Криза – це загострення протиріч в соціально-економічній системі (організації), які загрожують її життєстійкості в навколишньому середовищі.
Першопричиною виникнення кризи є те, що соціально-економічна система (фірма або підприємство), має дві тенденції свого існування: функціонування та розвиток.
Функціонування - це підтримка життєдіяльності, збереження функцій, які визначають цілісність організації, якісну визначеність, суттєві характеристики,
Розвиток - це набуття нової якості, яка укріплює життєдіяльність в умовах середовища, що постійно змінюється.
Функціонування та розвиток тісно пов'язані між собою, відображають єдність основних тенденцій соціально-економічної системи. Функціонування соціально-економічної системи вимагає обов'язкову наявність предметапраці, засобів праці та людини, яка здійснює трудову діяльність. При цьому функціонування соціально-економічної системи можливе лише при певній відповідності цих ознак: засоби праці можуть змінювати її предмет, результат повинен відповідати інтересам та потребам людини. Все це умови функціонування.
Розвиток характеризує зміни в предметі, засобах праці та в людині. Критерієм змін є поява нової якості, яка укріплює стабільність та гармонічність функціонування соціально-економічної системи або яка створює принципово нові умови для цього. Фактором розвитку є підвищення продуктивності праці, зміна її характеру, виникнення нової технології, посилення мотивації діяльності. При цьому, звичайно, змінюються і умовифункціонуваннясоціально-економічноїсистеми.
|
|
|
Таким чином даний зв'язоквідображаєможливість та закономірністьнастання та вирішеннякризовихситуацій. Функціонуваннястримуєрозвиток та в той же час є йогопоживнимсередовищем; розвитокруйнуєбагатопроцесівфункціонування, але створюєумови для йогобільшстійкогорозвитку.
Отже, виникаєциклічнатенденціярозвитку, яка відображаєперіодичненастаннякризовихситуацій.
Кризивідображають не тількипротиріччяфункціонування та розвитку, але можутьвиникати і в самих процесахфункціонування. Цеможуть бути, наприклад, протиріччяміжрівнемтехніки та кваліфікацією персоналу, міжтехнологіями та умовамиїхвикористання.
Кризи не обов’язково руйнівні - вони можуть протікати з визначеним ступенем гостроти, але їхнє настання викликається не тільки суб’єктивними, але й об'єктивними причинами, самою природою соціально-економічної системи.
Причини криз можуть бути різними.
Вони поділяються на об'єктивні, пов'язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації підприємств, а також із несприятливими впливами зовнішнього середовища організацій, і суб'єктивні, що відображають помилки в управлінні. Причини криз можуть носити також природний характер (несприятливі кліматичні явища, землетруси, повені тощо). Кризи також можуть носити і техногенний відбиток, пов'язаний із діяльністю людини. Причини кризи можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Перші пов'язані з тенденціями і стратегією макроекономічного розвитку чи розвитком світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні. Другі - з ризикованою стратегією маркетингу, внутрішніми конфліктами, недоліками в організації виробництва, недосконалістю управління інноваційною й інвестиційною політикою.
|
|
|
Отже, небезпека кризи існує завжди, і її необхідно передбачати і прогнозувати.
У розумінні кризи велике значення мають не тільки її причини, але й різноманітні наслідки: можливе відновлення організації чи її руйнування, оздоровлення чи виникнення нової кризи. Вихід із кризи не завжди пов'язаний з позитивними наслідками. Не можна виключати перехід у стан нової кризи може бути навіть ще більш глибокої і тривалої.
Наслідки кризи можуть привести до різких змін чи м'якого тривалого і послідовного виходу. І післякризові зміни в розвитку організації бувають довгостроковими і короткостроковими, якісними і кількісними, оборотними і необоротними. Причому нони можуть носити як позитивний, так і негативний характер як для самої організації, так і для навколишніх (соціум, екологію і т.д.).
|
|
|
Різні наслідки кризи визначаються не тільки її характером, але й антикризовим управлінням, що може чи пом'якшувати кризу, чи загострювати її.
Види криз
Кризові явища можна класифікувати:
-за місцем виникнення:
внутрішні - виникнення та інтенсивність прояву яких здійснюється безпосередньо на конкретному підприємстві;
зовнішні - виникнення та інтенсивність їх прояву здійснюється в зовнішньому середовищі відносно підприємства;
-за рівнем економіки:
мікроекономічні - характерні для окремого підприємства;
мезоекономічні- їх дія проявляється на галузевому рівні;
макроекономічні - кризові явища виникають па державному рівні;
міжнародні — здійснюються поза межами країни, пов'язані з діяльністю окремих іноземних партнерів;
-за шириною захоплення:
окремі (локальні) - кризові явища, дія яких поширюється на діяльність спеціалізованих підприємств;
групові (загальні) - кризові явища, дія яких призводить до погіршення діяльності цілої групи підприємств;
-за причинами виникнення:
випадкові - відбуваються під впливом випадкових обставин; часто бувають результатом грубих помилок в управлінні або якихось природних явищ, що сприяє виникненню її та поширенню.
|
|
|
закономірні - є результатом закономірностей, що проявляються в природі й суспільстві(засуха у с-г).Настають як етап розвитку, вони можуть прогнозуватися і викликаються об'єктивними причинами нагромадження факторів; з виникненням кризи можуть бути пов'язані потреби реструктуризації виробництва, зміна інтересів під впливом науково-технічного прогресу тощо
циклічні –які постійно повторюються, відома і вивчена природа та характер даної кризи. Вона може виникати періодично і мати певні фази свого протікання.
-за джерелами походження:
стихійні - залежать від форс-мажорних обставин;
штучні - створені з певною метою (рейдерство).
- з а структурою відносин у соціально-економічній системі і диференціації проблематики її розвитку можна виділити окремі групи економічних, соціальних, організаційних, психологічних, технологічних криз.
Економічні кризи відбивають гострі суперечності в економіці крити чи економічному стані окремого підприємства. Це кризи виробництва і реалізації товару, взаємин економічних агентів, кризи неплатежів, втрати конкурентних переваг, банкрутства тощо.
Угрупі економічних криз окремо можна виділити фінансові кризи. Вони характеризують суперечності у стані фінансової системи чи фінансових можливостей підприємства.
Соціальні кризи виникають при загостренні суперечностей чи зіткненні інтересів різних соціальних груп чи працівників і роботодавців, профспілок і підприємців, працівників різних професій, персоналу і менеджерів тощо. Часто соціальні кризи є ніби продовженням і доповненням криз економічних, хоча можуть виникати і самі собою (наприклад із приводу стилю управління, невдоволення умовами праці, ставлення до екологічних проблем).
Особливе становище в групі соціальних криз займає політична криза. Це — криза в політичному устрої суспільства, криза влади, криза реалізації інтересів різних соціальних груп, класів, в управлінні суспільством. Політичні кризи, як правило, торкаються всіх сторін розвитку суспільства і переходять у економічні.
Організаційні кризи виявляються як кризи розподілу повноважень та інтеграції діяльності, розподілу функцій, регламентації діяльності окремих підрозділів, філій чи дочірніх фірм.Організаційна криза виявляється часто як параліч організаційної діяльності. Однією з його форм є її надмірна бюрократизація.
Психологічні кризи. Це кризи психологічного стану людини. Вони виявляються у вигляді стресу, що набуває масового характеру, у виникненні почуття непевності, паніки, страху за майбутнє, незадоволеності роботою або правовою захищеністю чи соціальним становищем. Це кризи в соціально-психологічному кліматі суспільства, колективу чи окремої групи.
Технологічна криза виникає як криза нових технологічних ідей в умовах явно вираженої потреби в нових технологіях. Такі кризи можуть виглядати кризами науково-технічного прогресу - загострення суперечностей між його тенденціями, можливостями, наслідками.
- з а безпосередніми причинами виникнення кризи поділяються на
природні - викликані природними умовами життя і діяльності людини. До таких криз належать землетруси, урагани, пожежі, кліматичні зміни, повені.
суспільні - причиною кризи є суспільні відносини у всіх видах їхнього прояву.
екологічні - що виникають при зміні природних умов, викликаних діяльністю людини, - виснаженні ресурсів, забрудненні довкілля, виникненні небезпечних технологій, зневазі до вимог законів природної рівноваги.
- за зовнішнім проявом:
явні - протікають помітно і легко виявляються.
латентні - є прихованими, протікають відносно непомітно і тому найбільш небезпечні.
- за характером протікання:
глибокі - часто ведуть до руйнування різних структур соціально-економічної системи. Вони протікають складно і нерівномірно, часто акумулюють у собі безліч суперечностей.
неглибокі - протікають більш послідовно і безболісно, їх можна передбачати, ними легше керувати.
- за періодом проходження :
затяжні- проходять болісно і складно. Вони часто є наслідком невміння керувати кризовими ситуаціями, нерозумінням суті і характеру кризи, причин її виникнення і можливих наслідків
короткочасн. -
Вся практика розвитку суспільства й економіки в усі періоди історії свідчить про те, що їх уникати неможливо, тому дуже важливим і актуальним є своєчасне виявлення симптомів і розпізнавання криз, що починаються.
Класифікаційні ознаки реальної кризи можуть розглядатися як параметри, що "підказують" чи визначають оцінку кризової ситуації, розробку і вибір управлінських рішень. Небезпека кризи існує завжди. Тому дуже важливо знати ознаки настання кризових ситуацій і оцінювати можливості їхнього розв'язання.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 262; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!