Соціально-політична думка в Україні у XVI - XVII ст.
Соціально-економічне, політичне і духовне життя різко змінилося у XIII ст. у зв'язку з пануванням на українських землях монголо-татарського іга. У XIV ст. центрально українські землі були захоплені Великим князівством Литовським. Більшість галицько-волинських земель опинилося під польською владою, а на південь нападали татари.
Із появою козацтва, яке являло собою проміжну верству між шляхтою і селянством, на яку не поширювалися ні кріпацтво, ні панщина, починаються і переписи населення, у XVI - XVII ст. з'являються козацькі
90
27
реєстри.
У середині XVI ст. в дусі ідей європейського Ренесансу набувають поширення ідеї природного права та суспільного договору. Одним із перших почав їх розробляти український вчений Станіслав Оріховський-Роксолан (1513-1566). Він обґрунтував положення, згідно з яким королівська (державна) влада дана не Богом, а виникла внаслідок договору між людьми, які слухаються короля добровільно. Закон як гарантія розвитку та існування держави, є єдиним для всіх.
Метою держави є гарантія права на існування кожного індивіда, вона повинна дбати про освіту громадян.
Наприкінці XVI - на початку XVII ст. найпомітнішою постаттю в українському духовному житті був Іван Вишенський (між 1545-50 - після 1620), який у своїх полемічних творах обстоював ідею свободи, рівності, справедливості у сфері духу. У цей час центр освітнього, інтелектуального життя переміщується з Острозької академії до Києво-Могилянської, найпомітніші діячі якої П.Могила, С.Яворський, П.Величковський, Ю.Кониський, Ф.Прокопович, крім власне духовних літературних праць, приділяли увару відносинам церкви і держави, церковній та світській владі.
|
|
|
Так, Петро Могила (1574-1647) говорить про виникнення держави з необхідності забезпечення природних прав людей на основі закону. Ідеалом правителя для нього постає сильний православний цар, який поряд із інтересами світської влади піклується і про владу духовну. П.Могила говорив і про необхідність розвитку освіти та виховання молоді, просвіти широких мас, зміцнення православної церкви, збереження національної культури.
Письменник, історик, політичний та церковний діяч Інокентій Пзель (1600—1683), будучи прихильником ідей раннього гуманізму і Просвітництва, стверджував, що коли панівна мораль і звичаї суперечать розуму, то завданням людини є прислухатися саме до розуму.
Феофан Прокопович (1681-1736) розглядав походження держави як результат усвідомлення людьми необхідності забезпечення непорушності природного закону, стримування людських пристрастей. Розвивав він і вчення про просвітницько-абсолютистську державу. Влада монарха з одного боку має договірний характер, в результаті чого народ передає свою волю монарху, а з другого - божественне походження. Навіть не зважаючи на дотримання чи не дотримання монархом договору, народ не має права відібрати владу у правителя. Такі ідеї були наслідком тенденції до сакралізації особи монарха.
|
|
|
| 1990. |
Давыдов А.А. Объем выборки // СОЦИС- 1989.- № 6. Как провести социологическое исследование.- М., 1990. Кокрен У. Методы выборочного исследования .- м., 1976.
Михайлов С. Эмпирическое социологическое исследование.- М.,
Рабочая книга социолога.- М., 1983.
ТЕМА 12. ОСНОВНІ МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ТА АНАЛІЗУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
Метод спостереження у соціології.
Експерименту соціологічному дослідженні.
12.4. Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та
переваги інтерв'ю порівняно з іншими методами.
12.6. Підготовка і проведення анкетного опитування.
Соціометрія та процедура соціометричного опитування.
Аналіз документів як метод соціологічного дослідження
Документ - це засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації щодо фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини,
|
|
|
Інформацію фіксують за допомогою літер, цифр, стенографічних та інших знаків, малюнків, фотографій, звукозаписів тощо.
Документи містять інформацію, яка характеризує соціальні процеси на різних рівнях дослідження: соцієтальному, інституціональному, груповому, особистісному, індивідуальному. При використанні документальних джерел слід враховувати досвід і традиції у цій галузі суміжних гуманітарних наук. При використанні документів слід дотримуватися критичного підходу, що допоможе правильно оцінити їх об'єктивність.
Документи класифікують за різними ознаками. Залежно від технічних засобів фіксації інформації їх поділяють на письмові (всі види друкованої та рукописної продукції), іконографічні (відео-, кіно, фотодокументи, картини, гравюри тощо), фонетичні (радіо- та магнітофонні записи, грамплатівки). Активно розвиваються нові носії документальної інформації: мікрофільми, диски для ЕОМ, лазерні диски.
Залежно від авторства розрізняють офіційні документи і документи особистого походження. Офіційними вважають документи, створені юридичними або офіційними (посадовими) особами, оформлені або засвідчені належним чином. Документи особистого походження створені окремими особами і їх не вважають офіційними.
|
|
|
28
89
дослідження передбачає формування вибірки, яка б відображала всі характеристики сукупності, елементом якої вона є.
Виділяють генеральну та вибіркову сукупність. Генеральна сукупність - це об'єкт дослідження, на який розповсюджуються висновки соціологічного аналізу. Це множина об'єктів, які мають спільну характеристику, що вказує на їх належність до даної системи і вивчається в межах соціологічного дослідження і територіально-часових меж.
Вибіркова сукупність - це певне число елементів генеральної сукупності, відібране за суворо заданим правилом. Елементи вибіркової сукупності, які підлягають вивченню, називаються одиницями аналізу.
Вибіркова сукупність відбирається за спеціальними правилами так, щоб її характеристики відображали властивості всієї генеральної сукупності. Таким чином, досліджується частина генеральної сукупності, але так, що є можливість отримати певне уявлення про всю сукупність в цілому. Це дає економію часу, людських ресурсів і матеріальних витрат.
Репрезентативність - це властивість вибіркової сукупності відтворювати характеристики генеральної сукупності. Є три критерії репрезентативності:
1 - статистичний, який передбачає відображення у вибірці із
наперед заданою похибкою контрольованих дослідником параметрів
генеральної сукупності;
2 - ресурсно-економічний, який включає оцінку кадрового
забезпечення, вартості досліджень, затрат часу, методів обробки
інформації. Тому проект вибірки повинен забезпечувати задану точність
при заданих (чи мінімальних) затратах і ресурсах;
3 - аналітичний критерій, який полягає у обмеженнях, які
накладаються на проектований об'єм вибірки і детальність розробки
даних змістом завдань наступного аналізу. Об'єм вибірки повинен бути
таким, щоб у дослідника була можливість сформулювати надійні
висновки про статистичну залежність змінних, про взаємодію окремих
категорій респондентів тощо.
Література
Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологического исследования,- М., 1988.- Лекция IV.
Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. - К., 1996.
Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України. - К.: Каравела, 1999.
Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Під заг. ред. В.І.Воловича.- К., 1998.
Соціологія. Курс лекцій / За ред. В.М.Пічі. - К., 1996.
Соціологія: Підручник / За заг. ред. В.П.Андрущенка, Ш.Горлача. -Харків-Київ, 1998.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 335; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!