Методи регулювання зовнішньої торгівлі.
Методи регулювання ЗТП
Економічні (тарифні та нетарифні) Не економічні ( не тарифні)
Економічні:
Тарифні:
Мито – сума плати за перетинання товаром кордону
Тариф – норма нарахування мита
§ Адвалерний – відсоток від вартості товару
§ Специфічний – в залежності від постачальників
§ Альтернативний
§ Комбінований
За розміром мито:
§ Одноколонне
§ Двоколонне
§ Багато колонне
Закономірності тарифів
§ Чим більший рівень розвитку країни, тим менше тарифи
§ Тарифи розрізняють в залежності від ступеня обробки товару:
- Сировина – без мита
- Напівфабрикат – помірне мито
- Готові вироби – високі, особливо на товари не першої необхідності.
Приклад : ЄС сировина – 1%, напівфабрикати – 5%, готові вироби – 16%, водка – 25%, ікра – 30%.
Всі тарифи за звичай багато колонні.
В світі існує система приферецій:
1. загальна система – тим, що розвиваються
2. глобальна система – це країни, що розвиваються дають преференції друг другу.
В основі тарифів лежить так звана, гармонізована система опису і кодування товарів. Міжнародне бюро митних тарифів та послуг
Економічна роль тарифів імпортованих товарів та послуг:
- споживачі
- вітчизняні товаровиробники
Якщо тариф не несе заборонного характеру, то він приносить доход державі, який = ставка тарифу х вартість імпорту. Тарифи стримують НТП, бо власні підприємства не мають стимулу для підвищення їх якості. Тарифи призводять до торгових війн і втрат з обох сторін. СОТ дозволяє використовувати тарифи:
|
|
§ в захисних цілях на товари розмір завозу яких загрожує національному виробництву;
§ як міра, яка попереджає про порушення суспільних інтересів в цій сфері;
§ як відповідь на дискримінацію свого експорту в інші країни;
Компенсаційні збори (обмеження імпорту країни)
Їх розмір не фіксується, він змінюється від зміни світових і внутрішніх цін.
Ціна внутр. – Ціна світ
3. Антидемпінгові збори. Демпінг:
§ Розбійний (тимчасовий) витиск конкурентів – заборонений.
§ Постійний ( необмежений в часі) – в 70рр. Японія входила на ринки.
§ Соціальний (низькій рівень витрат виробництва із-за низької заробітної плати і низьких витрат на екологію)
Сутність антидемпінгової процедури.
В суд подають національні виробники аналогічної продукції на державу експортере. Береться країна аналог яка виробляє таку ж продукцію співставляються показники і утверджуються результати
4. Дискримінація імпорту. Податок на товари з однієї країни більш ніж з іншою.
5. Економічні методи стимулювання експорту:
§ пряме фінансування експорту виробництва
§ не пряме фінансування експорту виробництва: держава датує – банки, а вони в свою чергу надають безвідсоткові або з низькою відсотковою ставкою кредити виробникам певного виду продукції
|
|
§ зниження податкової ставки з експортерів
§ кредитування експорту: внутрішнє (кредитує власний виробник), зовнішнє (кредитує покупець), „зв’язаний кредит”
§ страхування експорту: внутрішнє (держава надає кредити страховим компаніям а вона фінансує витрати)
Не економічні методи:
1. адміністративні – угоди між країнами законодавчі акти між країнами (ембарго)
Кількісні:
§ ліцензування – система письмах дозволів на експорт/імпорт товарів
§ квотування – визначення кількості товарів, що може дати експортовано/імпортовано
§ контингентування – визначення видів і кількості товарів вивоз/ввоз на визначені події (ярмарки, виставки)
§ імпортні заборонні списки
3. Спеціальні методи – технічні і інші спеціальні вимоги, міжнародні регіональні і національні стандарти, система сертифікації, інспекції якості продукції.
25. Міжнародні організації з регулювання торговельних відносин.
1. ГАТТ (Загальна угода з торгівлі і тарифів) – звід правил, закономірностей світової торгівлі, своєрідна її конституція.
|
|
СОТ (Світова організація торгівлі)- поч. дії з 1995р. Займається проблемами світової торгівлі товарами і, крім того, регулюванням ринку послуг, питаннями навколишнього середовища, охорони прав інтелектуальної власності й ін.
2. ЮНКТАД (конференція ООН з торгівлі і розвитку)- створена в 1964р. Основні функції: розробка багатосторонніх правових актів в сфері світової торгівлі, допомога в узгодженні політики урядів і регіональних угрупувань в сфері торгівлі і розвитку, задоволення спеціальних потреб найменш розвинутих країн, сприяння їх розвитку через включення в міжнародну торгівлю.
3. Рада митного співробітництва (РМС) – створена у 1950р. з метою узгодження й уніфікації митних систем, митних процедур, відповідного законодавства.
4. Міжнародна торговельна палата (МТП) – створена в 1922р., займається встановленням і поширенням звичаїв, правил і норм міжнародної торгівлі, координує діяльність аналогічних національних палат.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 418; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!