В.2 Продовження схеми психологічного аналізу уроку (за С. Панченко)



 

 

- Форми організації закріплення (як окрема частина уроку, як органічна складова пошуку результату).

- Які засоби використовував учитель для поступового переходу від навчання до самонавчання.

 

5. Організація пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах уроку

 

- Наявність на уроці розвивального компонента (формування логічних операцій та розумових дій, розвиток творчого мислення, рефлексії, научіння способам навчальної роботи тощо).

- Забезпечення необхідних умов для встановлення стійкої уваги учнів (чітке визначення мети, чітка організація та темп діяльності, різноманітність видів та форм діяльності, поведінка вчителя: доцільність застосування голос­них зауважень, зайвих пояснень, ходіння по класу).

- Який рівень уваги учнів на уроці (високий, середній, низький).

- Як здійснюється оптимізація сприйняття на уроці (повне, ефективне, осмислене, цілісне).

- Як учитель домагався цілісного й свідомого, осмисленого сприйняття навчального матеріалу (поставив мету, спрямував усвідомленість в одне русло, застосував цілісний підхід, наочність, образність тощо).

- Чи відповідає вид сприймання учнів (зорове, слухове, дійове; аналітичне, синтетичне, аналітико-синтетичне, емоційне) змісту навчального матеріалу.

- Чи були установки на сприймання, запам'ятовування і роздуми (що сприйняти, що завчити, що обговорити).

- На який психічний процес робиться основний акцент у навчанні (пам'ять, мислення).

- Як учитель розвивав мислення учнів, використовуючи порівняння, зіставлення, аналіз, синтез, класифікацію, систематизацію, генералізацію.

- Якими прийомами вчитель досягає активності та самостійності мислення учнів (відповідність завдань актуальному рівню розумового розвитку, оптимальне співвідношення відомого та невідомого в матеріалі, певний дефіцит інформації, постановка нестандартних питань, створення проблемних ситуацій, організація пошукової роботи, дослідницька діяльність, врахування індивідуальних особливостей мислення, наявність індивідуалізованих форм діяльності).

- Чи спостерігаються на уроці фактори, що сприяють творчому мисленню учнів (почуття успіху від власних інтелектуальних зусиль, позитивна мотивація (установка) і достатній рівень емоційно-вольової напруги).

- Місце механічного та смислового запам'ятовування матеріалу, якими прийомами досягається смислове запам'ятовування (види діяльності, наявність установки на запам'ятовування, збереження і відтворення, розподіл змісту в часі уроку, застосування вивченого на практиці, логічна обробка навчального змісту, кількаразове повторення (не менше 3 разів), відповідність обсягу навчального матеріалу обсягу короткочасної пам'яті, достатній час на закріплення (15—20 хв), використання асоціацій, спеціальних мнемічних засобів: схем, моделей, образів, прислів'їв, рекомендації вчителя щодо успішного запам'ятовування матеріалу вдома).

- Чи вдалося вчителю використати знання різних функцій уяви у своїй професійній діяльності (пізнавально-інтелектуальної, афективно-регуляторної, афективно-захисної).

- Чи знайшла свій вияв на уроці творча уявашколярів (співвідношення репродуктивної та творчої діяльності).

В.3 Продовження схеми психологічного аналізу уроку (за С. Панченко)

 

 

6. Особливості самоорганізації учнів на уроці

 

- Рівень зацікавленості змістом уроку (високий, середній, низький).

- Орієнтація учнів (творча, виконавча) та активність на уроці (висока, середня, низька).

- Навчальна працездатність школярів (висока, середня, низька).

- Рівень самоорганізації учнів (уміння ставити навчальні завдання, планувати, здійснювати самоконтроль та самооцінку, підпорядковувати свої дії певним завданням та режимові).

- Виявлення на уроці сталих рис характеру учнів (ініціативність, самостійність, зібраність, терплячість, наполегливість, дисциплінованість, уважність...).

- Основне емоційне ставлення учнів до навчання, навчального предмета та вчителя (позитивне, нейтральне, негативне).

- Ставлення учнів до своїх помилок (негативні реакції, бажання розібратися).

 

 

7. Емоційна насиченість уроку та його виховний зміст

 

- Психологічний клімат уроку (позитивний, нейтральний, негативний).

- Основні емоції та почуття (радість, відвертість, гумор, щирість, задоволення, впевненість, пригніченість, тривога, нудьга, байдужість, занепокоєння, страх, роздратованість).

- Розвиток емоційно-вольової сфери учнів (засоби корекції емоцій, прийоми активізації вольової сфери у дітей).

- Тип стосунків учителя з учнями (симпатія, антипатія; довіра, недовіра; повага, підлеглість, агресія, захопленість, байдужість).

- Тип дисциплінарних впливів та їх коректність, різноманітність, ефективність (ігнорування, зауваження, критика, інтонаційне акцентування, пересаджування на інше місце, тимчасова ізоляція, записи у щоденнику, звернення до адміністрації, санкції, енергійна емоційна реакція, переключення уваги, зміна діяльності, використання ефекту раптовості, зменшення напруги, звертання до прикладів гарної поведінки).

- Стиль спілкування та стиль керівництва (демократичний, ліберальний, авторитарний).

- Співвідношення авторитарності та демократичності при взаємодії з учнями (домінує примус, тиск чи організація роботи з урахуванням індивідуальних особливостей, стану, настрою дітей, думок учнів).

- Наявність і періодичність виховних моментів (регулярна, нерегулярна, епізодична).

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 147; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!