Характеристика Картини А.І. Куїнджі «Березовая роща»



«Березовий гай» - картина російського художника Архипа Куїнджі (1841/1842-1910), написана в 1879 році. Картина є частиною зборів Державної Третьяковської галереї. Розмір картини - 97 × 181 см.

Архип Куїнджі, «Березовий гай», 1901

Картина «Березовий гай» була вперше показана в 1879 році на 7-й виставці Товариства пересувних художніх виставок («передвижників»). І художники, і глядачі, що відвідали виставку, відзначили незвичайність картини, якої згодом судилося стати однією з найвідоміших картин Куїнджі.

Картина написана художником в стилі романтичного пейзажу. Як і в інших картинах Куїнджі, значний ефект досягається незвичайними комбінаціями світла і кольору, різким контрастом сонця і тіні, який створює враження дуже яскравого сонячного освітлення. Верхня частина беріз не показана, видно тільки стовбури і невеликі зелені гілки, які виділяються світло-зеленим кольором на тлі темно-зеленого лісу. Картина розділена на дві частини протекающим по центру струмком.

Ідейно – художній зміст картини І.Ю. Репіна «Запорозькі козаки пишуть листа турецькому султану».

«Запорозькі козаки пишуть листа турецькому султану» — відома картина російського та українського художника Іллі Рєпіна, яку він створив в двох екземплярах. Величезне панно (3,58×2,03 м) було почато в 1880 і закінчено тільки в 1891 році.

Етюди до картини художник писав в кубанській станиці Пашківській, Катеринославі та у маєтку Качанівка Чернігівської губернії.

Сюжетом цієї картини став відомий Лист запорожців турецькому султану, написаний у 1676 році як відповідь запорозьких козаків на вимогу турецького султана Мехмеда IV.

Картина Т.Г.Шевченка «Катерина»

Катерина — картина Тараса Григоровича Шевченка виконана ним на тему однойменної поеми влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.

Праворуч знизу чорною фарбою дата і підпис автора: 1842. Т. Шевченко. Під ними червоною фарбою другий авторський підпис: 1842. Т. Шевченко.

Картина зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка (інв. № ж — 100). Попередні місця збереження: збірка Г. С. Тарновського, Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові (№ 427), Чернігівський обласний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка, (Харків), Центральний музей Т. Г. Шевченка, (Київ).

Т.Г. Шевченко – талантовий художник. Автопортрет

Тарас Григорович Шевченко (25 лютого (9 березня) 1814, село Моринці, Київська губернія (нині Черкаська область) - 26 лютого (10 березня) 1861, Санкт-Петербург) - український і російський поет, прозаїк, художник, етнограф. Академік російської Імператорської Академії мистецтв (1860).

Літературна спадщина Шевченка, центральну роль в якому грає поезія, зокрема, збірку «Кобзар» українською мовою), вважається основою української літератури і багато в чому сучасної літературної української мови.

Велика частина прози Шевченка (повісті, щоденник, багато листи), а також деякі вірші написані російською мовою, у зв'язку з чим багато дослідників відносять творчість Шевченка, крім української, також і до російської літератури.

 

Портрет Гулака – Артемовського, його внесок в українське та російське мистецтво

Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім'ї священика. Вчився в Київській академії (1801 — 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. В 1821р. Гулак-Артемовський захистив магістерську дисертацію на тему: “О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней”, згодом стає професором історії та географії, з 1841р. — ректором університету.

Літературні інтереси П. П. Гулака-Артемовського пробудилися рано, ще в часи навчання в Київській академії. З перших його поетичних спроб збереглися лише два віршових рядки з переспіву поеми Буало “Налой” (1813).

 

Портрет Архипа Іванович Куїнджі, його внесок в українське та російське мистецтво

Архип Іванович Куїнджі (15 (27) січня 1842 (за іншою версією — 1841) — 24 липня 1910) — видатний російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог.

Народився у місті Маріуполі в сім'ї бідного шевця-грека. Рано залишився без батьків і жив у великій бідності. Живопису навчався, в основному, самостійно. Деякий час займався в майстерні І. Айвазовського. В 1868 вчився в Петербурзькій Академії Мистецтв. З 1875 — член Товариства пересувних художніх виставок. Викладав у Петербурзькій Академії Мистецтв, з 1882 — професор, з 1893 — дійсний член Академії, а з 1894 — керівник художньої майстерні. В 1897 звільнений за підтримку студентських виступів.

Куїнджі був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариства ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Помер і похований в Петербурзі. Написав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 385; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!