Функції та повноваження Національного банку України щодо регулювання ринку банківських послуг



Alex_RFP_lekzii_TEMA_13

ТЕМА 13. Державне регулювання та саморегулювання ринку фінансових послуг

План (логіка) викладу матеріалу:

Необхідність, цілі та форми державного регулювання ринку фінансових послуг.

Функції та повноваження Національного банку України щодо регулювання ринку банківських послуг.

Діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо регулювання діяльності оферентів фінансових послуг.

Повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо регулювання діяльності небанківського фінансового сектора.

Заходи впливу уповноважених державних органів за правопорушення на ринку фінансових послуг.

Основні проблеми та напрями вдосконалення державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні.

Ключові слова та терміни:

Державне регулювання ринку фінансових послуг, цілі державного регулювання ринку фінансових послуг, Національний банк України, Дерлсавна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, саморегуліені організації учасників ринку, форми державного регулювання ринку фінансових послуг, ліцензування діяльності з надання фінансових послуг, заходи впливу уповноваженого державного органу.

 

Необхідність, цілі та форми державного регулювання ринку фінансових послуг

Державне регулювання ринку фінансових послуг - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком фінансових послуг та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Цілями державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні є:

1) Проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;

2) Створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринку фінансових послуг;

3) Запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринку фінансових послуг;

4) Забезпечення прозорості та стабільності діяльності фінансового сектора економіки;

5) Захист прав споживачів фінансових послуг;

6) Впровадження цивілізованих стандартів корпоративного управління і розкриття інформації в практиці діяльності фінансових установ;

7) Створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринку з врахуванням інтересів суспільства;

8) Додержання учасниками ринку фінансових послуг вимог законодавства;

9) Забезпечення ефективної протидії відмиванню доходів, одержаних незаконним шляхом, та недопущення фінансування тероризму через фінансовий сектор економіки;

10) Забезпечення моніторингу руху капіталу в Україну та за її межі через ринок фінансових послуг;

11) Сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг тощо.

Державне регулювання ринку фінансових послуг здійснюється такими уповноваженими органами:

– щодо ринку банківських послуг - Національним Банком України;

– щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів – Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР);

– щодо інших ринків фінансових послуг – Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг). Антимонопольний комітет України, Фонд Державного майна України, Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Державний комітет фінансового моніторингу України, Державна податкова адміністрація України, Міністерство внутрішніх справ України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку фінансових послуг у межах своїх повноважень.

З метою забезпечення ефективного регулювання ринку фінансових послуг між Національним банком України, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку укладено Меморандум про взаємодію і обмін інформацією. НБУ, ДКЦПФР і Держфінпослут України мають право на доступ до інформаційних баз даних одне одного, які ведуться з метою регулювання ринку фінансових послуг.

Голова уповноваженого державного органу (НБУ ДКЦПФР, Держфінпослут) або призначена ним особа має право брати участь у роботі інших органів, що здійснюють державне регулювання ринку фінансових послуг, з правом дорадчого голосу, коли на них обговорюються питання нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг.

НБУ, ДКЦПФР і Держфінпослуг з метою координації своєї діяльності зобов'язані проводити оперативні наради не рідше одного разу в квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів. За результатами зазначених нарад складаються відповідні протоколи або укладаються міжвідомчі угоди.

Поряд з вищезазначеними державними органами регулювання ринку фінансових послуг у межах своїх повноважень здійснюють саморегулівні організації учасників ринку. Саморегулівні організації є неприбутковими об'єднаннями фінансових установ, які створюються з метою захисту інтересів своїх членів і здійснення регулювання визначеного сегмента ринку. В Україні створені і функціонують: Асоціація українських банків. Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Національна асоціація кредитних спілок, Асоціація інститутів спільного інвестування. Асоціація недержавних пенсійних фондів. Асоціація торговців цінними паперами. Асоціація компаній з управління активами та інші. Уповноваженими державними органами здійснюється ведення реєстрів саморегулівних організацій учасників ринку та визначаються умови та порядок проведення такої реєстрації.

Саморегулівна організація встановлює для своїх членів єдині обов'язкові до виконання правила, стандарти і вимоги щодо здійснення операцій на ринку фінансових послуг, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, а також здійснює контроль за дотриманням своїми членами стандартів та правил здійснення відповідного виду професійної діяльності.

Уповноваженими державними органами здійснено делегування саморегулівним організаціям певних повноважень щодо регулюючого впливу на ринок фінансових послуг. Серед них:

– одержання звітності від учасників ринку;

– клопотання перед відповідними державними органами про надання (анулювання) ліцензії на здійснення професійної діяльності;

– узгодження правил діяльності на ринку; ф нагляд за діяльністю учасників ринку тощо.

Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Держфінпослуг України забезпечують регулювання ринку фінансових послуг шляхом:

– ведення державних реєстрів фінансових установ;

– лщензування діяльності з надання фінансових послуг;

– нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;

– нагляду та контролю за діяльністю фінансових установ;

– застосування заходів впливу до порушників законодавства щодо діяльності на ринку фінансових послуг;

– проведення інших заходів.

Особливості здійснення державного регулювання ринку фінансових послуг уповноваженими державними органами розглянуті у наступних параграфах.

 

Функції та повноваження Національного банку України щодо регулювання ринку банківських послуг

Державне регулювання ринку банківських послуг в Україні забезпечується Національним банком України.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків та інших небанківських фінансових установ, що здійснюють окремі банківські операції.

Головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Реалізація функцій банківського регулювання і нагляду полягає у:

– створенні системи норм, що регулюють діяльність банків та небанківських фінансових установ, які здійснюють окремі банківські операції;

– забезпеченні дотримання загальних принципів банківської діяльності;

– визначенні відповідальності за порушення банківського законодавства;

– забезпеченні системи контролю та активних впорядкованих дій з боку НБУ за дотриманням банками та іншими фінансовими установами законодавства України і встановлених нормативів.

Національний банк забезпечує нормативно-правове регулювання банківської діяльності та здійснює постійний нагляд за його дотриманням банками та небанківськими фінансовими установами. З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків та інших фінансових установ, що здійснюють окремі банківські операції, Національний банк встановлює для них обов'язкові економічні нормативи.

Обов'язковими для виконання усіма банками є визначені НБУ норматив мінімального розміру регулятивного капіталу та такі групи економічних нормативів, як нормативи капіталу, нормативи ліквідності, нормативи кредитного ризику й нормативи інвестування. Ці нормативи визначаються для забезпечення контролю з боку НБУ за ризиками, пов'язаними з розміром капіталу банку, його ліквідністю, кредитами акціонерам та інсайдерам, наданням великих кредитів, здійсненням банківських інвестицій, а також за процентним та валютним ризиками.

Національний банк України визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків та інших кредитних установ для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, процентних та інших фінансових ризиків банків.

Наглядові та регулятивні функції Національного банку можуть здійснюватись ним самостійно або через спеціально створений орган банківського нагляду. На сучасному етапі таким органом є Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Вона створена для забезпечення скоординованої, зваженої політики щодо здійснення нагляду за діяльністю банків в Україні в цілях успішного функціонування українських банків та своєчасного реагування на зміни, які відбуваються у банківській системі України.

Комісію очолює голова на рівні першого заступника Голови Правління Національного банку України. Персональний склад Комісії затверджується Правлінням Національного банку України. Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків створюється і при територіальних управліннях Національного банку та є одним із рівнів системи банківського нагляду.

Основними завданнями Комісії визначені такі:

– забезпечення стабільності та надійності банківської системи, а також захисту кредиторів і вкладників банків;

– визначення пріоритетних питань діяльності банківського сектора економіки та напрямів їх вирішення;

– проведення політики прудеіщійного банківського нагляду з метою забезпечення підтримки довіри суспільства до банків;

– розробка стратегії і тактики банківського нагляду, вибір дійових інструментів для здійснення інтегрованого нагляду за банками;

– удосконалення процесів, що запроваджуються з метою забезпечення монолітності, послідовності та консолідованості нагляду;

– сприяння наданню необхідних повноважень відповідним рівням системи банківського нагпяду для забезпечення її чіткої роботи, в тому числі щодо удосконалення потоків інформації, координації зусиль у системі банківського нагляду, делегування повноважень, подальшого розвитку процедур щодо своєчасного й ефективного прийняття рішень та реагування;

– сприяння законодавчому забезпеченню діяльності банківського нагляду та удосконалення чинного законодавства;

– розробка методології щодо визначення стану банківської системи та тенденцій фінансового розвитку, проведення комплексної оцінка фінансово-економічного стану банківської системи, визначення тенденцій її розвитку та подання пропозицій Правлінню Національного банку України щодо адекватного реагування;

– розробка заходів щодо запобігання злочинності та правопорушенням у банківській системі;

– накопичення міжнародного досвіду та організація співробітництва з питань банківського нагляду з міжнародними організаціями і налагодження контактів з національними наглядовими інстанціями.

Національний банк України видає банкам банківські ліцензії, письмові дозволи, ліцензії на виконання окремих операцій та визначає порядок та умови їх одержання.

Банківська ліцензія надає право банку здійснювати визначений перелік традиційних банківських операцій є і необхідною умовою для початку діяльності банку. Розширення перелік)' банківських операцій є можливим на підставі одержання банком письмового дозволу НБУ який надає банку право здійснювати окремі банківські операції, що пов'язані з додатковим ризиком. Види банківських операцій та перелік фінансових послуг, що можуть забезпечуватись банками на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу НБУ розглянуті в темі 4.

Банківським корпораціям Національний банк здійснює видачу ліцензій на виконання окремої банківської операції. Зазначені ліцензії видаються в порядку та на умовах, визначених законодавством, виходячи з розміру зведеного (консолідованого) регулятивного капіталу банків -учасників банківської корпорації. На підставі одержаної ліцензії банківська корпорація забезпечує виконання передбаченої банківської операції. Клієнтами банківської корпорації можуть бути банки та інші фінансові установи.

Для одержання банківської ліцензії банк повинен мати сплачений підписний капітал у розмірі не нижчому ніж визначений мінімальний, бути забезпечений приміщенням, належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, потрібними для здійснення банківських операцій, ведення обліку та складання звітності тощо. Письмовий дозвіл НБУ на здійснення окремих операцій видається банку за умови наявності у нього банківської ліцензії, дотримання ним вимог щодо рівня регулятивного капіталу, відсутності фактів порушень банком вимог законодавства протягом обумовленого періоду, наявності бізнес-плану, достатніх фінансових можливостей та кваліфікованих кадрів для виконання таких операцій тощо.

Поряд з ліцензуванням діяльності банків Національний банк України забезпечує видачу ліцензій небанківським фінансовим установам у випадку здійснення ними окремих банківських операцій.

Відповідно до законодавства небанківські фінансові установи, за умови отримання ліцензії НБУ, можуть здійснювати такі банківські операції:

– відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них через банківські установи;

– розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Дня одержання ліцензії НБУ небанківська фінансова установа повинна забезпечити дотримання таких умов:

– включення її до Державного реєстру фінансових установ;

– наявність ліцензії Держфінпослуг на провадження діяльності з надання фінансових послуг;

– наявність регулятивного капіталу в сумі, еквівалентній не менш ніж 1 млн. євро;

– строк діяльності небанківськоїустанови не мети ніж: один рік після отримання ліцензії Держфінпослуг;

– наявність прибутку за даними річного фінансового звіту про фінансові результати, підтвердженого аудитором;

– наявність системи бухгалтерського обліку та звітності, що відповідає вимогам законодавства України, встановлених для небанківських фінансових установ;

– відсутність заборгованості за зобов'язаннями перед бюджетами всіх рівнів;

– бездоганна ділова репутація та відповідна кваліфікація керівників небанківської фінансової установи (повна вища юридична чи економічгш освіта та стаж роботи у фінансово-банківській сфері не менше трьох років);

– наявність кваліфікованих кадрів для проведення відповідних банківських операцій, які відповідають кваліфікаційнилі вимогам НБУ;

– наявність технічних та інших умов, потрібних для здійснення відповідних банківських операцій та забезпечення їх належного обліку відповідно до вимог НБУ (у т. ч. відповідне приміщення і програмне забезпечення, спеціальне профільне обладнання, комп'ютерна техніка, комунікаційні засоби тощо);

– дотримання критеріїв і нормативів, установлених для небанківських фінансових установ (у тому числі ліквідності, капіталу, платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризикованості операцій), протягом шести місяців, що передують зверненню небанківської фінансової установи до Національного банку;

– відсутність застосування Державною комісієюз регулювання ринків фінансових послуг заходів впливу до небанківської фінансової установи за порушення нею чинного законодавства України протягом останніх шести місяців, що передують її зверненню до НБУ.

Небанківська фінансова установа для одержання зазначеної ліцензії подає до Генерального департаменту- банківського нагляду Національного банку України письмове клопотання про видачу ліцензії, довідку про включення фінансової установи до державного реєстру, копію ліцензії Держфінпослут на провадження діяльності з надання фінансових послуг, нотаріально засвідчену копію статуту небанківської фінансової установи, бізнес-план, фінансову звітність за останній фінансовий рік та на останню звітну дату (звіт про фінансові результати), підтверджену аудитором, інформацію про наявність внутрішніх положень, що регламентують здійснення банківських операцій, дані про управлінську та організаційну структуру небанківської установи, відомості про забезпечення відповідними приміщеннями, обладнанням, технікою, засобами зв'язку та програмним забезпеченням, що відповідають вимогам Національного банку тощо.

Філія небанківської фінансової установи має право здійснювати окремі банківські операції за умови видачі їй небанківською фінансовою установою - юридичною особою дозволу на здійснення таких операцій, погодженого з територіальним управлінням Національного банку. Видача дозволів філіям, що здійснюють діяльність з небанківською фінансовою установою - юридичною особою в межах однієї' області, можлива за умови наявності регулятивного капіталу фінансової установи у сумі не меншій за 3 млн. євро, здійснення нею беззбиткової діяльності та відсутності порушень законодавства протягом трьох років після одержання ліцензії Держфінпослут, наявності приміщень, обладнання, засобів зв'язку та програмного забезпечення, що забезпечують щоденне формування звітної інформації та доступ до цієї інформації НБУ. Для видачі дозволу філіям, що здійснюють діяльність з надання фінансових послуг на території всієї України, небанківська фінансова установа повинна мати мінімальний розмір регулятивного капіталу у сумі, що еквівалентна 5 млн. євро, здійснювати беззбиткову діяльність та не порушувати вимоги чинного законодавства протягом п'яти років після одержання ліцензії, володіти приміщеннями та технічними засобами, що відповідають вимогам НБУ. Керівники таких філій повинні мати бездоганну ділову репутацію та відповідну кваліфікацію.

Небанківські фінансові установи зобов'язані постійно підтримувати розмір регулятивного капіталу не нижчий за мінімальний та забезпечити формування та подання операційної та фінансової звітності в розрізі проведених банківських операцій у порядку, що визначений НБУ.

Національним банком України визначаються вимоги до технічного стану та організації охорони приміщень небанківських фінансових установ у разі здійснення ними окремих банківських операцій.

Національний банк України є уповноваженою державною установою при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання належать:

1) видання нормативних актів щодо ведення валютних операцій;

2) видача та відкликання генеральних та індивідуальних ліцензій на здійснення валютних операцій;

3) здійснення контролю за діяльністю банків та інших фінансових установ, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями;

4) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту.

Реалізація валютних операцій здійснюється банками та небан-ківськими фінансовими установами за умови одержання генеральної ліцензії (письмового дозволу) НБУ. Національним банком України визначені порядок та умови одержання таких ліцензій.

Небанківська фінансова установа для одержання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій повинна забезпечити дотримання таких умов:

– наявність капіталу в сумі, еквівалентній не менш ніж 0,5 мли. євро;

– наявність бізнес-плану, що схвалений Національним банком і відповідно до якого небанківська фінансова установа здійснюватиме свою діяльність;

– наявність у небанківської фінансової установи внутрішніх контролюючих процедур протидії легалізації грошей, набутих злочинним шляхом;

– наявність письмової згоди уповноважених банків на здійснення контролю за валютними операціями клієнтів небанківської фінансової установи, які остання проводитиме через відкриті в цих банках рахунки.

Генеральна ліцензія надає право небанківським фінансовим установам проводити валютні операції за правилами та у порядку, що визначені Національним банком України, та розробленими відповідно до них внутрішніми положеннями фінансових установ. Валютні операції проводяться небанківськими фінансовими установами виключно через рахунки, які відкрито в уповноважених банках. На підставі генеральної ліцензії небанківські фінансові установи мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют.

Національний банк може відмовити небанківській фінансовій установі в наданні генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, якщо нею недотримані умови для одержання такої ліцензії, подані недостовірні документи, якщо діяльність установи спрямовувалась на легалізацію грошей, набутих злочинним шляхом, або протягом попереднього фінансового року була збитковою чи здійснювалась без порушень чинного законодавства на протязі терміну, що є меншим за один рік.

З метою забезпечення висококваліфікованого складу працівників банків і небанківських фінансових установ, що здійснюють окремі банківські операції, Національним банком визначені кваліфікаційні вимоги до їх керівників та спеціалістів. У випадку недотримання цих вимог НБУ ініціює звільнення із зазначених посад осіб, що не відповідають таким вимогам.

Забезпечення функцій нагляду та контролю за банківською діяльністю НБУ здійснює шляхом реалізації таких повноважень:

– здійснює всі види перевірок банків, інших фінансових установ в Україні (крім перевірок фінансово-господарської діяльності), а також перевірку достовірності інформації, що надається при реєстрації банків, інших фінансових установ та ліцензуванні банківських операцій;

– може вимагати від банків та небанківських фінансових установ проведення загальних зборів акціонерів (учасників) і визначає питання, за якими повинні бути прийняті рішення;

– може брати участь у роботі зборів акціонерів (учасників), засідань спостережної ради, правління і ревізійної комісії банку та іншої фінансової установи з правом дорадчого голосу.

У разі порушення банками або небанківськими фінансовими установами, що здійснюють окремі банківські операції, банківського законодавства, нормативних актів Національного банку, проведення ризикових операцій, що загрожує їх платоспроможності та інтересам вкладників і кредиторів, НБУ застосовує до них визначені законодавством заходи впливу.

 


Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 296; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!