Послідовність виконання роботи



 

В реактор змішування (2) заливають 100 – 150 мл 0,1м розчину етилацетату і 100 – 150 мл 0,1м розчину лугу NaOH і швидко включають перемикачем струму (4) мішалку (1).По завданню викладача чи лаборанта, через певні проміжки часу, обережно, піпеткою відбирають 5 мл суміші реагентів в колби V=50мл.

Визначають концентрацію лугу в суміші методом титрування 0.1и розчином соляної кислоти в присутності індикатору фенолфталеїну.

В колбу , де відібрана проба 5 мл суміші реагентів, додають 1 – 2 краплі індикатору до утворення малинового кольору і титрують розчином соляної кислоти до знебарвлення суміші. Записують об’єм кислоти, що був витрачений на титрування. По формулі (3.4) визначають концентрацію лугу в суміші.

Процес перемішування проводять до тих пір , доки не отримають бажану ступінь перетворення , яку визначають за формулою (3.3). Після цього реактор розвантажують. Досліди можна повторити при різних обємних відношеннях лугу до етилацетату (1:1;1:2;1:3 і т д).

Опрацювання результатів

Під час проведення роботи визначають:

1. Об`єм HCl , який пішов на титрування , мл

2. Концентрацію NaOH в суміші , моль/л

3. Ступінь перетворення реагентів від часу;

4. За отриманими даними будують графіки залежності концентрації та ступеню перетворення від часу XNaOH = f (τ) ; CA = f(τ) .

5. Результати вимірювань та розрахунків зводять до таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Результати вимірювання та розрахунків

(режим 1:1 - 100мл:100мл)

№ п/п τ , с VHCl , мл CNaOH  , моль/л Ступінь перетворення Х
1        
2      
3        
4        
5        

 

Вимоги до звіту

1. Звіт повинен мати короткі теоретичні відомості , опис лабораторної установки , порядок виконання роботи, результати вимірювань та розрахунки які записують в таблицю 3.1

2. Побудувати графіки залежності XNaOH=f(τ) ; CA=f(τ) .

 

Техніка безпеки

1. Роботу проводити при ввімкненій витяжні вентиляції

2. Працювати під наглядом викладача чи лаборанта, виконувати роботу згідно з методичними вказівками

3. При роботі з лугами та органічними сполуками дотримуватись правил техніки безпеки

 

Контрольні питання

1. Що таке хімічний реактор?

2. Типи хімічних реакторів?

3. Вимоги до хімічних реакторів ідеального змішування періодичної дії

4. Основні характеристики реактору , зміна концентрації та ступеня перетворення реагентів від часу

5. Характеристичне рівняння ректору ідеального змішування (РІЗ).

 

Література

1. Мухленов И.П. Практикум по общей химической технологи. – М.: Высшая школа,1979.-421с.

2. Загальна хімічна технологія: Підручник / В.Т. Яворський, Т.В. Перекупко, З.О. Знак, Л.В. Савчук. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2005. – 552 с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4

ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТВЕРДИХ СИПУЧИХ ХІМІЧНИХ РЕАГЕНТІВ

 

Мета роботи: визначення істинної та насипної густини твердих сипучих хімічних реагентів.

 

Теоретичні основи

Тверді сипучі матеріали широко використовуються в хімічній технології як вихідна сировина, продукти реакції та каталізатори. До основних технічних та виробничих характеристик твердих матеріалів, які в значній мірі визначають їх властивості і якісні показники, відносять дисперсність, густину (істинну, показну і насипну) пористу структуру, питому поверхню і інші.

Відсутність даних характеристик, в ряді випадків, не дозволяє визначити необхідні технологічні параметри процесу, отримати високий вихід продукту, забезпечити необхідні властивості отриманих речовин.

Більшість твердих реагентів має пористу будову, тобто наявність в гранулах каналів і пустот різного розміру і форми, які сильно змінюють внутрішню поверхню частинок. В залежності від характеру пористої структури, форми і розміру частинок змінюється і густина одиниці об’єму твердого зернистого реагенту (матеріалу). Розрізняють істинну, показну і насипну (об’ємну) густину.

Істинна густина – маса одиниці об’єму твердого матеріалу без урахування об’єму пор.

Для визначення істинної густини використовують пікнометричний метод.

Формула для визначення істинної густини

                                                                                  (4.1)

де ρ1 – істина густина реагенту г/см3

ρB – густина пікнометричної рідини при 20оС (води), г/см3

m – наважка зразку твердого реагенту, г

М1 – маса пікнометру з водою, г

М2 – маса пікнометра з водою і наважкою, г

 

Насипна (об’ємна) густина – маса одиниці об’єму твердого сипучого реагенту (матеріалу) в природному стані з урахуванням щільності.

Щільність – частка вільного простору в шарі зернистого матеріалу.

Можна визначати насипну густину в пухкому та ущільненому стані. Насипну (об`ємну) густину визначають за формулою:

                                                                                          (4.2)

де  - насипна густина, г/см3

М1 – маса посудини з матеріалом, г

М2 – маса пустої посудини, г

 V – об’єм посудини, см3

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 211; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!