Грошова структура міжнародної валютно-кредитної системи.
Міжнародна валютна система складається з двох головних грошових блоків: резервні національні валюти; наднаціональні валюти.
Світові гроші — головна ланка міжнародної валютної системи. Вони є логічним продовженням внутрішніх грошей, вищою формою їх функціонального застосування. Першими світовими грошима, ще виконували усі відповідні функції, були дорогоцінні метали, головним чином золото і срібло. Однак поступово вони витіснялись із внутрішнього і міжнародного обміну і замінювалися національними валютами, що виконують роль міжнародних грошей.
Прийнято розрізняти міжнародну торгову та міжнародну резервну валюту, функції яких виконують деякі національні гроші.
Міжнародна торгова валюта слугує для оцінки та опосередкування міжнародних торгових операцій, якими є експорт і імпорт товарів, послуг, капіталів тощо. У даному випадку вона виконує ті ж самі функції, що й національна валюта, тобто міри вартості і масштабу цін, засобу платежу і нагромадження. На міжнародних валютних ринках торгова валюта виступає як товар, є предметом купівлі-продажу. Її ціна (валютний курс) змінюється залежно від попиту і пропозиції. Йдеться про операції переважно приватного характеру.
Інша сфера, в якій обертаються світові гроші, пов'язана із взаємодією країн як суб'єктів МЕВ. У даному випадку світові гроші, будучи валютним резервом держави, використовуються передусім для покриття дефіциту платіжного балансу, позик, кредиту, допомоги тощо. На цьому рівні валютні резерви забезпечують здійснення офіційних, тобто державних фінансових операцій, у яких суб'єктами виступають не приватні особи (фізичні), а лише держави та їхні уряди. Мова йде при цьому про однакові за якістю гроші, але про різні рівні суб'єктів їх використання та застосування.
|
|
|
Головна функція міжнародної резервної валюти — створення валютних державних резервів (функція нагромадження та скарбу). Вона ж виступає інтегруючою одиницею, в якій визначається паритет національних валют і таким чином здійснюється їх зіставлення. Міжнародна резервна валюта використовується для збереження відносно стабільного валютного курсу.
Міжнародними стали валюти тих держав, національна економіка яких мала найбільшу вагу у світовому господарстві і значною мірою впливала на міжнародну торгівлю і вивіз капіталу. Інші валюти виконують лише окремі функції, виступаючи, наприклад, як міжнародна торгова валюта.
Поширеною міжнародною торговою (водночас і резервною) валютою є долар США. На сучасному етапі конкуренцію долару складає евро.
Процес демонетизації золота загострив проблему міжнародної валютної ліквідності. Проекти створення міжнародних розрахункових одиниць почали розроблятися ще в 40-ві роки XX ст. і пов'язані з ім'ям Дж. Кейнса.
|
|
|
Першою колективною валютною одиницею, що порівняно широко застосовувалася на Заході, був епуніт (European Payment Unit) — розрахункова одиниця Європейського платіжного союзу, створена в 1950 р. Епуніт використовувався в межах Європейського платіжного союзу, членами якого були 17 країн Західної Європи. Наприкінці 1958 р. була введена взаємна конвертованість західноєвропейських валют, і епуніт припинив своє існування.
У 1961 р. стала застосовуватись інша валютна одиниця — ЄРО (європейська розрахункова одиниця — European Unit of Account).
Наступними колективними валютами стали перевідний рубль (1964 p.), що обслуговував розрахунки між країнами—членами Ради Економічної Взаємодопомоги, та СДР, (у вересні 1967 р. в Ріо-де-Жанейро на спеціальній сесії МВФ був прийнятий план її створення).
Однією з перших розрахункових одиниць, створених за принципом «кошика» валют, була європейська складова одиниця ЮРКУ.
Особливе місце серед колективних валют займала Європейська валютна одиниця (ЕКЮ). — European Currency Unit (ЕКЮ). Сьогодні це євро.
Таким чином, міжнародна валютна система розвивається в даний час двома взаємопов'язаними суперечливими шляхами. З одного боку, посилюються роль і значення глобальних валютно-фінансових структур (МВФ, Група Світового банку), що відповідає потребам транснаціоналізації та глобалізації економічного розвитку. З іншого боку, відбуваються процеси регіоналізації валютно-кредитних відносин, формування валютних блоків (зон).
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 169; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!