи згідно з Конс титуцією безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
Народні засідателі залучаються до розгляду кримінальних справ лише у першій інстанції. Колегія суддів при розгляді кримінальної справи, у якій можливо призначення такого покарання, як довічне позбавлення волі, здійснює правосуддя у складі 2 професійних суддів та 3 народних засідателів.
У законі чітко визначено статус народного засідателя — він користується усіма правами судді під час здійснення правосуддя. Тобто, під час розгляду кримінальної справи він наділений повноваженнями судді, може висловлювати свою думку у справі та викладати її письмово незалежно від головуючого.
|
|
|
Формування списків народних засідателів
Виходячи з правового статусу (права та обов'язки), яким наділений народний засідатель під час здійснення правосуддя, законодавець встановив вимоги до осіб, що можуть бути включені до списків народних засідателів.
Народним засідателем може бути особа, яка:
—є громадянином України,
—досягла 25-річного віку;
—постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
До списків народних засідателів не можуть бути включені громадяни:
—визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
— які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя; щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість;
— депутати усіх рівнів;
— члени Кабінету Міністрів України;
— судді;
— прокурори;
— державні службовці апарату судів;
— працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів;
— адвокати;
— нотаріуси.
Поряд з цим, до списків народних засідателів не може бути включений громадянин, який не виявив бажання брати участь у здійсненні правосуддя. Це бажання має бути підтверджено письмовою заявою особи, яка погоджується бути народним засідателем.
|
|
|
Списки народних засідателів за поданням голови місцевого суду затверджуються відповідною місцевою радою. Списки народних засідателів військових судів за поданням голови місцевого військового суду затверджуються начальником відповідного гарнізону. Військовослужбовці гарнізону, які включаються до списку народних засідателів, повинні відповідати загальним вимогам, що пред'являються до народних засідателів інших загальних судів. Ці списки затверджуються строком на 4 роки і можуть бути переглянуті у разі необхідності, але не рідше, ніж через 2 роки.
Список народних засідателів має бути опублікований у друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради. Публікація сприяє підвищенню авторитету народного засідателя та росту престижу його діяльності. Крім того, цей захід дозволяє жителям певного району знати всіх осіб, які здійснюють правосуддя на цій території.
Звільнення від обов'язків народного засідателя
Голові відповідного суду надано право своїм розпорядженням звільняти від виконання обов'язків народного засідателя у конкретній справі за наявності певних обставин. Так, піддягають звільненню:
|
|
|
1) особи, старші 65 років;
2) жінки, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною;
3) жінки, які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку;
4) жінки, які утримують дітей-інвалідів, інших хворих або похилого віку членів сім'ї;
5) керівники та заступники керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
6) особи, які не володіють державною мовою;
8) особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
9) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються. До таких причин можуть бути віднесені перебування у дружніх або родинних стосунках з підсудним, наявність тривалого захворювання, що перешкоджає здійсненню обов'язків народного засідателя, перебування у відрядженні та інші обставини.
Прохання про звільнення від виконання обов'язків народного засідателя у конкретній справі подається у письмовій формі на ім'я голови суду. Це прохання має бути подано народним засідателем до залучення його до виконання своїх обов'язків у конкретній справі.
МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 231; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!