Навчально-виховні завдання уроку історії.
Урок пережив значну еволюцію. Він змінювався від заняття, в основі якого лежало пасивне сприйнятя матеріалу,до активної форми навчанню.Основна робота в часи пізнього середньовічя полягала в описувані учнів.Робота над новим матеріалом здійснювалась вдома.
В новий і новітній час урок все більше спрямовувся на свідоме й активне засвоєна матеріалу. У 1920 р. домінувала теорія відмирання школи. Булоліквідовано класно-урочну систему, а в 1930 р. уже повернено. Урок історії є лише частиною тих речей, які формують свідомість людини Він лише корегує погляди,які виникають в учня.
Завдання занняття- це не стільки виклад нового матеріалу, скільки перевірка знань учня,формування його вмінь і навичок.Урок має мати свої завданя(часткові але завершені).Правила при визначення завданя уроку.тема уроку повина бути пов'язана з планом,а план має розкривати тему; тема і план уроку мають бути пов'язані з метою або ідеєю.Якщо скажімо ми бажаємо донести до школяра емоції чи сухі знання то необхідно дбати про це в кожній темі.Ключ є відбір та розшаруваня матеріалу.Процес навчання засвоєння відбувається за певними об'єктивними закономірностями : учень сприймає матеріал, осмислює матеріал, запам'ятовує, застосовує нові знаня на практиці.
44. Структура уроку історії. Закономірності «навчання — засвоєння» на уроці історії.
Структура уроку - поєднання певних ланок процесц навчання, обумовлене дидактичною метою заняття і релізоване в конкретному типі уроку. Організаційний момент: підготовка робочого місця, вітання, перевірка відсутніх. Дуте завдання не терпить шаблонів у «відкритті уроку». На цьому етапі починається створення сприятливої психологічної атмосфери уроку.
|
|
|
1.Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів до сприймання нової теми - це мікроелемент уроку. Цей елемент структури є підготовчим перед засвоєнням нових знань.
2.Мотиванія навчальної діяльності - це етап, метою якого є сконцентрувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорення теми.
3.Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів: - це елемент уроку, мета якого -забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті і чого від них чекає вчитель. Насамперед учитала. чітко формулює тему уроку й визначає місце уроку в розділі й курсі, його зв'язок з попередніми уроками, повідомляються навчальні задачі (план уроку). Потім треба виголосити очікувані результати уроку.
4.Вивчення нового матеріалу (його первинне сприйняття)- перший з перерахованих компонентів уроку, що має самоспинне і самодостатнє значення Вони отримують знання в результаті анлізу ілюстрацій і навчальних картин, технічних засобів навчання.
|
|
|
5.Осмислення нових знань і умінь - це етап, метою якого є відновлення в памяті та усвідомлення головних історичнихподій, дат, понять і відпрацювання нових прийомів навчальної роботи..
6.Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому і творчому рівнях:пізнавальні задачі, у тому числі проблемних і творчих, де школярі одержують можливість застосувати нові знання й уміння в іншій навчальній ситуації, визначатися у власному відношенні до досліджуваних фактів, покритикувати існуючі оцінки і сформувати власні висновки.
7.Підведення підсумків уроку - це дуже важливий етап уроку. Саме тут прояснюється зміст проробленого, підводиться риска під всім вивченим.
Типи уроків історії та їхня залежність від вікових груп учнів.
1.Урок вивчення нового навчального матеріалу:Мета - оволодіння учнями новим матеріалом та новими способами діяльності. Найбільш ефективно процес засвоєння нових понять, умінь і навичок здійснюється в ході активної діяльності, зумовленої застосуваннямучителемрізноманітних методів,засобів навчання та технологій.
|
|
|
2.Урок формування і вдосконалення вмінь і навичок. На уроках цього типу вирішуються такі дидактичні задачі: -повторення і закріплення раніше засвоєних знань із застосування вже сформованих умінь та навичок. -формування нових умінь та навичок -контроль за вивченням нового навчального матеріалу івдосконаленням знань. Умінь та навичок.
3.Уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок передбачають наявність в учнів певної кількості попередньо засвоєних знань умінь та навичок, які шляхом послідовного розв'язання учнями навчальних завдані, ведуть до досягнення дидактичної мети.
4. Уроки узагальнення та систематизації знань. Уроки цього типу напрямлені на вирішення двох основних дидактичних завдань: - перевірку і встановлення рівня оволодіння учнями основами теоретичних знань і способами пізнавальної діяльності. - повторення , корекцію і більш глибоке осмислення навчального матеріалу
5.Уроки контролю та корекції умінь і навичок. Уроки цього типу призначені для: - контролю за рівнем засвоєння учнями теоретичного матеріалу -корекції засвоєних учнями знань, умінь та навичок. Структура уроку залежить від мети та змісту уроку і не може будуватися стихійно. Проте не може бути й універсальних схем, придатних для всіх випадків організації навчання.
6.Комбінований урок: традиційно переважає в навчанні, особливо в середніх класах. Такий урок поєднує дві-три провідних дидактичних цілі (наприклад, засвоєння і застосування знань). Тому він може містити в собі елементи інших типів уроку.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 665; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!