Характеристика Свято – Успенського собору Почаївської лаври (1771 – 1783 рр.)
Свято – Успенський собор Почаївської лаври - Архітектурний ансамбль Лаври сформований з домінантою – Успенським собором 1771- 1783 рр. (за проектом архітектора Готфрида Гофмана, а роботи виконувались під керівництвом Петра Полейовського ). До речі, при його будівництві архітектора просили «даремно гроші не тринькати, зайве не вигадувати». Щорічно монастир обіцяв виплачувати архітектору 864 злотих. Гофман майстерно використав скелясті тераси, що підіймалися вгору. Їх наростаючий ритм підкреслює ажурний силует собору. В стелях бокових коридорів храму зроблено круглі отвори, через які можна побачити три яруси хорів. Такий архітектурний прийом творить в інтер‘єрі фантастичну гру світла та тіней.
Характеристика Андріївського собору (м. Київ)
Андріївський собор - Висота собору з хрестом — 46 м (зі стилобатом — 60 м); довжина — 30 м, ширина — 23 м.
Керівник будівництва — І. Мічурін; інтер'єр (різьблення, ліпнина, живопис) — О. Антропов, Г. Левицький, І. Вишняков, П. Борисполець та інші.
Характеристика Катеринського собору у м. Херсон (1781 – 1786 рр.). Архітектурно – стильові характеристики.
Свято - Катери́ненський (Спа́ський) собор — православний (УПЦ МП) храм у Херсоні, визначна пам'ятка архітектури міста. Перший херсонський кам'яний храм (освячений у 1786 році).
Херсонський Свято - Катериненський (Спаській) собор є визначною пам'яткою класицизму (т.зв. російського класицизму).
|
|
|
Храм — хрещатий у плані. Однобанний сферичний купол на низькому світловому барабані має сліди перебудови. Головний західний фасад прикрашений портиком тосканського ордера — тут розміщено центральний вхід до собору.
Палац Розумовського в Батурині (Чернігівська обл.) 1799 – 1803 рр. Реставрація 2006 – 2009 рр.
Палац Розумовського — пам'ятка архітектури, що є частиною Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
Ансамбль складався з палацу, двох флігелів та парку пейзажного типу. Палац будували у 1799—1803 рр. Ця триповерхова будівля - рідкісний в Україні зразок палладіанства, адже Камерон був палким прихильником творчості Андреа Палладіо. В ансамблі палацу Розумовського архітектор виявив здібності талановитого інтерпретатора палладіанства як течії в архітектурі.
Ухвалена в 2006 р. Кабінетом Міністрів України комплексна програма відбудови пам'яток заповідника «Гетьманська столиця». Процес реставрації просувався досить швидко. Станом на кінець 2009 року всі конструкції всередині були вже готові. Виконано штукатурні роботи, ін'єктування, заміна цегли, протезування, було здійснене шпаклювання і оздоблення. До будівлі підведені вода, газ, електропостачання, встановлена охоронна сигналізація. Після основного палацу планувалася реставрація допоміжних будівель справа та зліва основної будівлі.
|
|
|
Архітектурно – Стильові характеристики Володимирського собору (м. Київ) 1862 – 1895 рр.
Володимирський собор (Патріарший кафедральний собор св. Володимира) — православний собор у Києві, головний храм Української Православної церкви — Київського Патріархату. Збудований у 1862—1895 рр.
Спорудження храму розпочалося в 1862 році, а закінчилося в 1895 році. На урочистому освячуванні собору, що відбулося 20 серпня 1895 року, був присутнім імператор Микола II з дружиною Олександрою Федорівною.
Характеристика архітектурного стилю «модернізм»
Модернізм (фр. modernisme) - загальний термін, що використовується для виниклих на початку 20 століття спроб порвати з художніми традиціями 19 століття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту. В образотворчому мистецтві прямими представниками є абстракціоністи; у літературі — письменники, що експериментують з альтернативними формами оповіді; у музиці — традиційне поняття ключа було замінене на атональність; в архітектурі — центральними концепціями виступають функціоналізм і відсутність декоративності...
|
|
|
Характеристика монументального пам’ьятника Б.Хмельницькому (м. Київ)
Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві — пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому: один із символів Києва, пам'ятка мистецтва 19 століття. Урочисто відкритий 23 липня (11 липня за ст. ст.) 1888 року на Софійській площі у Києві в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі.
Ідея створення пам'ятника виникла серед громадськості з ініціативи історика, професора Київського університету Миколи Костомарова у 1840-х роках.
З 1870 року розпочався збір коштів за всеросійською підпискою. Через те, що зібрана сума виявилася невеликою (лише 37 тис. карбованців), а також завдяки сумнівам генерал-губернатора Олександра Дондукова - Корсакова щодо доцільності антипольського та антисемітського пам'ятника, комітет вирішив скоротити бюджет проекту, залишивши тільки центральну фігуру гетьмана.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 323; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!