Модель та моделювання систем і процесів.
Для конструювання, реконструювання та деконсруювання соціальних (в т.ч. адміністративних) систем необхідно побудувати моделі реального, зпрогнозованого, бажаного та планового стану систем (в т.ч. адміністративних) та процесів, а також ті самі моделі, що відноситься до зовнішнього та внутрішнього середовища.
Модель – система що відображає значимі характеристики об’єкта (умова відображення), здатна заміщати об’єкт в певних обставинах (умова репрезентації), та інформація отримана при її дослідженні може бути перенесена на об’єкт (умова екстраполяції).
Модель завжди створюється для конкретного завдання (дослідницька модель, тренінгові модель, тощо.)
Модель завжди простіша за оригінал – абстрагується від незначимих характеристик об’єкта. Не може бути 100% впевненості в тому яка характеристика не є значимою з точки зору поставленого завдання.
Моделі що застосовуються в управління:
- організаційна структура (модель структури організації: склад та ієрархічні відносини, соціограма (модель взаємовідносин в групі), тощо.
- моделі діяльності план соціального розвитку, програма, бізнес-план, проект, технологія, процедура, методика, тощо.
Кожна з моделей діяльності використовується в специфічних умовах для реалізації специфічних завдань. Ці моделі мають різні значимі характеристики.
Проект – модель явища, процесу, реалізація якої на практиці призводить до створення конкретної соціальної конструкції (певної системи).
|
|
|
Характеристики проекту:
1. часова обмеженість – чіткі дати початку і закінчення (як всього проекту так і кожного з етапів),
2. ресурсна обмеженість (як всього проекту так і кожного з етапів),
3. чіткі цілі та завдання,
4. певний ступінь унікальності цілей проекту і умов його втілення,
5. внутрішні та зовнішні взаємозв’язки дій, завдань та ресурсів
Методика – опис діяльності (дослідження або перетворення), що здійснюється по відношенню до певного об’єкту, в конкретних умовах з використанням відповідних методів.
Будь-який інструментарій, що вперше описується як методика, являє собою ноу-хау. В методиці, як правило, окреслюється і пропонується достатньо широкий спектр можливих варіантів використання методики в залежності від завдань, що можуть бути поставлені користувачем.
Набір дій (процедур та операцій) і їх послідовність уточнюється та обирається виходячи з цілей використання методики, і являє собою варіант способу застосування методики.
На засадах певної методики можна описати (створити) технологію. Соціальна технологія може ґрунтуватися на одній або декількох методиках.
|
|
|
Спільне і відмінне плану соціального розвитку і соціальної технології
| План соціального розвитку | Соціальна технологія |
| Унікальність | Тиражування |
| Зовнішня просторово-часова структура | Внутрішня просторово-часова структура |
| Зв’язок з місцем і часом | Незалежність від місця і часу |
| Контроль послідовності дій | Контроль послідовності, паралельності та «відстані» між операціями |
| Залежність від суб’єкту | Самоорганізація і внутрішня логіка |
| Акцент на майбутнє | Акцент на сьогодення |
| Логічна верифікація | Перевірка теоретична та емпірична |
СОЦІАЛЬНА ІНЖЕНЕРІЯ
Виокремлюють три види практичної інженерної праці, які відрізняються предметом власної діяльності:
§ класична інженерна діяльність, в основі якої лежить винахідництво, конструювання, проектування, організація виробництва техніки;
§ системотехніка, спрямована на інтеграцію техніки і людини, або створення соціотехнічного середовища;
§ соціальна інженерія, яка пов’язана з проектуванням та управлінням соціальними системами і процесами.
Соціоінженерна робота здійснюється як цілеспрямований вплив на соціальні системи і процеси для досягнення бажаних результатів в зміні соціальних суб’єктів (індивідів, груп, організацій), пов’язаний з аналізом конкретних ситуацій для визначення і організації сил і засобів досягнення соціального результату.
|
|
|
Соціальна інженерія включає попереднє обстеження (діагностування соціальних систем і процесів); прогнозування їх розвитку; моделювання та проектування соціальних систем і процесів; реалізацію проектів та втілення соціальних технологій; здійснення реконструкції цих проектів і технологій з врахуванням нових умов.
Результатами праці соціального інженера можуть бути:
§ моделі соціальних систем і процесів;
§ управлінські рішення, проекти, програми, змістовні підсумки, соціальні технології, алгоритми вирішення організаційних проблем тощо;
§ згуртовані соціальні групи, управлінські команди керівників і фахівців;
§ психотехнічні й комплексні засоби - спеціальні тренінги, ігрові методи, освітні метдики та ін.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 152; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!