Банківський переказ, його види
Банківський переказ - розрахункова операція, яка здійснюється через подання телеграфного чи поштового платіжного доручення одного банку іншому.
Вексель, його види
Вексель - це цінний папір, що містить безумовне боргове зобов'язання. При розрахунках зі зовнішньоторгових операцій використовуються простий та переказний (тратта) векселі.
Переказний вексель — безумовна пропозиція трасанта, адресовану трасату, сплатити третій особі в установлений термін вказану суму. При виникненні такого грошового зобов'язання трасант стає і кредитором відносно трасата, і боржником відносно ремітента.
Простий вексель виставляється не кредитором, а боржником, який називається векселедавцем. Останній бере зобов'язання сплатити кредитору певну грошову суму в обумовленому місці у визначений термін.
У складанні простого векселя беруть участь дві особи -векселедавець (платник) та векселетримач (отримувач коштів за векселем), перевідного векселя - три особи: трасант (особа, яка видала вексель чи наказ платити), трасат (платник за векселем) та ремітент (особа, на користь якої видано вексель).
Інколи в міжнародних розрахунках для оплати товарів, що надходять з консигнаційних складів, або при перерахуваннях за поставлені товари використовується чекова форма розрахунків. Чек є безумовним наказом банку-платнику від імені особи, що видала чек, сплатити власнику чека певну суму.
|
|
ТЕМА 9. ВАЛЮТНІ ТА КРЕДИТНІ РИЗИКИ, СПОСОБИ ЇХ СТРАХУВАННЯ
Загальна характеристика валютного та кредитного ризиків.
Захисні застереження.
Методи страхування кредитних та валютних ризиків.
Загальна характеристика валютного та кредитного ризиків.
В умовах інтеграції у світовий фінансовий ринок питання правильної оцінки та правильної побудови системи управління валютним ризиком для комерційного банку є надзвичайно важливим завданням.
Зовнішньоекономічні операції пов'язані з різного роду валютними ризиками, небезпекою валютних (курсових) втрат, які можуть виникнути у зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти щодо національної при проведенні зовнішньоторговельних, кредитних та валютних операцій. При цьому, експортер може зазнати збитків (курсових втрат) при зниженні курсу іноземної валюти щодо національної — в період між підписанням контракту та здійсненням за ним платежів. Курсові втрати імпортера пов'язані з ймовірним підвищенням курсу валюти, в якій передбачені розрахунки за контрактом.
Під валютним ризиком розуміють можливість грошових втрат в результаті коливань валютних курсів.
Головним чинником валютних ризиків є коротко- та довгострокові коливання обмінних курсів, що залежать від попиту й пропозиції валюти на національних і міжнародних валютних ринках. У довгостроковому плані визначальну роль відіграє загальний економічний стан країни, рівень виробництва, збалансованість основних макроекономічних пропорцій, обсяги зовнішньої торгівлі тощо, а в короткостроковому — збалансованість окремих ринків і загальний стан ринкового й конкурентного середовища.
|
|
Ефективна робота комерційного банку на валютному ринку залежить не лише від валютного ризику, а й від комплексу супутніх ризикових складових, з якими дуже тісно пов'язаний валютний ризик.
Валютний ризик є специфічним видом ринкового ризику. Його сутність полягає у можливості фінансових втрат за балансовими та позабалансовими статтями у зв'язку зі зміною ринкових умов і, відповідно, з рухом ринкових валютних курсів. Ці фінансові втрати можливі у разі: а) переоцінювання відкритих валютних позицій (коротких та довгих), б) проведення операцій на строковому ринку — переоцінювання позабалансових статей за похідними фінансовими інструментами, угодами форвард, своп, ф'ючерсами, опціонами).
Валютний ризик є наслідком незбалансованості активів і пасивів щодо кожної з валют за термінами і сумами. За характером і місцем виникнення валютні ризики поділяються на:
|
|
* операційні;
* трансляційні (бухгалтерські);
* економічні.
Операційний ризик пов'язаний з торговельними операціями, а також із грошовими угодами з фінансового інвестування та дивідендних платежів або отримання коштів в іноземній валюті в майбутньому.
Трансляційний (бухгалтерський) ризик пов'язаний з переоцінюванням активів, пасивів та прибутків у національну валюту, а також може виникати під час експорту чи імпорту інвестицій. Він впливає на показники балансу, що відображають звіт про одержані прибутки та збитки після перерахунків сум інвестицій у національну грошову одиницю. Врахувати трансляційний ризик можна під час складання бухгалтерської та фінансової звітності.
Економічний валютний ризик пов'язаний з можливістю втрати доходів за майбутніми контрактами через зміну загального економічного стану як країн-партнерів, так і країн, де розташована компанія. Насамперед він обумовлений необхідністю здійснення постійних розрахунків за експортними та імпортними операціями, інтенсивність яких, у свою чергу, може залежати від валютних курсів.
|
|
Захисні застереження.
Для запобігання валютних ризиків практика міждержавних розрахунків виробила систему валютних застережень, які є специфічною формою валютних обмежень.
Валютні захисні застереження направлені на усунення або обмеження валютного ризику в торговельно-економічних відносинах з країнами, розрахунки з якими здійснюються у вільно конвертованій валюті, а також тими з них, де розрахунки здійснюються за клірингом. Втручання держави у сферу міжнародних валютно-фінансових відносин виявляється в періодичному використанні валютних клірингів, при застосуванні яких взаємні розрахунки між двома або кількома країнами здійснюється шляхом заліку зустрічних вимог, а платежі валютою здійснюються лише на суму різниці в товарних поставках та наданих послугах.
Валютні застереження - спеціально включені в текст контракту умови, відповідно до яких сума платежу повинна бути переглянута в тій же пропорції, в якій відбудеться зміна курсу валюти платежу стосовно валюти застереження. Валютне застереження «рівного ризику» збільшує межі коливань валютних курсів і тим і самим період часу, протягом якого партнери можуть без перегляду умов контракту співпрацювати на взаємовигідній основі.
Валютні застереження бувають: непрямі; прямі; мультивалютні; на базі СДР.
Непряме валютне застереження використовується в тих і випадках, коли ціна товару зафіксована в одній з найбільш розповсюджених в міжнародних розрахунках валют (долар США, японська єна та інші), а платіж передбачений в іншій грошовій одиниці, зазвичай національній валюті.
Пряме валютне застереження використовується, коли валюта ціни і валюта платежу збігаються, але величина суми платежу, що обумовлена в контракті, залежить від змін курсу валюти розрахунків відносно іншої, більш стабільної валюти, так званої валюти застереження.
Різновидом валютних застережень є так звані мультивалютні застереження. Мультивалютні застереження передбачають перерахунок суми платежу за умови зміни середньоарифметичного курсу найбільш стійких валют світу щодо валюти платежу. Використання мультивалютних застережень дає змогу уникнути залежності тільки від однієї валюти, оскільки розрахунок здійснюється за середнім умовним показником, який дозволяє визначити величину валюти ціни і валюти платежу не на базі однієї валюти, а на основі кількох валют.
Система валютних обмежень регламентується державою в цілому, а специфічна їх форма — валютні застереження — використовується на макроекономічному рівні у зовнішньоекономічних відносинах юридичними і фізичними особами.
Загалом система валютного регулювання і валютного контролю спрямована на досягнення країнами або іншими суб'єктами зовнішньоекономічних відносин більшого ступеня своєї платоспроможності щодо інших країн чи суб'єктів та світового співтовариства в цілому.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 223; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!