Банківський переказ, його види



Банківський переказ - розрахункова операція, яка здійснюється через подання телеграфного чи поштового платіжного доручення одного банку іншому.

Вексель, його види

Вексель - це цінний папір, що містить безумовне боргове зобов'язання. При розрахунках зі зовнішньоторгових операцій використовуються простий та переказний (тратта) векселі.

Переказний вексель — безумовна пропозиція трасанта, адресовану трасату, сплатити третій особі в установлений термін вказану суму. При виникненні такого грошового зобов'язання трасант стає і кредитором відносно трасата, і боржником відносно ремітента.

Простий вексель виставляється не кредитором, а боржником, який називається векселедавцем. Останній бере зобов'язання сплатити кредитору певну грошову суму в обумовленому місці у визначений термін.

У складанні простого векселя беруть участь дві особи -векселедавець (платник) та векселетримач (отримувач коштів за векселем), перевідного векселя - три особи: трасант (особа, яка видала вексель чи наказ платити), трасат (платник за векселем) та ремітент (особа, на користь якої видано вексель).

Інколи в міжнародних розрахунках для оплати товарів, що надходять з консигнаційних складів, або при перераху­ваннях за поставлені товари використовується чекова форма розрахунків. Чек є безумовним наказом банку-платнику від імені особи, що видала чек, сплатити власнику чека певну суму.

 

ТЕМА 9. ВАЛЮТНІ ТА КРЕДИТНІ РИЗИКИ, СПОСОБИ ЇХ СТРАХУВАННЯ

Загальна характеристика валютного та кредитного ризиків.

Захисні застереження.

Методи страхування кредитних та валютних ризиків.

 

Загальна характеристика валютного та кредитного ризиків.

В умовах інтеграції у світо­вий фінансовий ринок питання правильної оцінки та правильної побудови системи управління валютним ризиком для комерцій­ного банку є надзвичайно важливим завданням.

Зовнішньоекономічні операції пов'язані з різного роду ва­лютними ризиками, небезпекою валютних (курсових) втрат, які можуть виникнути у зв'язку зі зміною курсу іноземної ва­люти щодо національної при проведенні зовнішньоторговель­них, кредитних та валютних операцій. При цьому, експортер може зазнати збитків (курсових втрат) при зниженні курсу іно­земної валюти щодо національної — в період між підписанням контракту та здійсненням за ним платежів. Курсові втрати імпортера пов'язані з ймовірним підвищенням курсу валюти, в якій передбачені розрахунки за контрактом.

Під валютним ризиком розуміють можливість грошових втрат в результаті коливань валютних курсів.

Головним чинником валютних ризиків є коротко- та довгострокові коливання обмінних курсів, що залежать від попиту й пропозиції валюти на національних і міжнародних валютних ринках. У довгостроковому плані визначальну роль відіграє загальний економічний стан країни, рівень виробництва, збалансованість основних макроекономічних пропорцій, обсяги зовнішньої торгівлі тощо, а в короткостроковому — збалансованість окремих ринків і загальний стан ринкового й конкурентного середовища.

Ефективна робота комерційного банку на валютному ринку залежить не лише від валютного ризику, а й від комплексу супу­тніх ризикових складових, з якими дуже тісно пов'язаний валют­ний ризик.

Валютний ризик є специфічним видом ринкового ризику. Йо­го сутність полягає у можливості фінансових втрат за балансови­ми та позабалансовими статтями у зв'язку зі зміною ринкових умов і, відповідно, з рухом ринкових валютних курсів. Ці фінансові втрати можливі у разі: а) переоцінювання відкритих валют­них позицій (коротких та довгих), б) проведення операцій на строковому ринку — переоцінювання позабалансових статей за похідними фінансовими інструментами, угодами форвард, своп, ф'ючерсами, опціонами).

Валютний ризик є наслідком незбалансованості активів і паси­вів щодо кожної з валют за термінами і сумами. За характером і місцем виникнення валютні ризики поділяються на:

* операційні;

* трансляційні (бухгалтерські);

* економічні.

Операційний ризик пов'язаний з торговельними операціями, а також із грошовими угодами з фінансового інвестування та диві­дендних платежів або отримання коштів в іноземній валюті в майбутньому.

Трансляційний (бухгалтерський) ризик пов'язаний з переоці­нюванням активів, пасивів та прибутків у національну валюту, а також може виникати під час експорту чи імпорту інвестицій. Він впливає на показники балансу, що відображають звіт про одер­жані прибутки та збитки після перерахунків сум інвестицій у на­ціональну грошову одиницю. Врахувати трансляційний ризик можна під час складання бухгалтерської та фінансової звітності.

Економічний валютний ризик пов'язаний з можливістю втрати доходів за майбутніми контрактами через зміну загального еко­номічного стану як країн-партнерів, так і країн, де розташована компанія. Насамперед він обумовлений необхідністю здійснення постійних розрахунків за експортними та імпортними операція­ми, інтенсивність яких, у свою чергу, може залежати від валют­них курсів.

Захисні застереження.

Для запобігання валютних ризиків практика міждержавних розрахунків виробила систему валютних застережень, які є специфічною формою валютних обмежень.

Валютні захисні застереження направлені на усунення або обмеження валютного ризику в торговельно-економічних відно­синах з країнами, розрахунки з якими здійснюються у вільно конвертованій валюті, а також тими з них, де розрахунки здійснюються за клірингом. Втручання держави у сферу міжнародних валютно-фінансо­вих відносин виявляється в періодичному використанні валют­них клірингів, при застосуванні яких взаємні розрахунки між двома або кількома країнами здійснюється шляхом заліку зу­стрічних вимог, а платежі валютою здійснюються лише на суму різниці в товарних поставках та наданих послугах.

Валютні застереження - спеціально включені в текст контракту умови, відповідно до яких сума платежу повинна бути переглянута в тій же пропорції, в якій відбудеться зміна курсу валюти платежу стосовно валюти застереження. Валютне застереження «рівного ризику» збільшує межі коливань валютних курсів і тим і самим період часу, протягом якого партнери можуть без перегляду умов контракту співпрацювати на взаємовигідній основі.

Валютні застереження бувають: непрямі; прямі; мульти­валютні; на базі СДР.

Непряме валютне застереження використовується в тих і випадках, коли ціна товару зафіксована в одній з найбільш розповсюджених в міжнародних розрахунках валют (долар США, японська єна та інші), а платіж передбачений в іншій грошовій одиниці, зазвичай національній валюті.

Пряме валютне застереження використовується, коли валюта ціни і валюта платежу збігаються, але величина суми платежу, що обумовлена в контракті, залежить від змін курсу валюти розрахун­ків відносно іншої, більш стабільної валюти, так званої валюти застереження.

Різновидом валютних застережень є так звані мультивалютні застереження. Мультивалютні застереження передбачають пе­рерахунок суми платежу за умови зміни середньоарифметич­ного курсу найбільш стійких валют світу щодо валюти плате­жу. Використання мультивалютних застережень дає змогу уникнути залежності тільки від однієї валюти, оскільки розра­хунок здійснюється за середнім умовним показником, який дозволяє визначити величину валюти ціни і валюти платежу не на базі однієї валюти, а на основі кількох валют.

Система валютних обмежень регламентується державою в цілому, а специфічна їх форма — валютні застереження — використовується на макроекономічному рівні у зовнішньо­економічних відносинах юридичними і фізичними особами.

Загалом система валютного регулювання і валютного конт­ролю спрямована на досягнення країнами або іншими суб'єкта­ми зовнішньоекономічних відносин більшого ступеня своєї платоспроможності щодо інших країн чи суб'єктів та світового співтовариства в цілому.


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 223; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!