Спілкування як частина культури управління
Спілкування має величезне значення як для становлення людини, так і для її подальшого життя в суспільстві. Головна особливість спілкування — взаємодія. Процес спілкування охоплює соціальну взаємодію членів суспільства — їх спільну діяльність, інтеракцію і власне комунікацію. Упорядкованість досягається за допомогою правил і норм, які регулюють характер спілкування залежно від його мети і засобів. Спілкуючись, люди повинні рахуватися із соціальними нормами, звичаями, традиціями, що існують у даному суспільстві, колективі.
Володіючи нормами культури спілкування, людина зможе уникнути багатьох проблем, конфліктів, швидше досягне життєвих цілей.
Культура спілкування є складовою частиною культури людини. Для неї характерною є нормативність, яка визначає, як мають спілкуватися люди в певному суспільстві, у конкретній ситуації.
Культура людського спілкування — це частка загальної моральної культури особистості. Відсутність культури спілкування — свідчення бездуховності людини.
Культура спілкування у вузькому розумінні — це сума набутих людиною знань, умінь та навичок спілкуватися, які створені, прийняті та реалізуються в конкретному суспільстві на певному етапі його розвитку.
Установка — це стан готовності індивіда чи групи певним чином (позитивно чи негативно) реагувати на об'єкти (чи суб'єкти) та вплив. Різновидом соціальних установок є комунікативні установки. Вони дуже важливі для формування культури спілкування, оскільки допомагають установити контакт між співрозмовниками, підготувати їх до позитивного сприймання інформації, перебороти байдуже чи негативне ставлення до тих чи інших ідей, людей, ситуацій Чи може під час спілкування один співрозмовник вплинути на комунікативні установки інших? Так, може, але він має виявити характер, позитивну чи негативну моральну спрямованість цих установок. Лише після цього можна формувати нові або закріплювати ті, що є, чи їх реконструювати. У подібних ситуаціях учені радять поводитися так:
|
|
|
· якщо формуєш необхідну установку, будь першим;
· щоб закріпити цю установку, подавай її в новій формі або контексті;
· якщо хочеш реконструювати установку, не дій прямо, а починай зі згоди'.
Високий рівень культури спілкування, на думку вчених , створюють компоненти:
· комунікативні установки, які "включають" механізми спілкування;
· етичні норми спілкування, прийняті в даному суспільстві; психологія спілкування (категорії, закономірності, механізми сприймання й розуміння одне одного);
· уміння застосовувати ці знання з урахуванням ситуації, відповідно до норм моралі конкретного суспільства та загальнолюдських цінностей.
|
|
|
Отже, культура спілкування — це цілісна система, яка складається із взаємопов'язаних моральних та психологічних компонентів, кожен з яких вносить своє в характеристику цілого.
Останніми роками дослідження проблеми культури спілкування набуває принципово нових ознак. Вивчення цих феноменів стає системним.
В Україні за останні десятиріччя XX століття проведено дослідження різних аспектів спілкування, зокрема:
· спілкування як система (теоретичні дослідження спілкування і практичне навчання формам і методам підвищення рівня культури спілкування);
· етичні і психологічні компоненти спілкування, їх вплив на розвиток психіки й формування особистості;
· труднощі, що заважають людям розуміти одне одного, діяти спільно;
· вплив прийнятих у суспільстві моральних норм і правил на спілкування та поведінку людей;
· засоби спілкування;
· способи впливу людей як під час спільної діяльності, так і в міжособистісних взаєминах;
· особливості монологічного й діалогічного спілкування;
· проблеми ділового спілкування в Україні (середина 70-х років);
· культура спілкування (80-ті роки).
Кожна людина повинна прагнути, самоудосконалюючись, підвищувати свою культуру, культурно спілкуватися з іншими людьми. Цим самим вона примножуватиме здобуте багатьма поколіннями наших пращурів.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 286; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!