Міжнародні економічні організації поза системою ООН.



Поза ООН:

§ усі не урядові організації – міжнародна торгова палата.

§ усі галузеві організації типу картелів (Рада митного співробітництва ОЕСР.

1. МОП (1919р.), більше 170 країн входять у неї. Функції:

§ сприяння розробці національних програм для забезпечення повної зайнятості і росту життєвого рівня

§ поліпшення умов праці, охорони здоров’я, життя.

§ визначення права на колективне проведення переговорів і співпраці між роботодавцями і праівниками

2. ЮНКТАД – конференція ООН з торгівлі і розвитку (1964р.). Функції:

§ обговорення проблем міжнародної торгівлі

§ допомога країнам з перехідним типом економіки і тим, що розвиваються в інтегрування міжнародної торгівлі;

§ проведення діалогів з питань організації, розвитку міжнародної торгівлі;

Напрями:

1) розроблений кодекс поведінки для ТНК, створена комісія, що до ТНК:

§ комісія з науки і техніки; торгівля товарами і послугами;

§ комісія по інвестиціях

2) була створена, так звана, „Загальна система преференцій для країн, що розвиваються” (1968р.) – всі розвинуті зобов’язані надавати пільги країнам, що розвиваються;

Міжнародна торгівельний центр – допоміжна при ЮНКТАД. Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі.

3. Міжнародна торгівельна палата – не урядова організація членами якої є крупні підприємства (1919). Функції: захист прав приватної власності, вільної конкуренції, лібералізації ЗЕД, допомога країнам інтегруватися в світове господарство. (Союз підприємці, ТПП)

4. СОТ. ГАТТ – генеральна угода про тарифи і торгівлю 1944р. на Бретен-Вудській конференції. З правом дії з 1947р. ГАТТ – звід законів, конституція Світової торгівлі. Спочатку її підписали 23 країни. Поступово цей звід трансформується. СОТ з’являється з 1995 року. У неї входять 147 країн. Їх об’єм торгівлі становить 96% від світової торгівлі. Не входять: Росія, Казахстан, Туркменістан, Пн. Корея, Україна, Білорусь та ін. Основні принципи вирішення питань:

§  консолідація

§ переговори

§ недискримінація країн

Принципи торгівлі:

§ найбільше сприяння

§ національний режим

§ заборона демпінгу і дозвіл на антидемпінгові збори

§ можливість прийняття зворотних змін по відношенню країн, які не виконали ці правила.

Україна і міжнародні економічні організації.

Україна є членом:

§ МВФ(1992)

§ МБРР

§ ЕБРР(1991)

§ МТП(1998)

§ МОП(1954)

§ Рада митного співробітництва (1990)

Органи, які займаються ЗЕД:

1. ВРУ – приймає закони, які визначають структуру органів державного регулювання ЗЕД; затверджує митні тарифи

2. КМУ – координує ЗЕД, видає ліцензії, веде різні переговори.

3. НБУ – формує золотовалютний резерв, підтримує курс валют експортно-імпортних операцій

4. ДУМКУ – державне управління митного контролю України

ТПП


Теорії міжнародної торгівлі.

Міжнародна торгівля – це історична перша форма міжнародних економічних відносин в основі якої лежить МПП. Це результат взаємодії попиту і пропозиції на конкурентному ринку.

Міжнародний ринок – це обмін товарами між країнами на основі МПП.

Місце міжнародної торгівлі визначається:

§ через неї реалізується результат взаємодії всіх МЕВ

§ Міжнародна торгівля товарами стимулює розвиток ринку послуг

§ Зростає об’єм зв’язків – є основою інтеграції.

§ Міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню МПП

Історія:

1. Меркантилізм: ранній і пізній.

Ранні меркантилісти: основне багатство – золото. Але їх течія допомогу в торгівлі не давала.

Пізні: Країна повинна мати активний торговий баланс.

Торговий баланс – співставлення вартості експорту і імпорту країни. Торговий баланс є активним, якщо експорт перевищує імпорт, і пасивним, якщо імпорт перевищує експорт.

2. Потім вступила в дію класична ек. теорія:

- Теорія абсолютних переваг (Адам Сміт): країни експортують товари, які вони виробляють з меншими витратами ( тобто в виробництві яких вони мають абсолютні переваги ) і імпортують товари, які в інших країнах виробляються з меншими затратами. Але ця теорія не відповідає на питання6 чому торгують між собою країни, навіть не маючи абсолютних переваг в виробництві тих чи інших товарів. На це питання відповідає теорія відносних переваг.

- Теорія відносних переваг (Давід Рікардо): якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно низькими витратами порівняно з іншими країнами, то торгівля буде взаємо корисною для обох країн, не залежно від того, є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, чім в іншій. Поки в співвідношенні внутрішніх цін між країнами є різниця, кожна з них має порівняльні переваги, тобто у неї завжди знайдеться такий товар, виробництво якого більш корисне при існуючому співвідношенні витрат, чим виробництво інших.

3. Теорія розміру країн: Великі країни, порівняно з малими, експортують меншу частку виробленої продукції та імпортують меншу частку товарів. Великі країни мають різноманітніші ресурси, вищі транспортні витрати у міжнародній торгівлі, а також можуть здійснювати великосерійне виробництво.

4. Теорія співвідношення факторів виробництва: різниця у відносних цінах на товари у різних країнах різна, отже, торгівля між ними пояснюється різною відносною націленістю країн факторами виробництва.

5. теорія вирівнювання цін на фактори вир–ва.

6. Теорія життєвого циклу товару

7. Теорія подібності країн

8. Теорія конкурентних переваг.


Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 587; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!