Транснаціональні компанії, їх види, масштаби діяльності,
Економічна роль.
ХХ ст. Характеризується інтенсивною інтернаціоналізацією виробництва, яка на сьогодні прийняла форму глобалізації економіки в основі чого лежить рух капіталу і діяльність ТНК.
Міжнародна компанія – компанія, що здійснює капіталовкладення в різних країнах світу. Види міжнародних компаній:
1. міжнаціональна компанія – компанія, що діє на основі об’єднання капіталів декількох країн.
2. Транснаціональні компанії – національні за походженням, міжнародні за масштабами дій.
ТНК за критеріями ЄБРР:
1. капітал не менше 1 млрд. $.
2. свої підприємства не менше 20 країн світу
3. таких компаній коло 1000
Об’єми продажів закордонних дочірніх компаній становив 13 трильйонів $, що в 2 рази більше світового експорту, більше половини всіх продажів ТНК приходиться на 100 компаній. На ТНК приходиться більше 50% промислового світового виробництва, більше 80% патентів і ліцензій, 90% ПЗІ, 67% міжнародної торгівлі. Одна із важливих сучасних тенденцій є злиття і поглинання.
В 1998 – злиття Chrisler і Даймлер Бенз
В 1999 – Ford+Volvo+33% Nissan
Характерні риси ТНК:
- розвинута закордонна мережа
- значна інтенсивність внутрішньокорпоративної торгівлі
- відносна незалежність в прийнятті операційних рішень
- мобільність кадрів
- використання нових технологій в рамках замкнутої корпоративної системи
За організацією: вертикальні і горизонтальні
1. вертикальні – філії за кордоном, постачальники напів фабрикатів, материнські компанії
|
|
|
2. горизонтальні – філії повністю або частково дублюють діяльність материнської компанії.
Приймаюча країна:
Позитив
- отримує нові технології
- росте об’єм виробництва, зайнятості
Негатив
- значна частина прибутку вивозиться
- можливість зосередження в країнах „брудного” виробництва, використання трансферних цін
- можливість політичного тиску
Країна базування:
Позитив:
- приток прибутків, поповнення держаного бюджету
- можливість розповсюдження економічного впливу
Негатив
- вивезення капіталів іде в пасив платіжного балансу
Вільні економічні зони, їх класифікація, особливості
Функціонування.
Вільні економічні зони – це обмеженні території, міста, порти, в яких діють пільгові економічні умови для іноземних підприємств та спільного підприємництва орієнтовані на вирішення зовнішньо-торгівельних загальноекономічних, соціальних і науково-технічних задач.
Цілі
§ Притягнення іноземного капіталу
§ Прискорення розвитку регіону
§ Освоєння його ресурсів
§ Збільшення експортного потенціалу і імпортзаміщуючого виробництва
§ Придбання досвіду хазяйнування
|
|
|
§ Навчання спеціалістів міжнародного бізнесу
§ Створення інфраструктури зовнішньоекономічних зв’язків
Види пільг:
1) зовнішньо-торгівельні (зменшення мита)
2) фінансові (орендна плата за землю, комунальні послуги)
3) фіскальні ( податкові пільги – податок на прибуток)
4) адміністративні (режим вв’їзду/виїзду працівників)
Зони вільної торгівлі – найбільш типові:
§ зовнішньо-торгівельні (порти, аеропорти, вокзали, прикордонні)
§ зони експортного виробництва (експорт)
§ функціональні (галузеві): „технологічні парки”, туристично-рекреаційні, зони страхових і банківських послуг, імпортно-промислові(офшорні)
Офшори – це зони де діють пільгові умови оподаткування
- комплексні зони
Україна. ВРУ приймає закон. Найперша „Сиваш”. 24 – вільні економічні зони.
Міжнародна міграція робочої сили, її види, масштаби, значення.
Міжнародна міграція робочої сили (ММРС) – її переміщення через кордони в пошуках кращих умов праці і життя. Це важливий елемент міжнародного ринку, це одночасно і форма відносного перенаселення.
Еміграція – виїзд з країни. Імміграція – притік роб. сили в країну. Рееміграція – повернення роб. сили, що виїхала з країни.
Причини міграції: політичні, економічні. Їдуть в основному люди з країн з низьким рівнем доходів у країни з високим рівнем доходів.
|
|
|
Етапи міграції:
1. к. 18ст. – поч. 19ст. з Європи в США пересувалось населення;
2. 20ст. – період 1-2 Світових війн;
3. 1956р. із Угорщини в інші країни; 1967р. – із Чехословаччини; після 60-х р. – із Куби;
4. виникає явище “відтік умів” із Європи, Азії у США, із Індії у Великобританію, із Єгипту, Алжиру у Францію;
5. 90-ті рр. – інтенсивний потік з країн з перехідною економікою в розвинуті країни світу. Канада як транзитна територія в Америку.
Причини міграції:
- незадоволення умовами життя і можливості їх покращити;
- нерівномірність економічного розвитку країн, асинхронність промислового циклу (економіка розвивається циклічно, цикл – від однієї кризи до іншої). Велика депресія 1929-1933рр.
- збільшення витрат на підготовку роб. сили примушує під-ва шукати дешеву, підготовлену робочу силу;
- хронічне масове безробіття в країнах міграції. Розрізняють країни еміграції та країни імміграції;
- інтеграція;
- неекономічні фактори: культура, екологія, право, політика і т.д.
Форми міграції роб. сили, які залежать від критеріїв:
1. від тривалості: постійна (безповоротна) – промислові робітники; тимчасова – спеціалісти, науковці, журналісти; сезонна – аграрне перенаселення (збор врожаю), сезонні туристи.
|
|
|
2. від характеру переміщення (від правового статусу мігрантів): легальна/нелегальна, добровільна/примусова;
3. міграція в прикордонних межах;
4. еміграція без виїзду – це робота на іноземні компанії у власній країні;
5. “відтік умів” – еміграція високо кваліфікаційної роб. сили.
Наслідки міграції:
1. вплив на ринок праці:
- в країнах еміграції виграють ті, хто залишався, бо зменш-ся конкуренція, збільшується з/п; програють – наймачі, споживачі товарів (підвищення ціни);
- в країнах імміграції виграють - підприємці від додаткової роб. сили, зменш-ся з/п і ціни споживання; програють – місцеві робітники, менша з/п, більша конкуренція. В цілому виграють мігранти і приймаюча країна, а країна – еміграції більше втрачає. Виграє міжнародна економіка.
2. вплив на фінанси країни – мігранти не платять податки в своїй країні, а платять в приймаючій, де і користуються суспільними благами.
- в країнах – еміграції вони втрачають блага (соц. захищеність), але більше втрачає країна – еміграції у вигляді податків, ніж зберігає у на суспільних витратах. Мігранти – молодь, отримавши освіту платять податки в інших країнах. В країни – еміграції ідуть перекази грошей родичам;
- в країнах – імміграції – витрачаються кошти на соц. програми, але отримує податки більше ніж ці програми. Чистий тягар – це політичні біженці.
Неринкові наслідки: міграція знань талантів; перенаселеність і соц. непорозуміння.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 328; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!