Нормальний, рівномірний та показниковий закони



Розподілу ймовірностей.

 

Нормальним називається розподіл імовірностей неперервної випадкової величини, диференціальна функція якої має вигляд: , де параметр  – математичне сподівання, параметр  – середнє квадратичне відхилення. Графік щільності ймовірності нормального розподілу називають нормальною кривою (кривою Гаусса):

Рис. 8.5.1 – Крива Гаусса

 

Імовірність того, що нормальна випадкова величина  прийме значення з інтервалу :  

,                     (8.5.1)

де  – функція Лапласа (табульована у додатку Б).    

Імовірність того, що відхилення нормально розподіленої випадкової величини  від її математичного сподівання  за абсолютною величиною менше заданого додатного числа :   

                             (8.5.2)

Правило “трьох сигм” Практично достовірною є подія, що полягає у тому, що абсолютна величина відхилення нормально розподіленої випадкової величини від її математичного сподівання не перевищує потроєного середнього квадратичного відхилення:  

          (8.5.3)

Нормальний закон проявляється в усіх тих випадках, коли випадкова величина  є результатом дії великого числа різних факторів. Прикладами випадкових величин, що мають нормальний розподіл, можуть бути: відхилення від номінальних розмірів деталей, оброблених на станку, помилки при вимірюваннях, відхилення від цілі при стрільбі і т.д.

 

Приклад 8.5.1. Вага виробу має нормальний закон з г і г. Знайти ймовірності того, що: а) вага виробу не менша 2990 г і не більша 3005 г; б) вага виробу відхиляється від середнього значення  не більше ніж на 15 г.

Розв’язання. Випадкова величина  – вага виробу є нормально розподіленою, тому маємо:

а) за формулою (8.5.1) ( , ):

.

За таблицею (додаток Б) знаходимо: , , значить, .

б) при г за формулою (8.5.2):

.

Рівномірним називається розподіл імовірностей неперервної випадкової величини, всі значення якої належать відрізку , а диференціальна функція зберігає стале значення на . Диференціальна та інтегральна функції рівномірного розподілу мають вигляд:

           .     (8.5.4)

Графіки цих функцій:

Рис. 8.5.2 – Диференціальна функція рівномірного розподілу

 

Рис. 8.5.3 –Інтегральна функція рівномірного розподілу

 

Числові характеристики (математичне сподівання, дисперсія):

, .              (8.5.5)

 

Приклад 8.5.2. Потяги метрополітена йдуть строго за розкладом з інтервалом 2 хвилини. Час очікування потягу (пасажиром, який вийшов на платформу) є рівномірно розподіленою випадковою величиною . Знайти: а) диференціальну та інтегральну функції; б) , , .

Розв’язання.  Випадкова величина  – час очікування потягу – рівномірно розподілена на відрізку [0; 2]. Таким чином, у даному випадку , .

а) Диференціальна та інтегральна функції цього рівномірного розподілу згідно (8.5.4) мають вигляд:

,           .

б) математичне сподівання, дисперсія та середнє квадратичне відхилення за формулами (8.5.5): , , та (8.2.14):

 

Показниковий розподіл неперервної випадкової величини  описується диференціальною та інтегральною функціями: 

               (8.5.6)

де параметр розподілу .

Числові характеристики:

, .                     (8.5.7)

Імовірність попадання в інтервал

.                      (8.5.8)

Нехай  – кількість годин, які пропрацював прилад до першої поломки. Функція розподілу випадкової величини , тобто  визначає ймовірність відмови протягом часу . Тоді ймовірність безвідмовної роботи . Функція  називається функцією надійності. Випадкова величина  часто має показниковий розподіл, тобто , тоді , де  – інтенсивність відмов, тобто середнє число відмов за одиницю часу.

 

Приклад 8.5.3. Середня тривалість роботи приладу до першої поломки 100 годин. Випадкова величина  – години роботи приладу – має показниковий розподіл. Знайти: а) , , ; б) ймовірність того, що прилад пропрацює від 40 до 190 годин; в) ймовірность того, що прилад пропрацює менше 50 годин.

Розв’язання. а) За умовою задачі маємо  (годин), отже згідно (8.5.7) , тобто . Значить, за формулами (8.5.7): , та (8.2.6): .

б) Ймовірність того, що прилад пропрацює від 40 до 190 годин за формулою (8.5.8): 

.

в) Ймовірність, що прилад пропрацює менше 50 годин згідно (8.5.8): .

 

 

Зауважимо, що приклад 8.5.1 відповідає завданню 8.5 контрольної роботи.

 

Література: [1, с. 530 ‑ 535], [4, с. 565 – 575], [16], [18], [20].


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 313; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!