Поняття та види засобів захисту права власності
Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.
Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду справ за позовами:
o про визнання права власності на майно;
o про витребування майна з чужого незаконного володіння;
o про відшкодування його вартості;
o про поділ спільного майна або виділ з нього частки;
o про визначення порядку володіння, користування та розпорядження майном, що є спільною власністю;
o про визнання недійсними правочинів про відчуження майна;
o про визнання незаконними актів державних органів, органів місцевого самоврядування про неправомірне втручання у здійснення власником правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження майном;
o про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним учасником спільної часткової власності щодо своєї частки з порушенням права іншого учасника даної спільної власності на привілеєву купівлю;
o про передачу в приватну власність майна, яке за законом підлягає відчуженню та ін.;
|
|
|
o про визнання недійсними правочинів про відчуження квартир з громадського житлового фонду з порушенням, наприклад, права наймача на придбання цього приміщення у власність або переведення на нього прав та обов'язків набувача за цією угодою;
o про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих особі порушенням її права власника (включаючи і не одержані доходи);
o про виключення майна з опису тощо.
36. Віндикаційний позов як засіб захисту права власності.
віндикаційний позов — це позов неволодіючого власника до незаконно володіючого невласника з метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення її у натурі.
Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Тобто змістом віндикаційного позову є витребування саме тієї речі, яка вибула із законного володіння власника.
Слід звернути увагу на такі ознаки віндикаційного позову:
1) віндикаційний позов може бути пред'явлений лише щодо індивідуально визначених речей (загублена парасоля, вкрадений автомобіль тощо). Тобто, як правило, за таким позовом неможливо витребувати з чужого незаконного володіння річ, яка визначається лише родовими ознаками (100 л бензину, 50 т пшениці тощо). Проте немає ніяких підстав для недопущення у певних випадках віндикації речей, які визначаються родовими ознаками, але за умови, що цю спірну річ можна було б так чи інакше індивідуалізувати чи ідентифікувати. Якщо у конкретному випадку є можливість виділити річ з родовими ознаками з маси однорідних речей (наприклад, вкрадена картопля залишилася ще в мішках, цегла з вантажівки ще не розвантажена тощо), то можлива і її віндикація;
|
|
|
2) цей позов може бути пред'явлений щодо речі, власником якої є позивач і яка перебуває у володінні відповідача. Так, якщо хтось придбав украдену чи загублену власником річ, а потім заставив її, то відповідачем за віндикаційним позовом виступатиме заставодержатель як фактичний володілець речі, а заставодатель буде притягнутий до справи як третя особа;
3) власник може вимагати повернення свого майна за цим позовом лише у тому разі, якщо інша особа володіє його майном незаконно, наприклад, громадянин знайшов чужу річ і відмовляється її повернути. Якщо ж володілець володіє чужим майном на законних підставах, то власник не може витребувати свою річ з такого володіння шляхом пред'явлення віндикаційного позову. Водночас, якщо підстава володіння змінюється, то це цілком можливо.
|
|
|
4) захищати своє право власності віндикаційним позовом власник має можливість лише у тому разі, коли майно збереглося у натурі. За своїм змістом віндикаційний позов являє собою вимогу про поновлення у власника права володіння річчю" яка йому має належати; тому не допускається заміна цієї речі іншою. Тобто, якщо втрачена власником річ спожита, перероблена у процесі виробництва, виготовлення, будівництва тощо, то вимога власника про захист права власності за своєю сутністю вже не являтиме собою віндикаційний позов, а розглядатиметься як позов зобов'язального характеру - про надання власникові іншої речі і відшкодування збитків.
Дата добавления: 2018-09-20; просмотров: 343; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!