Місце України в міжнародному поділу праці
Роль України в міжнародному поділі праці низька і мало ппомітна ( країни СНД дають 3% відсотки від ВВП світу).
Особливості МПП:
1) сировинна спрямованість експорту ( 80% експорту – сировина)
2) готова продукція недостатньо конкурентно спроможна, крім:
§ авіація
§ зброя
§ космічна
§ суднобудівна
3) не завжди продумана зовнішньоекономічна політика країни по лібералізації зовнішньої торгівлі
4) в іноземних країнах нашу продукцію часто не допускають шляхом квотування
5) капітали до нас не йдуть
6) над звичайно висока енергоємність виробництва
7) В сучасному експорті переважають продути металургії, що обумовило зміни в структурі виробництва країни, що обумовило в свою чергу процес до індустріалізації країн
1991-2003р. – питома вага в виробництві збільшилась з 23% до 59% (металургія, хімічна, нафтова), а машинобудування, металообробна, харчова, легка зменшились з 77% до 41%
Загострення проблем економічної безпеки країни. Стан економічної безпеки країни – означає сталість основних пропорцій, які зберігаються на при порушенні зовнішньоекономічних зв’язків.
Параметри безпеки:
1. Імпортна продукція в продовольстві не повинна бути більше 30%
2. Експорт готової продукції повинен бути не менше 40% (в України менше 20%)
3. Доцільне співвідношення доходів не повинно бути більше 1/10 ( в України 1/50)
4. За межею бідності не може бути більше 10% відсотків населення ( в Україні 40%)
|
|
Сучасні тенденції розвитку міжнародних економічних відносин.
В економіці іде безперервний інноваційний процес в якому зливаються зміни в технологічній і соц. сфері. Визначною виробничою силою стала інформація. Головною сферою зайнятості стає сфера послуг; на базі чого формується новий сектор інформаційної та інтелектуальної власності. Система підприємництва набуває рис соц. орієнтації (розвинуті країни). Посилюється взаємозалежність країн, цілісність світової економіки.
Глобалізація, її сутність і прояви.
Глобалізація світової економіки – процес посилення взаємозалежності економік різних країн до такого ступеня, що зміни в одній зачіпають інтереси інших, тобто процес поглиблення інтернаціоналізації економік.
На її основі формується відносно цілісна економічна система, яка охоплює територію всієї планети і диктує загальні правила поведінки національним економікам. Поступово глобалізація виходить за економічні рамки і впливає на всі сфери суспільного життя: політику, ідеологію, культуру. Це об’єктивний процес, який не залежить від волі окремої людини.
Сутність, причини і форми міжнародної економічної інтеграції.
|
|
Інтеграція – такий ступінь інтернаціоналізації, при якому здійснюється взаємопроникнення економік країн.
Види інтеграції:
§ стихійна
§ організована – оформлена договорами, угодами
Причини інтеграції:
1. Причини – передумови
§ близькість рівнів економічного розвитку і ступенів економічної зрілості;
§ географічна близькість, історичні зв’язки економік;
§ спільність економік і інших проблем розвитку країн
Причини – стимули
§ поглиблення МПП
§ ріст масштабів МЕВ
§ конкуренція
§ протиріччя
§ політика
Цілі інтеграції:
§ подолання конкуренції
§ зростання економіки
§ збільшення ринків
§ вирішення спільних проблем
Форми інтеграційних об’єднань
§ Зона вільної торгівлі – це об’єднання в якому між країнами полегшується митні обмеження або взагалі відміняються, хоча зберігається митний контроль і торгову політику до третіх країн здійснюють самостійно.
§ Митний союз (блок) – це єдина система зовнішньоторговельних бар’єрів, а між собою їх зовсім немає
§ Спільний ринок – це свобода переміщення не тільки товарів, а й всіх факторів виробництва (капітал, робоча сила, фінанси – валюта)
§ Повний економічний союз – уніфікація економічної політики країн
|
|
11. Масштаби, значення і проблеми європейської інтеграції.
Інтеграція почалася давно, перші кроки до неї:
1921р. – створення БЛЕС ( Бельгія + Люксембург економічний союз)
1944р.(48) – виникло об’єднання Бенілюкс.
1951р. – виникає Європейське об’єднання вугілля і сталі ЄОВС (Франція, ФРГ, Італія, Бенілюкс)
1953р – ті ж країни створили об’єднання ЄвроАтом ( сполучення урядових і неурядових установ)
1957р. – Європейська економічна союз(1958-початок дії). (6 країн: ФРН, Франція, Італія, БеНіЛюкс)
1973р. – Великобританія, Данія, Ірландія
1981р. – Греція
1989р. – Іспанія, Португалія
1995р. – Швеція Фінляндія Австрія Норвегія (заморозила)
2004р. – Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Кіпр(грецька частина).
2007р.(січень) – Болгарія і Румунія.
Зараз 27 країн!
Рада Європи (1949) – це суспільно-політична організація в яку входять біля 40 країн.
1959р. – Європейська асоціація вільної торгівлі (11) на чолі з Великобританією, сьогодні в це об’єднання входять: Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Ліхтенштейн.
ЦЕФТА – 1992р. – центрально європейська асоціація вільної торгівлі: Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Словенія, Болгарія, Румунія.
Ціль – підготовка до вступу в ЄС.
|
|
1992р. – Рада країн Баренцового моря – Фінляндія, Швеція, Норвегія, Росія
Ціль – регіональне співробітництво. Основні напрямки:
- спрощення пересування через кордони товарів, послуг, людей
- співробітництво в сферах транспорту, культури, енергетики
- зближення прикордонних областей
1993р. – рада країн Балтійського моря – Данія, Німеччина, Швеція, Латвія, Естонія, Росія, Литва
Співробітництво в різних сферах, поступове створення так званого „Євро регіону – Балтика” з спрощеним режимом в сферах транспорту і енергетики.
Планується створення енергетичного кола і газового кола.
1993р. – Балтійська зона вільної торгівлі – Естонія, Литва, Латвія
1978р. – Центральноєвропейська ініціатива (16) в тому числі: Австрія, Італія, Боснія, Молдова, Румунія, Україна, Білорусія. Ціль: регіональне співробітництво: транспорт, екологія, туризм . ..
1992р. – Організація Чорноморського Економічного співробітництва (ОЧЕС). Створена за ініціативою Туреччини (11): Азербайджан, Арсенія і т.д
Ціль: створення транспортних коридорів, зони вільної торгівлі.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 286; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!