Основні проблеми та напрями вдосконалення державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні
Незважаючи на сформовану систему державного регулювання ринку фінансових послуг, визначення та розподіл повноважень щодо регулювання, нагляду і контролю за діяльністю оферентів фінансових послуг державне регулювання фінансового сектору економіки на сучасному етапі характеризується недостатньою ефективністю, відстає від сучасних тенденцій і вимог розвитку ринку, недостатньо враховує міжнародний досвід.
Основними проблемами державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні є:
– відсутність на урядовому рівні довгострокової цілісної програми розвитку ринку фінансових послуг України з врахуванням геополітичних пріоритетів та існуючих економічних і соціальних реалій України;
– слабка координація дій між фінансовими регуляторами (НБУ, ДКЦПФР та Держфінпослуг) як на рівні формування регуляторної бази, так і в процесі повсякденної наглядової діяльності;
– відсутність концептуальних засад і стратегічних напрямів подальшого інституційного розвитку системи регулювання і нагляду за фінансовим сектором в цілому та окремими його сегментами зокрема;
– недостатня кількість кваліфікованих кадрів у сфері державного регулювання і нагляду за фінансовим сектором економіки;
– недосконалість та неузгодженість між собою цивільного, господарського законодавства, рамкового законодавства про фінансові послуги та спеціального законодавства щодо діяльності окремих видів фінансових установ і ринків фінансових послуг, а подекуди -відсутність такого законодавства взагалі.
|
|
|
Ключовою проблемою у здійсненні регулювання ринку фінансових послуг є недостатня координація дій між фінансовими регуляторами, що в процесі наглядової діяльності знаходить відображення у неузгодженості їх дій при прийнятті нормативно-правових актів, недостатній координації дій в умовах системних фінансових криз, недостатньому обміну інформацією та не відпрацьованості механізмів взаємодії при здійсненні нагляду за діяльністю фінансових конгломератів чи пов'язаних осіб.
Діяльність фінансових регуляторів в Україні повинна бути спрямована на забезпечення основних принципів функціонування розвинутого ринку фінансових послуг, серед яких: ефективність, конкурентність, прозорість, відкритість ринку, його правова впорядкованість, соціальна справедливість та надійність захисту інтересів його учасників.
Метою вдосконалення державного регулювання ринку банківських послуг є забезпечення стабільного функціонування банківської системи України. Указом Президента України "Про заходи щодо посилення захисту прав громадян, які є вкладниками банків, та інших клієнтів банків і забезпечення стабільності у банківській системі" від 18 липня 2006 року перед Національним банком України поставлені завдання щодо забезпечення стабільного функціонування ринку банківських послуг та забезпечення належного захисту його учасників.
|
|
|
З цією метою Кабінет Міністрів України спільно з Національним банком повинні забезпечити підготовку законопроектів, що передбачають:
– надання Національному байку права на запровадження мораторію на здійснення окремих видів банківських операцій у разі виникнення загрози стабільній роботі банківської системи внаслідок інтенсивного вилучення клієнтами банків коштів з рахунків;
– посилення захисту прав кредиторів та забезпечення належної відповідальності позичальників за непогашення кредитів, наданих банками;
– розширення джерел формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок частини прибутку Національного банку України;
– забезпечення умов для підвищення рівня капіталізації банків за рахунок вітчизняних інвестіщій;
– створення умов для виявлення реальних власників банків та зміни порядку реєстрації банків.
Національний банк зобов'язаний вживати заходів щодо недопущення формування у суспільстві негативних очікувань стосовно рівня інфляції, валютного курсу та стану банківської системи, оперативно реагувати на неправдиву інформацію про ситуацію на грошовому, кредитному і валютному ринках, яка може дестабілізувати ситуацію на ринку банківських послуг, негативно вплинути на інтереси клієнтів банків та послабити рівень довіри населення до банківської системи України.
|
|
|
Для підвищення ефективності державного регулювання ринку банківських послуг необхідно забезпечити:
– вдосконалення банківського нагляду, в тому числі механізмів завчасного виявлення проблем у діяльності банків шляхом систематичного аналізу показників їх діяльності з використанням інформації контролюючих органів;
– підвищення рівня відповідальності керівників банків та власників істотної участі за результати діяльності банку, вдосконалення системи управління фінансовими ризиками;
– удосконалення механізму відновлення платоспроможності банків, насамперед через своєчасне вжиття заходів фінансового оздоровлення;
– запровадження системи оперативного рефінансування банків у кризових умовах;
|
|
|
– удосконалення порядку обміну інформацією про результати перевірок банків, що здійснюються Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб;
– запровадження щомісячного оприлюднення в засобах масової інформації, на офіційному сайті НБУ середніх та інтегральної ставок за строковими депозитами фізичних осіб у національній та іноземній валютах;
– проведення НБУ спільно з Генеральною прокуратурою України, Міністерством внутрішніх справ України, Служїїою безпеки України, Державним комітетом фінансового моніторингу України, Державною податковою адміністрацією України діяльності щодо своєчасного виявлення операцій, здійснених з порушенням законодавства у банківській сфері.
Необхідність підвищення конкурентоспроможності, надійності та відкритості фондового ринку, зростання його ролі в забезпеченні економіки України інвестиційними ресурсами визначає основні завдання та напрями вдосконалення його державного регулювання.
Указом Президента України від 24 листопада 2005 року затверджено Основні напрямки розвитку фондового ринку на 2005-2010 роки. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до Указу Президента повинна забезпечити здійснення заходів щодо покращення практики корпоративного управління в акціонерних товариствах та захисту прав інвесторів, упорядкування учасників Національної депозитарної системи та удосконалення системи обліку прав власності на цінні папери, підвищення ролі біржового ринку.
Впровадження зазначених заходів сприятиме реалізації національних інтересів України, притоку інвестицій в економіку та зміцненню економічного суверенітету країни шляхом фінансування її економічного зростання, збільшення інвестиційної активності підприємств та забезпечення ефективності перерозподілу капіталу.
Забезпечення реалізації завдань розвитку фондового ринку буде мати позитивний вплив і на розвиток ринку фінансових послуг. Указом Президента України визначена необхідність ініціювання змін до деяких законів України щодо особливостей корпоративного управління у фінансових установах, створених у формі акціонерного товариства, приведення національного законодавство в частині створення і функціонування організаторів торгівлі цінними паперами у відповідність до норм Європейського законодавства, спрощення системи придбання пенсійними фондами та інститутами спільного інвестування іноземної валюти на потреби інвестування.
Напрями вдосконалення державного регулювання діяльності небанківського фінансового сектора визначені в «Стратегічних напрямах діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на період до 2008 року», затверджених розпорядженням Держфінпослут від 5 квітня 2005 року. Серед них:
– внесення змін до законодавства з метою усунення перешкод для забезпечення належної операційної' та фінансової незалежності Держфінпослуг як фінансового регулятора;
– вдосконалення законодавства щодо регулювання діяльності на ринку фінансових послуг з подальшою адаптацією його до європейського законодавства;
– підвищення ефективності механізмів контролю і нагляду за діяльністю фінансових установ;
– удосконалення системи розкриття інформації про діяльність Держфінпослуг та застосовуваних Комісією механізмів впливу на функціонування ринку;
– забезпечення системи спеціалізованого навчання і підвищення кваліфікації працівників фінансових установ та представників супутніх професій, що надають послуги таким установам;
– визначення і послідовна реалізація чіткої взаємодії із лажнародними фінансовими організаціями, налагодження постійних ділових стосунків з міжнародними об'єднаннями органів нагляду та окремими іноземними регуляторами;
– чітке розмежування регуляторних повноважень між: фінансовими регуляторами та забезпечення належного рівня їх взаємодії і обміну інформацією під час регулювання «суміжних» сегментів ринку фінансових послуг.
Реалізація цих напрямів буде сприяти формуванню та розвитку в Україні розвиненого, ефективно функціонуючого ринку фінансових послуг, здатного забезпечити розширений розвиток національної економіки та зростання добробуту населення.
Запитання для самоконтролю:
1. Цілі та завдання державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні.
2. Органи державного регулювання ринку фінансових послуг та принципи їх взаємодії.
3. Завдання та повноваження саморегулівних організацій учасників ринку фінансових послуг.
4. Форми державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні.
5. Діяльність Національного банку України щодо регулювання та нагляду на ринку банківських послуг.
6. Повноваження НБУ щодо регулювання діяльності небанківських фінансових установ.
7. Повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо регулювання діяльності професійних учасників ринку.
8. Умови призупинення та анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку.
9. Повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг щодо регулювання небанківського фінансового сектора.
10. Умови ліцензування фінансових установ в Україні.
11. Заходи впливу Національного банку України до порушників банківського законодавства та вимог нормативних актів щодо надання банківських послуг.
12. Заходи впливу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до порушників законодавства про цінні папери.
13. Заходи впливу Держфінпослуг за порушення порядку і правил надання фінансових послуг.
14. Види та розміри штрафних санкцій за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.
15. Основні проблеми державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні.
16. Напрями вдосконалення державного регулювання фінансового сектора економіки України.
Теми рефератів, доповідей та завдань для самостійної роботи:
1. Сучасна практика та проблеми державного регулювання фінансового сектора економіки.
2. Повноваження та діяльність Національного банку України щодо регулювання банківських послуг в Україні.
3. Повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо регулювання діяльності професійних учасників ринку.
4. Державне регулювання неоанківського фінансового сектора в Україні.
5. Регулювання діяльності фінансових установ в Україні.
6. Особливості регулювання діяльності кредитних спілок.
7. Специфіка державного нагляду та контролю за діяльністю ломбардів.
8. Особливості державного регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів.
9. Специфіка державного нагляду та контролю за діяльністю фінансових компаній.
10. Державне регулювання діяльності інститутів спільного інвестування.
11. Державне регулювання діяльності інститутів інфраструктури ринку фінансових послуг.
12. Практика діяльності саморегулівних організацій професійних учасників ринку фінансових послуг.
13. Аналіз законодавчого та нормативно-правового забезпечення діяльності:
– кредитних спілок;
– ломбардів;
– недержавних пенсійних фондів;
– інститутів спільного інвестування:
– депозитарних установ;
– компаній з управління активами;
– страхових посередників.
14. Державне регулювання ринку фінансових послуг в розвинутих країнах.
15. Відповідальність за правопорушення на ринку фінансових послуг в Україні.
Тестові завдання:
13.1. Завдання державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні полягають у:
1) монополізації ринку окремими його учасниками;
2) створенні умов для одержання найвищого доходу оферентами фінансових послуг;
3) забезпеченні ліквідності і прозорості ринку;
4) створенні умов для міжнародного "переливання" капіталу.
13.2. Державне регулювання ринку фінансових послуг здійснюється у формі:
1) розробки правил надання фінансових послуг державними органами;
2) розробки податкового законодавства;
3) роздержавлення і приватизації державного майна;
4) ліцензування професійної діяльності на ринку фінансових послуг.
13.3. Серед нижчезазначених оберіть ті державні органи, що не здійснюють безпосередньої регулюючої діяльності на ринку фінансових послуг:
1) Верховна Рада України:
2) Національний банк України;
3) Антимонопольний комітет України;
4) Комітет у справах захисту прав споживачів товарів і послуг.
13.4. Координацію державного регулювання процесів, пов'язаних з обігом цінних паперів в Україні, здійснює:
1) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
2) Координаційна Рада;
3) Національний банк України;
4) Міністерство фінансів України.
13.5. Ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів здійснює:
1) Верховна Рада України;
2) Міністерство фінансів України;
3) Національний банк України;
4) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
13.6. Ліцензування діяльності небанківських фінансових установ на валютному ринку забезпечує:
1) Українська міжбанківська валютна біржа;
2) Національний банк України;
3) Міністерство фінансів України;
4) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.
13.7. До Державного реєстру фінансових установ, що ведеться Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, вноситься інформація про:
1) корпоративні інвестиційні фонди;
2) компанії з управління активами;
3) торговців цінними паперами;
4) всі відповіді є вірними.
13.8. Порядок та умови здійснення депозитарної діяльності учасниками Національної депозитарної системи України встановлюються:
1) Верховною Радою України;
2) Кабінетом Міністрів України;
3) Національним банком України;
4) Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
13.9. Ліцензування діяльності компаній з управління активами здійснює:
1) Національний банк України;
2) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
3) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
4) Міністерство фінансів України.
13.10. Нагляд і контроль за діяльністю лізингових і факторингових компаній в Україні здійснює:
1) Національний банк України;
2) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
3) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
4) Міністерство фінансів України.
13.11. Небанківські фінансові установи за умови одержання ліцензії НБУ
мають право здійснювати такі банківські операції:
1) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів;
2) переказ грошових коштів з рахунків клієнтів;
розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
4) всі відповіді є вірними.
13.12. Для одержання ліцензії на виконання окремих банківських операцій регулятивний капітал небанківської фінансової установи повинен становити не менш ніж:
1) 1 млн. євро;
2) 2 млн. євро;
3) 3 млн. євро;
4) 5 млн. євро.
13.13. Строк дії ліцензії на здійснення розрахунково-кліриигової діяльності на фондовому ринку становить:
1) 1 рік;
2) 2 роки;
3) 5 років;
4) 10 років.
13.14. Порядок заміни компанії управління активами інституту спільного інвестування визначає:
1) Національний банк України;
2) Міністерство фінансів України;
3) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
4) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.
13.15. Затвердження вимог до звіту про підсумки випуску сертифікатів фондів операцій з нерухомістю входить у повноваження:
1) Національного банку України;
2) Міністерства фінансів України;
3) Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
4) Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
13.16. Територіальні управління Держфінпослуг мають право:
1) проводити планові перевірки фінансових установ, що здійснюють діяльність у відповідному регіоні;
2) досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду;
3) накладати адміністративні стягнення та штрафні санкції;
4) всі відповіді є вірними.
13.17. За невиконання уповноваженим банком зобов'язань щодо купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидента застосовується такий захід впливу:
1) позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій;
2) позбавлення індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій;
3) заборона здійснювати операції на міжбанківському валютному ринку;
4) всі відповіді є вірними.
13.18. Встановлення граничних розмірів винагороди за надання послуг з управління активами недержавних пенсійних фондів здійснюється:
1) Національним банком України;
2) Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
3) Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;
4) Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Держфінпослуг.
13.19. Розмір штрафу за невиконання або неналежне виконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» становить:
1) 1 тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) 2 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) 3 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) не більше 1 відсотка суми статутного капіталу'фінансової установи.
13.20. Розмір штрафних санкцій іа ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень державних органів про усунення порушень щодо надання фінансових послуг, що накладаються на фінансові установи, становить:
1) до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) не більше 1 відсотка суми статутного капіталу фінансової установи;
4) 1-ша і 3-тя відповіді є вірними.
Література:
1. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. // Відомості Верховної Ради України- 2002 -№1.
2. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 р. // Відомості Верховної Ради України - 1996 -№51.
3. Закон України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 // Урядовий кур'єр. - 1999 - 1 липня.
4. Указ Президента України "Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України"' від 4.04.2003 р. // Інвестиційна газета - 2003 - №50 - 16 грудня.
5. Указ Президента України "Про заходи щодо посилення захисту' прав громадян, які є вкладниками банків, та інших клієнтів банків і забезпечення стабільності у банківській системі" від 18 липня 2006 р. // Урядовий кур'єр - 2006 - № 136-25 липня.
6. Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Затверджено Указом Президента України від 25 вересня 2002 р. № 861/2002 // Офіційний вісник України - 2002 - № 40.
7. Про встановлення строку дії ліцензій на провадження окремих видів діяльності на ринку цінних паперів та погодження розміру плати за їх видачу. Постанова КМУ № 802 від 7.06. 2006 р. // Офіційний вісник України. – 2006 - № 23.
8. Положення про Комісію Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Затверджено постановою Правління НБУ № 470 від 9.11.1998 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності - 1999 - № 1.
9. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства. Затверджено постановою Правління НБУ № 369 від 28.08.2001 р. зі змінами і доповненнями. //Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності - 2001 - № 10.
10. Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій. Затверджено постановою Правління НБУ № 297 від 9.08.2002 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності - 2002 - № 8.
11. Положення про порядок видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківським фінансовим установам. Затверджено Постановою Правління Національного банку України 16.08.2001 р. № 344 із змінами і доповненнями // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності - 2001 - № 9.
12. Положення про застосування Державною комісією з регулювання
ринків фінансових послуг України заходів впливу. Затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 13.11.2003 р. № 125 // Офіційний вісник України. – 2004 - № 42.
13. Стратегічні напрями діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на період до 2008 року // Україна. - 2005 - 18-25 квітня.
14. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні. Затверджено Постановою Правління Національного банку України 28.08.2001 р. № 368 із змінами і доповненнями // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2001. - № 10.
15. Шелудько В. М. Фінансовий ринок: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 535 с.
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 370; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!