Формування в учнів історичних понять.
Індуктивний спосіб →формування понять повинно проходити в такій послідовності (30-ті роки XXст..): від конкретних до загальних.
здр. п. 60-х рр→дедуктивний шлях →спочатку засвоєння більш загальних понять, а потім ознайомлення з одиничними й конкретними фактами як реалізацією цих загальних принципів.
Переважає індуктивний шляхформуватиісторичних понять →поверхневе засвоєння узагальнень, неправильне пояснення причин. Учні засвоюють спочатку велику к-ть конкретної інформації, не розуміючи, що в ній важливе, а що -ні; що суттєве, а що другорядне.
Індукт. шл. притаманний для формування житейських понять, які утворюються на основі особистого досвіду за допомогою спостереження.
Якщо вчитель під час формування понять будевикористовувати лише дедуктивний спосіб, то він ризикує привчити учнів до виконавської діяльності, не показуючи, яким чином і поняття утворювалися.
Дедукція- це логічний перехід від однієї істини до іншої, індукція-перехід від достовірного знання до ймовірного. Дедукціюне слід відривати її від індукції або недооцінювати останню.
Індуктивний шлях→ узагальненню повинно обов'язково передувати ознайомлення з окремими предметами і явищами, на базі яких воно й формується. Цей шлях пов’язнаий з активною самостійною діяльністю учнів.
Дедуктивний шляхформування історичних понять узагальнення дається в готовому вигляді, а учні застосовують це узагальнення до конкретногоматеріалу. Такий шлях забезпечує безпомилкове засвоєння узагальнень, але головним чином вимагає виконавської діяльності.
|
|
|
Проблема напрямку розвитку історичного процесу на уроках історії.
Іст. процес - закономірний процес розвитку людства у часі і просторі. Треба навчитись мислити категоріями іст часу: десятиліття, століття, етап, період, епоха.
Встановити логічні зв'язки між подіями. У рол. Перспект - за допомогою закріпл. Послідовність. Цивілізаційний і формаційний підхід.
Війна як історичне явище в шкільному курсі історії. Методика розкриття військово-історичного матеріалу.
Учні пишуть у хронологічній послідовності дати і назви подій,що допомагає їм закріпити у памяті.У ході уроку школяр повинен запам'ятати і вивчити мінімум обов'язкових дат, щоб спираючись на них,вміти визначати в часі факти та історичні події. Важливо не тільки запам'ятати дату чи подію, а й логічно повязати їх характеристикою історичного явища та епохою. За схемою три колонки-дата,місце подій, історична оцінка. Учень за один урок може запам'ятати одну, 2 дати.
Методика формування історико-економ. та соц. понять у школі.
Формуванню понять доцільноприділяти більше уваги. Ставлення учня до історичних явищ, образів, ді-ячів створюється саме через поняття. Слід враховувати індивідуальність учня, який сприймає риси, ознаки терміну через властиву саме йому систему цінностей. Томуформулювання термінів має бути точним, ідентичним для усіх учнів.
|
|
|
Активна розумова діяльність самого учня, звичайно, організована чи під керівництвом учителя → важлива роль. Самостійно здобуті знання запам'ятовуються краще, поняття вкладаються у систему.
3 групи історичних понять:
1. Частково історичні поняття — позначають конкретні історичні явища, характерні для певного періоду даної країни (бояри, чернь закупи, смерди, універсал). Ці поняття легко пояснити, вони роз-глядаються в рамках уроку іпоказують специфіку історичного розвитку окремих країн.
2. Загальноісторичні поняття — являють собою вищий ступінь узагальнення (феодал, васал, фео-дальна роздробленість, законодавство, козацтво, індустріалізація, голодомор). Розкриття цих поняті, відбувається через систему уроків у межах теми.
3. Соціологічні поняття — показують загальні зв'язки історичного процесу. Це такі поняття, як держава, культура, виробничі сили, революція, на-ція, — найбільш складні й загальні поняття. Вихідний момент у процесі формування ісго-ричних уявлень є їхня цілісність. Будь-яке поняття вказує саме на типові риси явища. Тому необхідна конкретизація, наголошення на певних рисах яви-ща, які є найбільш сутгєвими.
|
|
|
Методи або механізми формування історичних понять:1. Подання нового терміну і визначення, яке узагальнює дане поняття.2. Наступне використання нового поняття на даному і на наступних уроках.3. Методи засвоєння історичних понять: порівняння — короткий опис, виокремлення суттєвих ознак, рис явища, усвідомлення відмінностей від інших;
• наочність— практичне використанняпоняття.
Самі поняття є засобом пізнанняісторичних фактів, явищ та процесів.Одні групи понять служать підґрунтямдля формування іншої групи понять.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 993; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!