Тести для контролю і самоконтролю



Методика вивчення розділу „Будова слова”

1. Будова слова – ... (розділ мовознавства, в якому розглядаються значущі частини слова, відношення між спільнокореневими словами).

2. Словотвір – ... ( розділ мовознавства, що вивчає творення нових слів).

3. Основними принципами навчання молодших школярів будови слова і словотвору є: ... (- забезпечення взаємозв’язку цього розділу з лексикологією, фонетикою, орфографією і граматикою; - увага до мотиваційних відношень похідних і твірних слів, їх структурно смислової залежності, семантики морфем; розмежування історичних і сучасних явищ словотвору української мови; - поєднання морфемного розбору слова з елементами словотвірного аналізу, структурного аналізу зі смисловим; - забезпечення зв’язку аналізу і синтезу; - мовленнєва спрямованість).

4. Вивчаючи закінчення, учні мають усвідомити такі головні його ознаки: ... (закінчення – це змінна частина слова; за допомогою закінчень утворюються різні форми слова; закінчення служить для зв’язку слів у реченні; закінчення стоїть у кінці змінюваного слова).

5. Основний елемент лексичного значення кореня: ... (слова з однаковим коренем називаються спорідненими або спільнокореневими; слова близькі за значенням, але такі, що не мають спільної смислової частини, не вважаються спорідненими словами; слова можуть мати однакову звукову частину, але не вважаються спільнокореневими, бо в них різні корені; у споріднених словах корінь може частково змінювати свій звуковий склад).

6. Мета вивчення суфікса в початкових класах – ... (розкрити словотворчу роль суфіксів у слові). Учні мають усвідомити, що: ... (суфікс – частина слова, за допомогою якої утворюються нові слова; суфікс – частина слова, яка надає слову іншого смислового відтінку; суфікс – завжди стоїть після кореня; у слові може бути не один суфікс, а кілька).

7. Вивчення префіксів у початкових класах має суто ... значення. Формуючи поняття про префікс, учитель ознайомлює дітей із такими ознаками цієї частини слова: ... (префікси утворюють нові слова або слова з новими відтінками значень; префікс стоїть перед коренем; у слові може буть кілька префіксів).

8. Практичному засвоєнню самого процесу словотворення підпорядковуються типи вправ на: ... (спостереження за роллю морфем; заміну морфем; добір слів і використання їх у мовленні; творення слів).

9. Методична література рекомендує таку схему морфемного розбору: ... (визначення, до якої частини мови належить слово – змінної чи незмінної; виділення закінчення слова: змінювання його так, як змінюються слова цієї частини мови; виділення змінної частини, обведення її рамочкою; виділення частини слова без закінчення – основи; виділення кореня слова: тлумачення значення аналізованого слова за допомогою найближчого спорідненого; добір споріднених слів; порівняння споріднених слів, знаходження спільного відрізка; позначення його дужкою; виділення префікса: виокремлення частини слова перед коренем; творення інших слів з цією частиною; добір спорідненого слова без цієї частини; виділення частини слова, що стоїть перед коренем (префікса), позначення його умовною позначкою; добір слів з таким самим префіксом; виділення суфікса: пошук відрізка між коренем і закінченням; добір слів, що мають відрізок з таким самим значенням і звуковим складом; позначення суфікса умовною позначкою).

 

 

Змістовий модуль 4    

Методика вивчення орфографічного матеріалу

Тести для контролю і самоконтролю

Методика вивчення орфографії

1. Під орфографією розуміють:

              а) система однакових написань, яку використовують у писемному мовленні;

              б) розділ мовознавства, який вивчає систему правил, що забезпечують однакові написання;

              в) ваш варіант.

2. Правописні вміння – це:

              а) вміння групувати мовні одиниці за певною ознакою, робити їх розбір;

              б) вміння правильно вимовляти звуки, вживати форми слів, складати словосполучення і речення;

              в) вміння правильно писати слова і правильно ставити розділові знаки в реченні.

3. Орфографія української мови базується на ... принципах написання: ... (фонетичний, морфологічний, історико-традиційний, смисловий).

4. Основна мета засвоєння правопису – ... (формування в учнів орфографічної грамотності).

5. До власне орфографічних умінь відносимо: ... (знаходити орфограму; співвідносити її з певним правилом; застосовувати правило і писати відповідно до нього; здійснювати орфографічний контроль).

6. Орфографічна пильність – ... (це уміння виявляти орфограми, найважливіше орфографічне вміння).

7. У формуванні орфографічної пильності молодших школярів виділяють такі рівні: ... (фонетичний – розвиток мовленнєвого слуху учнів; графічний – запам’ятовування буквеного складу слів; морфемний – прогнозування орфограм у морфемах, підготовка до розв’язування граматико-орфографічних задач).

8. Основні етапи опрацювання орфографічного правила: ... (розпізнавальний; вирішальний; самостійний запис слів з виучуваною орфограмою на основі усвідомлених дій).

9. Процес формування орфографічних умінь і навичок проходить кілька етапів:

              а) мотиваційний; орієнтовний; операційний; контрольно-оцінний;

              б) фонетичний; графічний; морфемний;

              в) позначення звуків буквами в словах; написання слів разом і окремо; уживання великих букв на початку речення і у власних назвах; перенесення слів з рядка в рядок.

10. Правила з навчання орфографії класифікуються на такі типи:

              а) складні і прості;

              б) одноваріантні; двоваріантні; інструкції щодо виконання дій;

              в) попереджувальні; пояснювальні; вільні; творчі.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 351; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!