Вимоги до особистості керівника

· технічні — здатність професійно, кваліфіковано виконувати свої обов'язки;

· аналітичні — здатність ідентифікувати ключові фактори ситуації, їхню взаємодію та визначати ті, які заслуговують найбі-льшої уваги;

· діагностичні — здатність визначати проблеми організації та причини їхнього виникнення;

· концептуальні — здатність усвідомлювати причинно-нас-лідкові зв'язки, можливості координації діяльності для досягнення поставлених цілей найефективнішими способами;

· комунікативні — здатність сприймати й оцінювати людей, входити з ними в контакт, впливати на них та приваблювати до себе.

Існує багато класифікацій якостей, необхідних керівникові. Наведемо одну з них, яка враховує сім груп якостей:

· морально-етичні (особиста відповідальність за доручену справу, чесність і добросовісність, уважне ставлення до людей, принциповість, уміння сприймати критику й бути самокритичним);

· дисципліна та ставлення до праці (працелюбність, дисциплінованість);

· рівень знань (освіта, компетентність, ерудиція);

· організаційні здібності (діловитість, ініціативність, уміння працювати з підлеглими, чітко та ясно висловлювати думки, створювати команду, цілеспрямованість);

· забезпечення ефективної системи управління (уміння своєчасно приймати рішення, забезпечувати контроль за їхнім виконанням; уміння швидко орієнтуватися в ситуації та запобігати виникненню конфліктів);

· риси характер (урівноваженість, наполегливість, комунікабельність, порядність, скромність);

· інші якості (здоров'я, стаж роботи, зовнішній імідж).

Керівник-лідер користується службовим і особистим авторитетом. Для цього він повинен володіти високорозвинутими діловими та особистісними якостями, здібністю до спілкування та встановлення контактів з персоналом. Характерні риси діяльності ефективного керівника такі:

· формулювання принципів діяльності для своїх підлеглих для всієї організації;

· делегування значної частини відповідальності іншим;

· урахування вимог конкретної ситуації;

· надання підлеглим можливості для самовираження;

· заохочення підлеглих до постановки перед собою високих цілей;

· раціональне використання робочого часу;

· потяг до самовдосконалення;

· використання конструктивної критики щодо діяльності організації;

· розумний ризик і відповідальність.

Оскільки управління персоналом ґрунтується на взаємовідносинах (формальних і неформальних) керівника-лідера з підлеглими, то особливо високі вимоги ставляться до його психологічних якостей. Такими якостями є:

· атракція — здатність приваблювати до себе людей завдяки формуванню в них у процесі спілкування позитивних емоцій;

· чесність, порядність, правдивість, висока вимогливість до себе й підлеглих, відповідальність;

· справедливість, доброзичливість і повага в стосунках з підлеглими, здатність створювати в колективі сприятливу атмосферу;

· знання людської психології та індивідуально-особистісних властивостей підлеглих, методів ефективного впливу на них;

· емпатія (співпереживання) — уміння поставити себе на місце іншого, вникнути в його проблеми, потреби, інтереси, мотиви діяльності;

· толерантність — уміння в будь-яких умовах залишатися витриманим, терплячим, ввічливим щодо висловлювань думок іншими, розсудливим і не втрачати здатності приймати розумні рішення;-рішучість, наполегливість, здатність до вольових дій;

· уміння мислити проблемно й перспективно, відрізняти реальні факти від суб'єктивних думок;

· високий рівень емоційно-вольової сфери, психологічна стійкість і врівноваженість;

· уміння впливати на людей, переконувати їх і добиватися взаєморозуміння.

Керівник як лідер