Перший етап: народоутворення.
Головна мета — формування тіла ідеї. Створення багатомільйонного громадянського суспільства, яке стане натхненником побудови Моральної України. Для цього народ згуртовується у безреєстраційне об’єднання ГРОНО — Громадянський Рух ОНОвлення. Назва несе конкретне змістовне наповнення.
Громадянський — вказує на винятково індивідуальний характер членства. На відміну від „громадський”, що вказувало б також і на колективне членство.
Рух — масова, загальнонаціональна мобілізація.
ОНОвлення — почати з чистого аркуша. Якщо б було „очищення” — ішлося б про люстрацію. Суд над владою, що жила неправильно і керувала невміло. Але говоримо про оновлення. Отже, суду не буде. Кожен одержить шанс оновитися — почати заново. Там де грішив. І стосується не лише властьімущих. Пересічний українець вступаючи у ГРОНО теж мав би щиро себе спитати, чи прагне жити у суспільстві Справедливості? Там уже не „відмажешся” від даїшника двома сотнями, коли порушив на дві тисячі. Не всунеш дочку-невігласку до інституту через знайомого декана. Не виправдаєш у суді сина-бандюгана заліпивши прокурору очі доларами. Чи хоче він такого щастя? Оце і буде його вибір. Шанс почати спочатку.
Узагальнюючи, зміст назви можна викласти так: Громадянський Рух ОНОвлення — об’єднання людей, які прийняли рішення змінити себе і на цій основі збудувати СПАС та започаткувати громаду третього покоління.
|
|
|
Чому ГРОНО об’єднання безреєстраційне? Тому, що ніде юридично не зареєстроване. Його для держави не існує. Яка в цьому необхідність.
По-перше. Щоб відкинути можливі посягання політичних партій. Якщо де-юре організації немає, то і немає що очолювати та з чим об’єднуватися.
По-друге. Щоб у окремих народних трибунів не виникала спокуса осідлати хвилю. На гребені боротьби із владою пролізти у владу. Це винятково важливо. Моральний лик носія ідеї, у ході її практичного втілення, набуває величезної ваги. Адже розчарування, яким здатен отруїти справу не чистий на руку провідник, може на роки відкинути від неї народ. Найсвіжіший приклад — Помаранчева революція. Тому підозра, що очільники ГРОНО прагнуть стати очільниками нації, не повинна мати підстав.
По-третє. Захист від можливих нападок і провокацій. На ГРОНО не подаш у суд. Не закриєш юридично. Не призупиниш діяльність. Адже його не існує. Воювати з ГРОНО однаково, що кулаками з бджолиним роєм.
Та найважливіше — ідейна засада. Дуже принципово у протистоянні із владою мати безреєстраційний статус. Адже, що таке реєстрація? Офіційне визнання залежності від закону. А, що таке існуючий закон? Інструмент влади. І належить виключно владі. Бо, якою б прекрасною не була Конституція, як би не витьохкувала соловейком про права людини і народу, вся вона, від першої до останньої букви, написана владою і для влади. Уявіть ситуацію.
|
|
|
Ви побудували дім. Найняли домоправителя. І ось одного разу він каже:
— Пане господарю, щоб між нами не виникало непорозумінь, я написав закон. У ньому вказано, що цей дім належить вам, але керую ним я. А ще, я найняв суддю. В разі суперечки, мій суддя, на підставі мого закону нас розсудить.
Що скажете такому домоправителю? Очевидно:
— Чоловіче хитрий, забирай свій закон, іди до свого судді і бався з ним у законність скільки влізе.
Аналогічно. Якщо б існуюча Конституція мала стосунок до народу, він би керував владою, а не навпаки. А так — гендлярство домоправителя. Народ-господар мусить відгородитися і від хитро зіштукованих законів, і від найнятих прокурорів та суддів. Хай самі собі реєструються, судяться — рядяться у свою, так звану демократію, де всі нібито рівні перед законом. А народ житиме власним розумом, не питаючись дозволу у прислуги.
То що — відкритий заклик ігнорувати державну Конституцію? Ні. Навпаки — кожен, хто вступає в ГРОНО зобов’язаний бути законопослушним. Це головна вимога, що об’єднує усі соціальні категорії спаського народу. Просто поборник моральної україни, допоки вона не утвердилася на силі, перебуває одночасно у двох правових площинах. Як громадянин — підпорядковується зовнішнім законам, що прописані в Конституції, як спасівець — керується внутрішнім законом, якому заприсягнув у душі вступаючи в ГРОНО. Ці площини існують паралельно, незалежно одна від одної. Та час від часу пересікаються. Місце зустрічі — вибори. Про це нижче.
|
|
|
Символіка. Якою вона буде гадати важко. Креатив народу безмежний. Але є один сегмент, що потребує вирішення вже зараз. З чисто раціональних міркувань. Колір.
Справа в тому, що безреєстраційний статус не дає можливості ГРОНО проводити діяльність офіційно, через узаконені інституції. Єдиним рупором залишається масмедійний неформат. Та ще прямий контакт і візуальний вплив. Коли людина, вийшовши на вулицю, на власні очі бачить реальне співвідношення прихильників Моральної України до байдужої частини населення. Для цього має бути об’єднуюча відзнака. Найпростіше і найефективніше — колір. Смужка на піджаку, стрічка у волоссі, витребенька на сумочці, галстук, косинка, сукня — будь що. Головне, щоб кидалося в очі і перехожі могли зробити чітку ідентифікацію —йде прихильник суспільства справедливості.
|
|
|
Яка барва мала б стати об’єднуючою?
Жовта — одна з двох національного стягу. Зміст не лише патріотичний.
Серед різних, в основному романтичних пояснень української державної колористики є і трактування світотворче. Жовте і синє — поєднання духовного і фізичного (або матеріального). Нині панує матеріальне начало — синє. Так зване Суспільство Споживання. Його принцип: спочатку економіка — потім духовність. Вважається, чим багатшими ставатимуть люди, тим вище підніматиметься їх моральний рівень. Наскільки це вірно, бачимо із духовних «досягнень» західної культури. Особливо серед найбагатших, які, згідно синьої, матеріально-економічної доктрини, мали б бути ледь не святими.
Діаметрально протилежне духовне начало — жовте. Суспільство Справедливості. Його кредо: спочатку мораль — потім економіка. В широкому розумінні: поставте мораль над законом, щоб вона приборкала владу, і економічний достаток прийде, як неодмінний наслідок. Тому людина, що із внутрішніх переконань почепила жовто-сонячну відзнаку, відкрито оприлюднює свій цивілізований вибір: я не хочу більше жити за цінностями Суспільства Споживання, мій вибір — Суспільство Справедливості.
Структура. Оскільки ГРОНО формується з низів, це визначає його структуру. Вона не може бути стабільною. Тим паче, вибудовуватись за наперед визначеною схемою, як у інших утвореннях, що їх організовують згори. Рух знизу не визнає схем. Адже це океан. Народна стихія, яку неможливо вбрати в рамки. Вона перебуває в безперервному процесі, що постійно видозмінюється під дією обставин. Тому в ГРОНО структури, як такої, не існує. Принаймні на етапі становлення. Все перебуває в первозданному хаосі невпинно шукаючи найкращі форми самоорганізації. Тобто, структура ГРОНО росте і розвивається разом із розвитком всього об’єднання. Можна хіба що у загальних рисах визначити фази росту. Їх три.
Зародкова — коли на основі нової національної ідеї спонтанно утворюються крихітні осередки, які активно поширюють концепцію в довколишньому середовищі.
Організаційна — коли окремі осередки об’єднуються у більш широкі і організовані форми із признаками стабільної структуризації.
Організаційна — коли викристалізовується регіональна та всеукраїнська структура, здатна об’єднати величезні маси людей і визначити спільний план дій.
Інфраструктура. У юридично не існуючої організації не може бути юридично зареєстрованих засобів господарювання. В той же час люди мають десь збиратися, на чомусь працювати, їздити. Як бути? Очевидно одне — все належить віддати в руки громади. Покластися на народну самоорганізацію. Це неодмінна передумова побудови Моральної України. Адже СПАС не прийде сам по собі, як подарунок долі. За нього належить боротися. Самовіддано і багато. Але боротися не зі зброєю в руках, ризикуючи здоров’ям чи й життям, а з миром в серці, віддаючи ідеї лише дещицю власного часу та матеріальних статків. Іншими словами, інфраструктура ГРОНО — це тест на його затребуваність. Якщо людям потрібне об’єднання, що торує шлях до Суспільства Справедливості, вони знайдуть засоби, щоб забезпечити його життєдіяльність. (Хтось надасть приміщення, хтось оргтехніку, хтось автомобіль тощо). Якщо ні — ідея не на часі. Вона ще не стала пекучою потребою мас і народ не готовий на неї жертвувати в необхідних розмірах. Яка на церкву чи майдан.
Фінансування. Діяльність ГРОНО реалізується на громадські пожертви. Зміст подвійний.
1. Щоб бодай на гривню не залежати від олігархів, а значить влади.
2. Щоб влилася в ідею народна воля. Адже Моральну Україну влада не побудує. Радше навпаки. Тому, якщо прагнемо СПАСу, маємо зводити його за власні кошти, на власній силі.
Пожертви можуть бути публічні й таємні. Щоб людина, яка не бажає світитися перед владою, змогла здійснити перечислення. Зате витрати максимально прозорі. Аби кожен зміг зайти на сайт і до копійочки перевірити звітність.
Членство. Складається з трьох груп, що різняться рівнем активності і ступенем відданості СПАСькому руху — сподвижники, активісти, симпатики. Почнемо з наймасовішої, але найпасивнішої групи.
Симпатики. Щоб стати симпатиком гроно належить зробити моральний вибір. Його людина ставить сама перед собою і ні перед ким не звітується. Вибір складається з трьох простих зобов’язань.
1. Брати участь у виборах.
2. Голосувати за ту політичну силу чи лідера, які першим пунктом у передвиборній програмі записали зобов’язання прийняти Народну Конституцію (СПАС). Якщо серед підписантів не буде достойньої партії чи кандидата (на думку симпатика) — голосувати проти всіх.
3. Носити жовту символіку, допоки не буде прийнято Народну Конституцію.
І все. Жодних інших зобов’язань: зібрань, пікетувань, протистоянь з опонентами та владою. А значить, і небезпеки репресій. Людина живе мирним життям, в душі носить симпатію до СПАСу, на одежі сонячну відзнаку і очікує дня виборів. Коли зможе виконати відразу і громадянський обов’язок перед державою, і моральний перед ГРОНО. Звичайно, не забороняється вести й інше життя: бути активним політиком, партійцем, самовідданим борцем з режимом та несправедливістю. І перебувати при цьому в лавах симпатиків ГРОНО. Але це особиста справа кожного. До моральних зобов’язань стосунку не має.
Якщо людина внутрішньо заприсяглася дотримуватись трьох вищезазначених пунктів, вона може оприлюднити свій моральний вибір. Подати паспортні дані у найближчий осередок ГРОНО, або зареєструвати їх на відповідному інтернет-ресурсі. Процедура, звичайно, бажана для загального обліку Спаської громади, але не обов’язкова. Бо якщо, з якихось причин, хтось не зможе зголоситися і через це відмовить сам собі у статусі симпатика, втрата буде більшою.
Активісти. Три зобов’язання, що ставлять перед собою симпатики, стосуються і активістів: іти на вибори, голосувати за СПАСьких підписантів, носити жовту відзнаку. Окрім того додаються ще три:
4. Зареєструватися.
5. Поширити щонайменше дві брошурки «Нова національна ідея» та приймати участь у інших заходах ГРОНО.
6. Внести одноразову пожертву у сумі 10 грн у Фонд Ради Присяжних.
Кілька слів про останній пункт. Пожертва у Фонд РП несе подвійний зміст.
— Накопичення на які перший рік, аж до виборів, працюватиме РП, коли встановиться СПАСький лад. Тому кошти не використовуються на поточні потреби.
— Облік активної частини ГРОНОвської спільноти. Бо якщо кожний активіст перерахує рівно 10 грн, то загальна сума Фонду, якщо її поділити на 10, чітко вкаже на загальну кількість людей, що здійснили перерахунок.
Сподвижники. Керівники ГРОНО. Його ідейне обличчя. Головна відмінність від двох інших груп — аполітичність. Якщо симпатики та активісти абсолютно вільні у політичних вподобаннях, висловлюваннях та діях, то сподвижники — абсолютно не вільні. Окрім шістьох згаданих зобов’язань, вони беруть ще три:
7. Не бути членом партії, депутатської фракції чи громадського утворення.
8. Не висловлюватися публічно на будь-яку суспільно-політичну тему окрім ідеї побудови Моральної України.
9. Не посідати керівних посад у владі всіх рівнів та не брати участі у політичній діяльності протягом року з дня проголошення Народної Конституції.
Навіщо такий суворий політичний аскетизм?
Бо по керівництву ГРОНО люди визначатимуть моральний стержень ідеї. Наскільки задекларовані принципи відповідають дійсності. Особливо — позавладність. Це по-перше.
По-друге, щоб відкинути все, що роз’єднує. Національність, мова, релігія, культура, геополітика — ніщо не має вбивати клин між людьми що прагнуть Суспільства Справедливості. І якщо очільники ГРОНО твердо триматимуть лінію нейтралітету, не встряватимуть в дискусії, не відповідатимуть на образи, громадськість усіх регіонів та політичних вподобань матиме їх за своїх. А з ними і велику ідею.
Нарешті — щоб головне гасло Моральної України: «Народу — справедливість, владі — совість!» — стало всенародним. І безальтернативним. Щоб до нього не приплутувалися інші, менш важливі, що розмиватимуть головну ціль. Усі політичні, економічні, соціальні вимоги — потім. Коли запанує СПАС. Наразі, найменші намагання досягнути порозуміння у цих питаннях лише роз’єднують народ та посилюють гегемонію двоєдиної влади. Підливають масла у вогонь одвічної боротьби її правлячої та опозиційної половинок.
Діяльність. Левові зусилля покладаються на створення численної ГРОНОвської спільноти. Це першооснова. Бо виключно від виконання окресленого завдання залежить увесь подальший розвиток СПАСької ідеї. Для цього активісти та сподвижники ГРОНО ідуть в народ. Своєрідні «народники» ХХІ століття. Як вони це робитимуть, через сучасні засоби комунікації чи ногами — не суть важливо. Головне — «Нова національна ідея» має дістатися до свідомості кожного. Мета — утворити критичну масу суспільства, що стане домінуючим гравцем на політичній арені. Справа посильна. Коли взяти до уваги цінності, які проповідує СПАС та принципи толерантного впровадження ідеї, важко уявити людину, яка б залишалася байдужою до перспектив, що особисто їй несе новітній суспільний лад. Особливо людину пересічну, котру нещадно гнобить держава.
Паралельно група юристів доводить до належного рівня проект Народної Конституції та три системоутворюючих закони. А також розробляє Регламент Ради Присяжних, положення про АКЦЕНТ, ВІЧЕ, СОСС.
Інша група, що складається із діячів провідної інтелігенції, веде переговори із моральними авторитетами, які б могли увійти до першого складу Ради Присяжних.
Перший етап закінчується, коли ГРОНО розростається до такої чисельності, що на нього змушені звертати увагу політичні партії та лідери.
Другий етап: владоутворення.
Уявіть собі, що ГРОНО нараховує половину виборців України. Свідомих. Голос яких не купиш, які обов’язково прийдуть на вибори і проголосують, аби їхнє право не використав хто інший. Що робити політикам та партіям, котрі прагнуть пройти в парламент? Тим паче, виграти? Варіант один — на поклін до народу. Виконувати його вимогу. А саме: першим пунктом передвиборної програми зобов’язатися прийняти Народну Конституцію. Дуже важливо, щоб першим. Аби потім не відбріхувалися: є справи нагальніші. Якщо ні — політична сила не має шансів. Адже половина активних виборців точно за неї не проголосують. З іншої половини, левова частка не прийде на вибори, а з тих, що залишилися, чималу долю відберуть конкуренти. Образно кажучи, якщо ГРОНО наллється соком, у парламенті не буде жодної партії, яку б народ не змусив заприсягнутися у любові до народної Конституції. Все стане на свої місця. Вперше у світовій історії не політики розказуватимуть людям як правильно жити, а свідоме громадянське суспільство політикам. Не партії купуватимуть виборців, а народ скупить гамузом усі партії, як своїх васалів. Аналогічно з мажоритарниками та Президентом. І не важливо, які наступні пункти тієї чи іншої партійної програми, не важливо, хто прийде до влади — головне, щоб утвердили Народну Конституцію. Якщо це станеться, країною керуватиме народ, а не партія, що перемогла на виборах. Бо маючи в руках раду Присяжних, референдуми, свободу слова та дієвий громадянський протест, на який РП змусить реагувати владу — народ швидко обрубає щупальця партійному егоїзму. Заставить виконувати свою волю. І ТІЛЬКИ СВОЮ!
Та ось, сталося. Парламент сформувався винятково із «щирих поборників» СПАСу. Де гарантія, що не буде, як з депутатськими привілеями? Перед виборами усі обіцяють урізати, а після — „казав пан кожух дам…”
Дійсно, є така проблема. Далеко не факт, що прийшовши до влади на платформі Народної Конституції, обітцяльники стрімголов понесуться її впроваджувати. Собі ж на лихо. Що робити в такому випадку. Життя покаже. Але, кому покаже, мало не здасться. Принаймні, є три больові точки, на які воно буде тиснути.
1. Зобов’язання. Хоч крути, хоч верти, а воно таки є. Прописане чорним по білому. Постійно колотиме очі та дражнитиме собак.
2. Опозиція. Теж пальця в рот не клади. Гризтимуть, аби якомога дошкульніше кусьнути провладну більшість.
3. народ. А ось тут — злазьте куме, приїхали. Це навіть не два попередніх пункти разом узятих. Все по дорослому. Адже справу маємо з високоорганізованим громадянським суспільством. Інакше, воно б не створило ГРОНО і не заставило партії підписати кабальні для себе зобов’язання. Це знак, що потуга мирного спротиву у такому суспільстві гігантська. Не важливо, як він проявлятиметься: у формі загальнонаціонального страйку, бойкоту, блокування чи ще якось — фінал один. У влади жодних шансів. Найперше тому, що СПАСький люд не роз’єднаєш. Не нацькуєш, як завжди, один регіон на інший, щоб потім чужими руками тягати каштани з жару. Жодні національні, геополітичні, релігійні і т. д. технології не діятимуть, оскільки об’єднання ГРОНО створилося на принципово позаконфліктній основі. Це його суть. Якраз навпаки. Люди, що прагнутимуть побудови Моральної України дуже згуртуються. Не залежно від мови, культури, розуміння історії та всього іншого, виступатимуть єдиною лавою у заповітному прагненні приборкати владу. Тому, якщо і вибухне протест, то всенародний. І всепереможний. Суспільство змусить парламентарів конституційною більшістю прийняти народну Конституцію разом з пакетом документів, що стосуються чотирьох системотворчих законів, трьох допоміжних структур РП та двох перших кроків становлення Спаської держави. А Президенту не залишиться нічого іншого, як сумирно підписати.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 245; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!