Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії
Часто об'єкт дослідження нараховує сотні, тисячі, а то й десятки та сотні тисяч людей, всі вони не можуть бути опитані, тому соціологічне
30
87
досліджень.
Організаційна функція забезпечує розробку чіткої системи поділу праці в дослідницькому колективі, налагодження контролю за ходом і процесом дослідження, публікацію по необхідності результатів.
У програмі соціологічного дослідження виділяють методологічну і процедурну частини.
Методологічна частина містить опис проблемної ситуації та формулювання проблеми, визначення об'єкта і предмета, цілей і завдань дослідження, інтерпретацію та операціоналізацію основних понять, формулювання гіпотез і попередній системний аналіз об'єкта дослідження.
Відправним пунктом будь-якого дослідження виступають проблема та проблемна ситуація. Проблема - це нерозв'язне завдання, пов'язане із суперечністю між соціальною дійсністю та її теоретичним осмисленням, яка потребує для свого пізнання і розв'язання певних методів, процедур і прийомів дослідження. Проблемна ситуація - це найсуттєвіше у проблемі (одній чи кількох), конкретно визначене протиріччя, яке підлягає емпіричному дослідженню. Якщо не вдається одразу ясно і чітко сформулювати проблему, обмежити певними рамками саме дослідження, то дослідження можна здійснювати поетапно відповідно до методики і методології. Вирішення, реалізація тієї чи іншої проблеми завжди спрямовані на досягнення тієї або іншої конкретної мети, конкретного завдання.
|
|
|
Мета конкретного соціологічного дослідження - це загальна його спрямованість, проект дії, що визначають характер і системну упорядкованість різних актів дій і операцій. Це очікуваний результат дослідження, його модель, центральне завдання, яке потрібно розв'язати. Завдання соціологічного дослідження - сукупність конкретних установок, мети, спрямованих на аналіз і реалізацію проблеми, спосіб досягнення окреслених у програмі цілей.
Сформулювавши проблему, визначивши мету і завдання дослідження, варто вибрати і об'єкт дослідження. Об'єкт соціологічного дослідження - це проблемна ситуація, сфокусована у конкретному соціальному явищі, процесі, відношенні, сфері суспільного життя. Об'єктом соціологічного дослідження виступає сфера соціальної дійсності, реальне життя, соціальні відносини, діяльність людей І самі люди.
Предметом соціологічного дослідження є той бік об'єкту, що безпосередньо належить вивчати. Це найбільш значущі з теоретичної чи практичної точки зору якості, сторони, особливості, характеристики, прояви об'єкта, що підлягає вивченню за допомогою соціологічних методів. Предмет створює передумови для висунення гіпотез, виділення одиниць і категорій аналізу.
|
|
|
Гіпотеза в соціологічному дослідженні - наукове передбачення
автора, дає підставу стверджувати про появу системних українознавчих студій, у контексті яких досліджувалося і соціальне життя народу.
Соціальні ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства
Певний внесок у розвиток пізнання, людини, суспільства, гуманітарної освіти, науки та культури зробили представники Кирило-Мефодіївського товариства, створеного наприкінці 1845 - на поч. 1846 рр. До нього належали М.Костомаров, М.Гулак, Т.Шевченко, П.Куліш, В.Білозерський, О.Маркович та ін. Виразником основних ідей товариства був твір М Костомарова „Книги буття українського народу", в якому подано картину світової історії, історії України та її поневолення.
Товариство відстоювало ідеали свободи, рівності і братерства, ставило своїм завданням перебудову суспільства на засадах християнства і прагнуло ліквідації кріпацтва, класовості, гноблення людини та народу, поширення освіти, об'єднання всіх слов'ян в одну республіканську федерацію, в якій кожний народ зберігав би свою суверенність.
У суспільно-політичних поемах члена товариства Тараса Шевченка (1814-1861) чітко виражена ідея українського державництва, самостійності, соборності. Кріпацтво і самодержавство він справедливо вважав основною причиною соціальних і економічних негараздів у Російській імперії. Він рішуче відстоював демократизм у національному питанні, вважав за необхідне виховувати в народних масах пригноблених націй почуття національної гідності, прагнення боротися за рівність.
|
|
|
Хвилювала Т.Шевченка й слов'янська проблема. Розв'язував він її з позицій революційного демократизму і братерської єдності слов'ян. Поет рішуче викривав реакційні антислов'янські та панслов'янські теорії пангерманістів і слов'янофілів.
Соціально-політичні погляди Шевченка знайшли своє найбільше віддзеркалення в поемі „Гайдамаки" (1841), „Гамалія" (1842), „Сон" (1844), „Кавказ" (1845) та ін.
Микола Костомаров (1817-1885) - історик, етнограф, громадський діяч. У творі „Книга буття українського народу" Костомаров висвітлює трагічну історію українського народу і виголошує впевненість, що він обов'язково відродиться як самобутній культурний етнос. У 1861 р. Костомаров публікує велику статтю, в якій робить спробу проаналізувати основні риси української духовності у порівнянні з російською. Головний висновок, що його доходить Костомаров, такий: український народ має свої власні етнопсихологічні характеристики, які виокремлюють його серед інших народів, зокрема російського.
86
31
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 297; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!