Мета і задачі прикладних ландшафтних робіт.
Визначально ландшафтознавство формувалося для вирішення актуальних господарських завдань – лісорозведення, меліорації та сільського господарства. На сучасному етапі коло ландшафтознавчих питань значно ширше – від сільського господарства до містобудівництва та інженерного освоєння. Метою прикладних ландшафтних досліджень є максимальне застосування теоретичних принципів та методів ландшафтознавства до вирішення господарських завдань.
До завдань прикладного ландшафтознавства відносяться:
- оперативне забезпечення спеціалістів-практиків різних напрямків ландшафтною інформацією;
- ландшафтні дослідження повинні передувати проектам оптимізації довкілля і ґрунтуватися на всебічній оцінці потенціалу ландшафтів;
- визначення доцільності господарської діяльності та її типу у межах певних ландшафтів;
- формування прогнозу зміни ландшафтів у залежності від планованого впливу.
Зміст і методи прикладного вивчення ландшафтів.
Основою усіх прикладних ландшафтних робіт є об’єктивний науковий аналіз ПТК, на який спираються всі конструктивні рішення. Тому першим етапом є інвентаризація існуючих ландшафтів, а її детальність залежить від мети роботи: чим більша площа території, тим дрібніший буде масштаб досліджень і тим більші комплекси будуть вивчатися. Інвентаризаційна ландшафтна карта складається у масштабах від 1:500-1000 (для детальних проектів) до 1:200000 – 1:600000 (для загальнодержавних проектів).
|
|
|
Другий етап - комплексне вивчення ландшафтів – проводиться за інвентаризаційною картою шляхом аналізу їх потенціалу за певними показниками. Для цього необхідні параметри обробляють та картографують за комплексами вихідного рангу, створюючи картограми. Аналогічно виявляють ступінь впливу ландшафту на інтенсивність господарської діяльності і навпаки. Отримана інформація дає можливість перейти до оцінки ландшафтів.
Третій етап – оцінка ландшафту – передбачає характер відношень суб’єкта та об’єкта оцінювання. Об’єктом виступає безпосередньо ландшафт, а суб’єктом – техніка, підприємства, господарство, людина. Оцінювання здійснюється за бальною, масовою та іншими системами.
Четвертий етап – складання оціночних карт – здійснюється шляхом поєднання контурів ПТК за результатами їх оцінки. Найсприятливіші умови позначаються зеленими тонами, а несприятливі – червоними, всі інші – жовтим.
П’ятий етап – прогнозування – є обов’язковим у перед проектних наукових дослідженнях. Прогнозування щодо розвитку чи динаміки ландшафту називається ландшафтно-географічним. Географічний прогноз – наукова розробка уявлень про природні географічні системи майбутнього, про їх корінні властивості та змінні стани, викликані різними впливами. Прогнозування може бути як короткостроковими, так і тривалими.
|
|
|
Шостий етап – розробка проекту оптимізації ландшафту – є заключним і призначений для обґрунтування оптимального використання ландшафтів, формування заходів щодо підвищення їх потенціалу та охорони. Підсумком прикладних ландшафтних робіт є комплексна територіально-планувальна карта, на якій показується найбільш доцільне використання кожного угрупування ландшафтів та комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх потенціалу.
Основні напрямки прикладних ландшафтних досліджень.
Основними напрямками прикладних ландшафтних досліджень є агроландшафтні, інженерні, меліоративні, рекреаційні, медико-географічні, природоохоронні та інші.
Мета агроландшафтних досліджень – виявити ступінь сприятливості ландшафтних умов для ведення сільського господарства чи розвитку окремих його галузей. Включає агро виробничу типологію та бонитировку (якісну оцінку)земель, фізико-географічне районування для сільського господарства.
Інженерно-ландшафтні дослідження сприяють виявленню впливу інженерних споруд, які проектуються, на стан і функціонування ландшафтів. Прикладами таких споруд є багатоповерхова забудова, водосховища, комунікаційні споруди.
|
|
|
Ландшафтно-меліоративні дослідження здійснюються з метою вивчити вплив меліоративних споруд (і зрошувальних зокрема) на динаміку та розвиток ландшафтів, прояв несприятливих природних процесів.
Ландшафтно-рекреаційні дослідження здійснюються для виявлення рекреаційних властивостей окремих ландшафтів з метою впорядкування зон відпочинку та лікування. Складається з трьох етапів – ландшафтного картографування, оцінки ландшафтів для відпочинку та складення схеми функціонального зонування.
Медико-географічні ландшафтні дослідження за своїм призначенням схожі до ландшафтно-рекреаційних, але на відміну від них акцентують увагу на лікувальних властивостях ландшафтів. До них відносяться джерела мінеральних вод, лікувальні грязі, кліматичні умови та інше.
Природоохоронні ландшафтні дослідження спрямовуються на вивчення процесів екологічної стійкості ландшафтних комплексів з метою виробки рекомендацій щодо підвищення такої стійкості. У степовій зоні – це визначення сприятливих лісорослинних умов для лісорозведення, формування певних рослинних угрупувань у відповідності з ландшафтними умовами.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 229; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!