Міжнародні економічні організації поза системою ООН.
Поза ООН:
§ усі не урядові організації – міжнародна торгова палата.
§ усі галузеві організації типу картелів (Рада митного співробітництва ОЕСР.
1. МОП (1919р.), більше 170 країн входять у неї. Функції:
§ сприяння розробці національних програм для забезпечення повної зайнятості і росту життєвого рівня
§ поліпшення умов праці, охорони здоров’я, життя.
§ визначення права на колективне проведення переговорів і співпраці між роботодавцями і праівниками
2. ЮНКТАД – конференція ООН з торгівлі і розвитку (1964р.). Функції:
§ обговорення проблем міжнародної торгівлі
§ допомога країнам з перехідним типом економіки і тим, що розвиваються в інтегрування міжнародної торгівлі;
§ проведення діалогів з питань організації, розвитку міжнародної торгівлі;
Напрями:
1) розроблений кодекс поведінки для ТНК, створена комісія, що до ТНК:
§ комісія з науки і техніки; торгівля товарами і послугами;
§ комісія по інвестиціях
2) була створена, так звана, „Загальна система преференцій для країн, що розвиваються” (1968р.) – всі розвинуті зобов’язані надавати пільги країнам, що розвиваються;
Міжнародна торгівельний центр – допоміжна при ЮНКТАД. Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі.
3. Міжнародна торгівельна палата – не урядова організація членами якої є крупні підприємства (1919). Функції: захист прав приватної власності, вільної конкуренції, лібералізації ЗЕД, допомога країнам інтегруватися в світове господарство. (Союз підприємці, ТПП)
|
|
4. СОТ. ГАТТ – генеральна угода про тарифи і торгівлю 1944р. на Бретен-Вудській конференції. З правом дії з 1947р. ГАТТ – звід законів, конституція Світової торгівлі. Спочатку її підписали 23 країни. Поступово цей звід трансформується. СОТ з’являється з 1995 року. У неї входять 147 країн. Їх об’єм торгівлі становить 96% від світової торгівлі. Не входять: Росія, Казахстан, Туркменістан, Пн. Корея, Україна, Білорусь та ін. Основні принципи вирішення питань:
§ консолідація
§ переговори
§ недискримінація країн
Принципи торгівлі:
§ найбільше сприяння
§ національний режим
§ заборона демпінгу і дозвіл на антидемпінгові збори
§ можливість прийняття зворотних змін по відношенню країн, які не виконали ці правила.
Україна і міжнародні економічні організації.
Україна є членом:
§ МВФ(1992)
§ МБРР
§ ЕБРР(1991)
§ МТП(1998)
§ МОП(1954)
§ Рада митного співробітництва (1990)
Органи, які займаються ЗЕД:
1. ВРУ – приймає закони, які визначають структуру органів державного регулювання ЗЕД; затверджує митні тарифи
2. КМУ – координує ЗЕД, видає ліцензії, веде різні переговори.
3. НБУ – формує золотовалютний резерв, підтримує курс валют експортно-імпортних операцій
|
|
4. ДУМКУ – державне управління митного контролю України
ТПП
Теорії міжнародної торгівлі.
Міжнародна торгівля – це історична перша форма міжнародних економічних відносин в основі якої лежить МПП. Це результат взаємодії попиту і пропозиції на конкурентному ринку.
Міжнародний ринок – це обмін товарами між країнами на основі МПП.
Місце міжнародної торгівлі визначається:
§ через неї реалізується результат взаємодії всіх МЕВ
§ Міжнародна торгівля товарами стимулює розвиток ринку послуг
§ Зростає об’єм зв’язків – є основою інтеграції.
§ Міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню МПП
Історія:
1. Меркантилізм: ранній і пізній.
Ранні меркантилісти: основне багатство – золото. Але їх течія допомогу в торгівлі не давала.
Пізні: Країна повинна мати активний торговий баланс.
Торговий баланс – співставлення вартості експорту і імпорту країни. Торговий баланс є активним, якщо експорт перевищує імпорт, і пасивним, якщо імпорт перевищує експорт.
2. Потім вступила в дію класична ек. теорія:
- Теорія абсолютних переваг (Адам Сміт): країни експортують товари, які вони виробляють з меншими витратами ( тобто в виробництві яких вони мають абсолютні переваги ) і імпортують товари, які в інших країнах виробляються з меншими затратами. Але ця теорія не відповідає на питання6 чому торгують між собою країни, навіть не маючи абсолютних переваг в виробництві тих чи інших товарів. На це питання відповідає теорія відносних переваг.
|
|
- Теорія відносних переваг (Давід Рікардо): якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно низькими витратами порівняно з іншими країнами, то торгівля буде взаємо корисною для обох країн, не залежно від того, є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, чім в іншій. Поки в співвідношенні внутрішніх цін між країнами є різниця, кожна з них має порівняльні переваги, тобто у неї завжди знайдеться такий товар, виробництво якого більш корисне при існуючому співвідношенні витрат, чим виробництво інших.
3. Теорія розміру країн: Великі країни, порівняно з малими, експортують меншу частку виробленої продукції та імпортують меншу частку товарів. Великі країни мають різноманітніші ресурси, вищі транспортні витрати у міжнародній торгівлі, а також можуть здійснювати великосерійне виробництво.
4. Теорія співвідношення факторів виробництва: різниця у відносних цінах на товари у різних країнах різна, отже, торгівля між ними пояснюється різною відносною націленістю країн факторами виробництва.
|
|
5. теорія вирівнювання цін на фактори вир–ва.
6. Теорія життєвого циклу товару
7. Теорія подібності країн
8. Теорія конкурентних переваг.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 587; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!