Концепція життєвого циклу підприємства



 

Якщо розглядати підприємство з точки зору його життєдіяльності як мікроекономічної системи, то стає очевидно, що на кожному етапі розвитку підприємства існує загроза виникнення кризи.

«Життєвий цикл підприємства» - це сукупність стадій, які проходить підприємство в процесі своєї життєдіяльності (від створення до ліквідації). Кожна стадія характеризується певною системою стратегічних цілей та задач, особливостями формування ресурсного потенціалу, досягнутими результатами функціонування.

Згідно з концепцією життєвого циклу підприємства вся його діяльність проходить ряд стадій, починаючи з народження, розквіту й закінчуючи припиненням існування або докорінної модернізації.

 

 

Фаза 1- народження підприємства. Для неї характерні: визначення основної мети - налагодити виробництво; основне завдання - знайти свою ринкову нішу; кризова ситуація може виникнути через недостатній рівень професіоналізму лідера і управлінської команди.

Фаза 2- дитинство і юність. Характерні особливості: головна мета -прискорений приріст виробництва; основне завдання — закріпити свою ринкову нішу, застосування енергозберігаючих технологій виробництва з метою збільшення прибутку; кризова ситуація може виникнути в результаті недостатнього виконання контрольної функції;

Фаза 3- зрілість. Характерні особливості: головна мета - систематичний, збалансований ріст виробництва та фінансова стійкість; ефект управління за рахунок делегування повноважень (децентралізоване керівництво); основне завдання - збільшення асортименту продукції та завоювання ринку її збуту; кризова ситуація може виникнути в результаті порушень у системі координування й регулювання управлінських дій.

Фаза 4 - старіння підприємства. Характерні особливості: головна мета в розвитку підприємства - зберегти досягнуті результати (залишитися на «завойованих» позиціях); забезпечення оздоровлення підприємства за всіма напрямами; основне завдання - омолодження системи управління; кризова ситуація може виникнути через відсутність модернізації, диверсифікації та інновації виробництва й системи упередження та реагування.

Наявність саморегулюючих систем, їх гнучкість і стійкість сприяють адаптації підприємства до кризових ситуацій. Адаптація — пристосування до реальних умов.

Види адаптації: пасивна й активна. Пасивна адаптація змінює своє поводження під впливом зовнішнього середовища — пристосовується до умов, активна — сама змінює середовище під впливом законодавчого політичного та фінансово-кредитного механізму.

Етапи розвитку кризи

Розвиток кризи на рівні підприємстваподіляється на три етапи:

1. Прихована криза

2. Криза платоспроможності

3. Криза розрахунку (загроза банкрутства, неплатоспроможність)

Зовнішні ознаки кожного етапу розвитку кризи.

1 етап - криза ефективності (прихована криза). Ознаки: зниження ефективності діяльності підприємства (негативна динаміка показників прибутковості обороту та капіталу, тривалість операційного та фінансового циклу підприємства). Причина: отримання збитків спочатку від проведення окремих господарських операцій, потім - в окремі часові періоди, і поступово - в цілому за результатами господарсько-фінансової діяльності. Спочатку збитки покриваються за рахунок внутрішніх резервів; поступово внутрішні резерви протидії поточній збитковостівичерпуються, що обумовлює перехід до наступного етапу розвитку кризи.

2 етап — криза платоспроможності. На другому етапі починаються труднощі з готівкою, виявляються деякі ранні ознаки банкрутства (різкі зміни в структурі балансу та звіті про фінансові результати).

Небажаними є різкі зміни будь-яких статей балансу в будь-якому напрямі. Однак особливе занепокоєння повинні викликати:

• Різке зменшення грошових коштів на рахунках (до речі, збільшення грошових коштів може свідчити про неможливість подальших капіталовкладень);

• Збільшення дебіторської заборгованості (різке зниження також свідчить про утруднення зі збутом, якщо супроводжується зростанням запасів готової продукції);

• Прострочення дебіторських заборгованостей;

• Розбалансованість дебіторської та кредиторської заборгованостей;

• Збільшення кредиторської заборгованості (різке зниження за наявності коштів на рахунках також свідчить про падіння обсягів діяльності);

• Зниження об'ємів продаж (незадовільним може бути і різке збільшення об'ємів продаж, так як в цьому випадку банкрутство може наступити в результаті наступного розбалансування боргів, якщо послідує непродумане збільшення закупівель, капітальних витрат, крім того, зростання об'ємів продаж може свідчити про збут всієї продукції перед ліквідацією підприємства).


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 164; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!