Повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо регулювання діяльності небанківського фінансового сектора.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) утворена Указом Президента України 12 грудня 2002 року як інтегрований державний регулятор діяльності небанківського фінансового сектора.
Функції та повноваження Держфінпослуг визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Указом Президента України «Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України» від 4 квітня 2003 року. Відповідно до зазначених документів Держфінпослуг є спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади і наділена повноваженнями з регулювання і нагляду за діяльністю професійних учасників небанківського фінансового сектора, зокрема:
– страхових компаній;
– осіб, що здійснюють посередницьку діяльність у страхуванні;
– недержаних пенсійних фондів та їхніх адміністраторів;
– кредитних спілок;
– ломбардів;
– довірчих товариств;
% лізингових і факторингових кампаній;
– інших учасників ринку фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування, фінансових установ, що мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України і державних цільових фондів);
– юридичних осіб, що не мають статусу фінансової установи, але надають фінансові послуги згідно із законодавством.
|
|
|
Основні повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг:
1) розробка і затвердження нормативно-правових актів, обов'язкових до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку фінансових послуг, їх об'єднаннями та здійснення контролю за їх виконанням;
2) здійснення реєстрації фінансових установ та ведення Державного реєстру фінансових установ;
3) здійснення реєстрації саморегулівних організацій професійних учасників ринку фінансових послуг та ведення їх реєстру;
4) проведення ліцензування діяльності фінансових установ, затвердження ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових послуг та визначення порядку контролю за їх додержанням;
5) встановлення критеріїв та нормативів щодо ліквідності капіталу, платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризикованості операцій фінансових установ, правил надання фінансових послуг;
6) визначення порядку створення і використання резервних та інших фондів фінансових установ;
7) встановлення вимог до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ;
8) встановлення обмежень на суміщення надання певних видів фінансових послуг;
|
|
|
9) надання висновків про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;
10) встановлення порядку розкриття інформації та складання звітності учасниками ринку фінансових послуг відповідно до законодавства України;
11) проведення самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами нагляду виїзних та безвиїзних перевірок фінансових установ;
12) визначення професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ;
13) застосування заходів впливу до порушників законодавства про фінансові послуги;
14) здійснення аналізу стану та тенденцій розвитку ринку фінансових послуг в Україні, проведення моніторингу руху капіталу в Україну та за її межі через ринок фінансових послуг;
15) забезпечення співробітництва з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків фінансових послуг, вивчення, узагальнення та поширення світового досвіду з цих питань тощо.
Діяльність комісії реалізується через її центральний апарат та територіальні відділення. Структура центрального апарату комісії складається з департаментів та їх підрозділів, що здійснюють регулювання окремих складових ринку фінансових послуг і нагляд за діяльністю окремих видів фінансових установ.
|
|
|
У регіонах комісія діє через територіальні управління. Територіальні управління комісії не мають статусу юридичної особи і діють в межах наданих їм повноважень. Основні завдання територіального управління Держфінпослуг полягають у забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сфері надання фінансових послуг та розвитку небанківського фінансового сектора у відповідному регіоні, здійснення нагляду за діяльністю фінансових установ у цьому регіоні та захисті прав споживачів фінансових послуг.
Територіальні управління мають право:
– проводити планові перевірки фінансових установ, які здійснюють діяльність у регіоні, в тому числі перевірки за зверненнями органів прокуратури, служби безпеки та внутрішніх справ;
– здійснювати контроль за достовірністю інформації, що надається фінансовими установами, та відповідність її чинному законодавству;
– вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяльність яких підлягає регулюванню, надання пояснень, необхідної інформації та документів;
– досліджувати дані про клієнта фінансової установи з метою виконання завдань нагчяду;
|
|
|
– надсилати фінансовим установам обов 'язкові для виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагати надання відповідних документів;
– накладати адміністративні стягнення та штрафні санкції відповідно до законодавства та зобов'язувати порушника вжити заходів щодо усунення порушення на ринку фінансових послуг;
– надавати матеріали до правоохоронних органів стосовно фактів правопорушень, за які передбачені адміністративна або кримінальна відповідальність, якщо до компетенції Держфінпослуг не входить накладення стягнень за відповідні правопорушення;
– надавати матеріали до органів Антимонопольного комітету у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства.
Важливою формою державного регулювання ринку фінансових послуг є ліцензування діяльності фінансових установ.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України надає ліцензії для здійснення фінансовими установами:
– страхової діяльності;
– діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;
– надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;
– діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб тощо.
Ліцензія, яка надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, не може передаватися третім особам. Нормативними документами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України визначені ліцензійні умови провадження діяльності з надання певного виду фінансових послуг. Фінансові установи, що одержали ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, включаються до Державного реєстру фінансових установ, що ведеться Держфінпослуг.
Для одержання ліцензії заявник подає заяву встановленого зразка про видачу ліцензії, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копію довідки про внесення його до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
Держфінпослуг приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж тридцять календарних днів з дати надходження документів на видачу ліцензії.
Розпорядженням Держфінпослуг встановлена плата за видачу ліцензій на здійснення діяльності з надання фінансових послуг. Зокрема, вартість ліцензії на здійснення діяльності зі страхування життя становить 10000 грн. (за 1 рік); з добровільного страхування відповідальності – 4000 грн.; з адміністрування недержавного пенсійного фонду – 30000 грн. (одноразово при одержанні); кредитної спілки щодо залучення коштів на депозитні рахунки – 200 грн.; об'єднаної кредитної спілки - 1000 грн.; кредитної спілки з надання фінансових кредитів – 400 грн.; об'єднаної кредитної спілки з надання фінансових кредитів – 2000 грн.; з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (крім кредитних спілок) – 10000 грн.; тимчасової адміністрації фінансової установи – 1000 грн.
У разі прийняття позитивного рішення про видачу ліцензії Держфінпослуг зобов'язана оформити ліцензію не пізніше ніж за п'ять робочих днів з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.
Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України визначені обмеження в наданні певних видів фінансових послуг. Зокрема, не можуть суміщатись:
– діяльність з прямого або опосередкованого залучення фінансових активів від фізичних осіб із зобов'язання щодо наступного їх повернення з наданням будь-яких інших фінансових послуг
– діяльність з надання кредитною установою фінансових кредитів за рахунок залучених коштів з наданням будь-яких інших фінансових послуг;
– діяльність ломбардів з надання послуг фінансового кредиту з наданням будь-яких інших фінансових послуг;
– діяльність з адміністрування пенсійних фондів із діяльністю з управління Фондом операцій з нерухомістю;
– діяльність з управління іпотечними активами із залученням фінансових активів через випуск та розміщення іпотечних сертифікатів;
– діяльність з довірчого управління фінансовими активами з будь-якими іншими фінансовими послугами;
– діяльність з управління Фондом операцій з нерухомістю з діяльністю з управління активами інститутів спільного інвестування;
– діяльність з управління Фондом операцій з нерухомістю з наданням будь-яких інших фінансових послуг.
Ці обмеження не поширюються на банки, для яких банківською ліцензією та письмовим дозволом Національного банку України визначається перелік можливих операцій.
Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України визначені умови надання окремих фінансових послуг юридичними особами – суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами. Оферентами фінансових послуг можуть бути юридичні особи, які систематично надають послуги з фінансового лізингу, поруки та, позики фінансовими активами, здійснюють інші види операцій, які відповідно до законодавства вважаються фінансовими послугами. Систематичне надання таких послуг передбачає укладення не менш як трьох договорів протягом року на суму не меншу за 80 тисяч гривень. Юридичні особи, які мають намір надавати фінансові послуги, повинні бути взяті на облік у Держфінпослуг, подавати регулярну інформацію про свою діяльність, мати розроблені внутрішні правила надання фінансових послуг та вести облік укладених договорів.
З метою забезпечення стабільності функціонування ринку фінансових послуг Держфінпослуг розроблені нормативи діяльності фінансових установ, серед яких основними є: нормативи ліквідності, достатності капіталу платоспроможності, прибутковості, визначені показники якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, правила надання фінансових послуг.
Для кредитних спілок визначеними є: нормативи достатності капіталу, платоспроможності, якості активів, ризикованості операцій, прибутковості, миттєвої та короткострокової ліквідності.
Нагляд за діяльністю недержавних пенсійних фондів здійснюється за допомогою таких економічних показників, як коефіцієнт стійкості, коефіцієнт надійності фонду, коефіцієнт платоспроможності фонду та коефіцієнт рентабельності капіталу.
З метою обмеження необгрунтованого зростання тарифів фінансових установ Держфінпослуг встановлені граничні тарифи оплати послуг з адміністрування недержавного пенсійного фонду та зберігання його активів зберігачем.
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 175; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!